За останні три тижні в Україні спостерігалося вже дві хвилі росту вартості бензину та дизпалива у роздробі. Ціни підвищували практично всі рітейлери, що працюють з імпортним ресурсом. Тримають ситуацію під контролем лише заправники групи «Приват», які працюють з паливом виробництва підконтрольного Кременчуцького НПЗ. Після зупинки Лисичанського нафтопереробного заводу, що забезпечував понад 10% потреб внутрішнього ринку країни конкуренція на ринку може зійти нанівець.
За оцінками експертів, зупинка Лисичанського НПЗ ще більше розбалансує внутрішній український ринок нафтопродуктів й призведе до збільшення залежності від імпортних поставок до рівня у 80%.
Деякі експерти вважають, що зупинка Лисичанського НПЗ не вплине на вартість палива й на забезпечення внутрішнього ринку нафтопродуктами. «Насправді ціни внутрішнього виробника були завжди вище, чим ціни імпорту - продукцію з Білорусі завозити дешевше», - пояснює президент асоціації «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук. Разом з тим, Україні не варто відмовлятися від власних НПЗ. Внутрішня нафтопереробка - це більш стійкий ринок, що не піддається різким коливанням цін, більші запаси палива й тисячі робочих місць.
Разом з тим, уряд і далі втрачатиме важелі впливу на даному ринку, адже від 1 березня виробниками нафтопродуктів в Україні фактично залишаються лише Кременчуцький НПЗ та Шебелинський газопереробний завод. Перший фактично контролюється групою «Приват», робота другого координується менеджерами НАК «Нафтогаз».
Висока залежність від імпортних поставок при відсутності достойної конкуренції з боку вітчизняної нафтопереробки, що вже фактично працює на забезпечення попиту з боку населення через власну розгалужену мережу АЗС по всій країні, досить швидко призведе до подальшого зростання цін на заправках.
Яскравий тому приклад – події літа минулого року, коли держава руками митників штучно створила на внутрішньому ринку дефіцит скрапленого газу. Як результат – різке здорожчання пропан-бутану у всіх регіонах країни.
После кризиса 2008-2009 годов для нефтепереработчиков во всем мире наступили трудные времена, выживает лишь тот, кто построил высокотехнологичные производства с большой глубиной переработки и высоким качеством продукции. К сожалению, владельцы украинских НПЗ, приватизировавшие их буквально за копейки, этого не сделали, хотя имели для этого все возможности. Украинским нефтяным компаниями выгоднее продавать нефть, а не нефтепродукты
— Сергей Куюн, директор "Консалтинговой группы А-95"
Варто відзначити, що ні у Кременчуку, ні у Шебелинці не продукують високоякісного палива, а їх частка на ринку недостатня для забезпечення за необхідності ефективних інтервенцій задля стримування цінових хвиль чи покриття дефіциту.
Більше того, за відсутності в країні відкритих торгових майданчиків, чи то біржі для формування справедливих цін та забезпечення прозорих умов для усіх бажаючих придбати паливо, така ситуація є надзвичайно загрозливою.
В такій ситуації ринок ще більше входить у залежність від імпортних поставок нафтопродуктів, а це у свою чергу робить головним фактором ціноутворення коливання цін на нафту та продукти її переробки на європейських біржах.
Ще одним фактором, що грає на підвищення цін в Україні стало збільшення Росією та Білоруссю з 1 березня експортного мита на нафту та нафтопродукти. Чорне золото подорожчало на 17,5 долара (+4,4%) - до 411,2 долара за тонну. А саме російська сировина є базовим ресурсом для вітчизняних НПЗ.
На товарні бензини ставка митних зборів при вивозі за межі Митного союзу складає віднедавна вже 370,1 долара за тонну замість 354,3 долара в лютому. А бензини з дизелем завозяться в Україну переважно з країн-учасниць Митного союзу. Тому рости є куди.
