ГлавнаяБлогиБлог Юрія Берези

Чи потрібне Дніпропетровську метро?

Рішення про будівництво метрополітену в м. Дніпропетровську було прийнято та ретельно обґрунтовано ще в 80-х роках ХХ-го століття, але лише за часів незалежної України будівництво розпочалося і одразу стало знаковим для усієї країни. Як відомо в 1996 році в експлуатацію було введено перший пусковий комплекс, однак подальше будівництво в силу низки об’єктивних і суб’єктивних причин було різко загальмовано, а час від часу воно взагалі призупинялось.

Фото: tov-tob.livejournal.com

Незважаючи на глибоку економічну кризу українська влада прийняла принципове рішення про продовження будівництва метрополітену в м. Дніпропетровськ. Кабінетом Міністрів України затверджено п’ятирічний план будівництва 2-го, та 3-го пускового комплексу(від залізничного вокзалу до Гірничого університету). Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» на будівництво 2-го пускового комплексу метрополітену передбачено виділення субвенцій в сумі 546,4 млн. грн. З європейськими банками досягнуто угоди про пільгове кредитування будівництва протягом всього п’ятирічного терміну реалізації проекту. У жовтні минулого року проведений тендер та визначений Генеральний підрядник. При цьому, на міський бюджет покладається лише обслуговування відсотків за кредитамм і в 2016 році міський бюджет має виділити лише 109.3 млн. грн. Здавалося, б всі перепони для продовження і успішного завершення будівництва першої гілки Дніпропетровського метрополітену (від  залізничного вокзалу  до Гірничого Університету) усунені.

Однак, останнім часом низка високопоставлених чиновників міста виступила з публічними заявами про неприйнятність плану добудови першої гілки метрополітену та консервацію будівництва. В обґрунтуванні даної позиції заявлялося про не виправдану дороговизну і непідйомність для бюджету цього будівництва. Була озвучина цифра в 1,12 млрд. грн + ПДВ які нібито необхідно виділити місту уже в 2016 році. Пропозиція полягає в консервації будівництва. Оцінимо ж пропозицію міських чиновників та можливі наслідки їх реалізації.

У відповідності до зведеного кошторисного розрахунку наданого фахівцями проектного інституту «Укрспецтунельпроект» і ПАТ «Дніпрометбуд» при будівництві об’єктів 2-го та 3-го пускового комплексу, об’єктів цивільної оборони та незавершених об’єктів першого пускового комплексу, за всі п’ять років будівництва навантаження на місцевий бюджет в цінах 2016 року складає приблизно 2100 – 2200 млн. грн.

У відповідності до висновків Київського Інституту ДП УДНДІПМ «Дніпромісто» пропускна здатність проспекту Д. Яворницького (Карла Маркса) уже вичерпана, а через кілька років буде перевантажена у 3-5 разів в разі, якщо магістральна мережа не отримає розвитку. При умові запуску в експлуатацію 3-х нових станцій в центрі міста річний обсяг пасажироперевезень в метрополітені складе 85,8 млн. пас/рік, що більше ніж у 12 разів перевищить існуючий обсяг пасажириперевезень який у 2015 році склав 7,5 млн пас/рік. Важливо також відмітити, що за даними фахівців обсяг пасажироперевезень на 1 км лінії становить 7млн. пас./км., що є достатнім коефіцієнтом для обґрунтування будівництва нових черг метрополітену.

На сьогоднішній день щорічні дотації на підтримку експлуатації чинного метрополітену, що ідуть з місцевого бюджету, складають близько 70 млн. грн. на рік та у випадку не введення в експлуатацію нових станцій будуть мати тенденцію до збільшення. У відповідності до ТЕО, що було виконано Австрійською економічною консалтинговою компанією за дорученням банків-кредиторів, завершення будівництва першої черги метрополітену дозволить не просто відмовитись від  дотацій, але й забезпечити його 4-5% рентабельність за рахунок різкого збільшення пасажироперевезень.

У відповідності до даних вищевказаного інституту здача в експлуатацію 2-го та 3-го пускового комплексу дозволить частково ліквідувати наземні транспортні маршрути які проходять паралельно лініям руху метрополітену на всьому її протязі.

