Історія розвитку законодавства у сфері доступу до публічної інформації офіційно почалася у 2011 році, коли громадянське суспільство в Україні здобуло велику перемогу. Тоді, за часів Януковича, громадськість разом із журналістською спільнотою домоглися прийняття закону «Про доступ до публічної інформації». Цей документ створив механізм для контролю за діями влади та можливість зробити діяльність органів влади більш прозорою. Основним інструментом впровадження цього механізму став інформаційний запит.
Та дуже скоро стало зрозуміло, що боротьба за відкриті дані для громадськості не скінчилась. Не зважаючи на те, що ЗУ «Про доступ до публічної інформації» входить у десятку найкращих нормативно-правових актів у світі в Україні влада швидко знайшла шпарини у неточності формулювань деяких положень закону і навчилася використовувати їх, аби не надавати інформацію на запити. Майже через три роки після прийняття Закону, у березні 2014 року, під тиском громадськості Верховна Рада України прийняла Законопроект №0947, який вдосконалював вже існуючі нормативно-правові акти у сфері доступу до публічної інформації. Так, перелік публічної інформації значно розширювався, приміром, той самий механізм накладання грифу «Для службового користування» ставав складнішим.
Але як показала практика, навіть з усіма ухваленими змінами отримати інформацію від належного розпорядника може бути не так уже й легко. Дуже часто громадяни, активісти та журналісти отримують банальні відписки, інформацію не по суті або зовсім не отримують жодної інформації на свої запити.
Проблема полягає ще й у тому, що в Україні не існує дієвого механізму контролю за дотриманням права на доступу до публічної інформації.
Тому так важливо, щоб завтра депутати не тільки встигли проголосувати за законопроект № 2913, який вдосконалює чинне законодавство у сфері доступу до інформації, зокрема усуває неточності термінології і залишає чиновникам менше лазівок для ненадання інформації громадянам на інформаційний запит або надання її не по суті.
Важливо, щоб вони також звернули увагу на законопроект № 2043а «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян», який посилює можливості Уповноваженого з прав людини для захисту права громадян на отримання інформації. Цей законопроект завис у комітеті ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – ніби депутати про нього геть забули.
Ухвалення цих законопроектів створить в Україні реальні передумови для повноцінної реалізації права знати і дозволить громадянам реально контролювати владу в країні. Може, влада саме тому і відкладає голосування?