Дає про себе знати й політика Кабміну. Нагадаємо, що у січні в Україні було проіндексовано акцизи на бензини і дизельне пальне. Тоді підвищення цін не було, адже трейдери торгували паливом, закупленим ще за грудневими, нижчими цінами. До березня запаси вичерпалися, й закупки проводяться вже по більш високим цінам. За оцінками експертів, в ціні літра бензину частка акцизу зросла на 16 коп.
То чого ж чекати? За підрахунками аналітиків НТЦ «Псіхея», з огляду на те, що в січні ціна нафти в Європі становила 110 доларів за барель, а в лютому - 119 доларів, подорожчання нафтопродуктів в Україні впродовж березня може становити 4%.
В течение двух последних месяцев бензины на европейском рынке подорожали на $200/тонна, а дизтопливо – на $100/тонна. В то же время, с 1 января в Украине выросли ставки акциза – на €16/тонна и €4/тонна по бензинам и ДТ соответственно. Кроме того, дешевые декабрьские запасы уже иссякли, и в страну заходит ресурс по новым, высоким ценам. Все это способствует росту цен на АЗС, и мы не исключаем, что в скором времени, при сохранении текущей тенденции, цена на А-95 на АЗС достигнет отметки 11 грн/л
— Василий Дмытрив, руководитель департамента маркетинга ПАО "Концерн «Галнафтогаз"
Як зауважив заступник директора центру Геннадій Рябцев, нафтотрейдери навряд чи підуть на таке підвищення цін, адже будь-яке більш-менш суттєве здорожчання призведе до зменшення попиту на нафтопродукти. Адже вже зараз споживач дійшов до критичної межі за якою гарантований обвалу попиту. В даній ситуації вихід для трейдерів один - не піднімати ціни і працювати за рахунок «оптимізації» якості та збільшення обігу нафтопродуктів.
В основному ж рітейлери сходяться на думці, що якщо нафта у Європі ще два тижні протримається на рівні $120-125 за барель, то до кінця березня роздрібна вартість нафтопродуктів в Україні підвищиться на 40-50 копійок.
Змусити власників роздрібних мереж тримати ціну держава не може. Як констатують експерти, за роки незалежності Кабмін так і не спромігся створити в країні стратегічний запас нафтопродуктів, за допомогою якого можна було б згладжувати цінові коливання, зменшуючи спекулятивний запал продавців.
В уряду є тільки один інструмент, здатний стримувати ріст цін нафтопродуктів - податки. Нагадаємо, що сьогодні податковий збір на дизельне паливо становить 21%, на бензин - 32%.
Влада може знизити ставки, як це було зроблено у квітні минулого року, коли завдяки пільговому оподатковуванню, по оцінках експертів, удалося уникнути різкого подорожчання палива на 50 копійок за літр.
Однак ефективність цього інструмента викликає сумніви. На думку пана Косянчука, зменшення податкового тиску лише тимчасово розв'яже проблему. А от надходження до бюджету, що головне – суттєво зменшаться. А це - пенсії, зарплати, соціальні програми тощо. Тому, з огляду на останні заяви Президента України Віктора Януковича щодо підвищення соціальних стандартів, реалізація яких обійдеться країні у 16 млрд. грн., уряд навряд чи піде на це у рік парламентських виборів.
Ще одна проблема – аграрний сектор економіки. На носі початок весняних польових робіт а, за оперативними даними Мінагрополітики, на кінець лютого аграрії зуміли запастися 310 тисячами тонн дизпалива й 80 тисячами тонн бензину, що становить близько 60% необхідного обсягу пального. Й хоча більшість керівників сільськогосподарських підприємств розуміють, що треба готуватися до посівної заздалегідь, вони змушені тягнути до останнього, оскільки працюють переважно з позиковими коштами. Тому попит з боку аграріїв традиційно починає відчуватися лише в кінці лютого - на початку березня і триває як мінімум до середини квітня.
Виникає закономірне побоювання, що до кінця березня на ринку може виникнути дефіцит палива, особливо того, що використовується для сільськогосподарської техніки. Експерти радять не драматизувати ситуацію, але й не виключають, що підвищення попиту розв’яже руки спекулянтам. Тому ще понад місяць зростаючий попит буде тиснути на ціни в бік підвищення.