Розглянемо питання можливої консервації та ліквідації побудованих об’єктів 2-го та 3-го пускових комплексів. На сьогодні в центральній частині міста пройдено близько 1,13 км, що становить 13,2% від загальної протяжності гірничих виробок. Вартість виконаних робіт у відповідності до зведеного кошторисного розрахунку складе приблизно 1 150 млн. грн.

Консервація та ліквідація побудованих об’єктів включає в себе низку складних та коштовних технологічних процедур. Наприклад, встановлення гермоперемичок, демонтаж технологічних трубопроводів, мереж енергопостачання, горнопрохідницького і стаціонарного обладнання, армування стовбурів, консервація стаціонарного обладнання на поверхні будівельних майданчиків, демонтаж частини гірських комплексів для проведення замороження, розбирання всіх тимчасових будівель і споруд, розташованих на будівельних майданчиках та безліч інших заходів. Ні затоплення водою гірничої виробки, ні її ж затоплення глино-цементним розчином не дають гарантії від техногенної катастрофи. Вартість проведення консерваційних робіт вирахувати не можливо, але воно обчислюється сотнями мільйонів гривень. В силу ж наявності неочевидних технологічних обставин, навіть прораховані цифри в умовах реалізації проекту можуть бути різко збільшені. Вразі консервації подальшого будівництва метрополітену, подальше відкачування грунтових вод для підтримки гірничих виробок у безаварійному стані, неминуче призведе не тільки до додаткових витрат, а і до розущільнення слабостійких грунтів з утворенням порожнин під розташованими над тонелями або поблизу них фундаментами будівель, автодорогами та комунікаціями, це неминуче призведе до виникнення аварійних ситуацій. Витрати ж на ліквідацію можливих аварій і катастроф будуть непередбачувані і точній оцінці взагалі не підлягають, соціальний та політичний резонанс від таких аварій буде носити катастрофічний характер.

Окрім цього слід зазначити, що для виконання робіт з консервації необхідно мати не тільки проект узгоджений з гірничо-технічною інспекцією, що пройшла державну експертизу, а і відповідні Дозволи органів центральної влади. Нормативна ж база для виконання проектування даного виду робіт для об’єктів метрополітену відсутня. Загалом, у світі відсутні прецеденти коли б після початку робіт з будівництва ліній метрополітену ці роботи консервувалися або їх руйнували. З «легкої» руки керівництва нашого міста, Дніпропетровськ має всі шанси стати єдиним містом у світі де реалізоване таке безглузде рішення, перекреслені зусилля тисяч людей зроблені протягом десятиліть, закопані в землю міліарди коштів платників податків. В разі прийняття міською Радою рішення про припинення будівництва та ліквідацію побудованих об’єктів, необхідно буде розірвати підписані довгострокові кредитні угоди з європейськими банками та вносити зміни до Державного бюджету України.

Підводячи підсумки вищевикладеного підкреслю, що завершення будівництва 2-3-го пускових комплексів метрополітену дозволить:

1.    Забезпечити надійне і швидке транспортне сполучення промислових підприємств, та житлових районів західної частини міста з центром де розташовані основні адміністративні та громадські заклади.

2.    Зняти існуючи проблеми пропускної здатності магістралей в центральній частині міста з проведенням кардинальної реорганізації руху наземного транспорту вздовж всієї лінії метрополітену.

3.    Підвищити в 10-12 разів обсягів пасажироперевезень метрополітеном, та забезпечити його 4-5% рентабельність, знявши з міста необхідність дотатуваня.

4.    Зменшити витрати міста на експлуатацію трамвайно-тролейбусного парку і утримання автодоріг.

5.    Поліпшити санітарно-екологічний стан центральної частини міста.

6.    Забезпечує економію часу мешканців міста за рахунок швидкості перевезення метрополітеном.

7.    Створити передумови для подальшого розвитку метрополітену та підвищити його рентабельності.

Все вищевказане доводить, що альтернативи якнайшвидшому продовженню будівництва  метрополітену не існує. Це однозначно доводить і світовий досвід. Рішення про консервацію будівництва 2-го та 3-го пускових комплексів буде як мінімум синонімом некомпетентності нинішньої міської влади.

Юрій Береза Юрій Береза , Народний депутат України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter