Антикорупційна статистика в Україні зрозуміла кожній простій людині: для імітації боротьби час від часу «на гілляку вішають» одного-двох чиновників. Причому, як правило, це відбувається з тими, хто порушив не тільки чинний закон, а передусім «поняття» владної команди, - не ділився із «своїми», почав подвійну гру або дозволив собі неоднозначні висловлювання щодо очільників владного корупційного табору. Разом з цим, кожна державна установа та підприємства пронизані корупцією. Вона стала складовою економічної культури в Україні. Про це написано тисячі публікацій та сотні книг.
В цьому розрізі показовою є практика Грузії. Саме грузини продемонстрували найфронтальнішу війну проти корупціонерів та інституту корупції як такого. Наприклад, після антикорупційних заходів у правоохоронній системі суттєво скоротилася кількість злочинів на 35%, збройних пограбувань на 80%, вбивств на 50%. За півроку у Грузії було викрадено лише один автомобіль. Понад 80% громадян довіряють своїй поліції, що майже дорівнює рівню довіри до церкви. Лише 2% грузин зазначили, що останнього року вони або їх родичі мали справу з виявами корупції.
Війна проти корумпованих VIPів
Грузія зайнялася корупційною пірамідою з самого верху: за лічені дні було арештовано зятя Шеварднадзе, кількох міністрів та ініційовано справжню війну з «злодіями у законі». Це був сміливий виклик долі та історії країни. До приходу Саакашвілі кримінальний світ безкарно панував в країні та був тісно повязаний із владою. Прогнила і корумпована міліція яка сама співпрацювала з кримінальними авторитетами. Однак, з появою поліції нового зразка ситуація кардинально змінилась. За кілька років у вязницю потрапило більше 250 кримінальних авторитетів. Парламент дозволив засуджувати до 10 років тих, хто визнає свою причетність до кримінального світу як «злодії в законі». Причому таких громадян відправляли не у загальні вязниці з «усіма зручностями», а у спеціальний ізолятор. З часом злодії організували справжній заколот, який було наджорстоко придушено.
Середній клас корупційного середовища
Оригінальність грузинського кримінального законодавства вражає увесь світ. Це збірна солянка з усіх найсміливіших антикорупційних практик світу. Наприклад, хабародавець, який повідомить про хабароотримувача у правоохоронні органи, звільняється від кримінальної відповідальності. Далі, будь-яка особа, проти якої порушена кримінальна справа за посадовий злочин, може бути звільнена від відповідальності, якщо повідомить слідству інформацію про більш важкий злочин, здійснений її керівництвом. Далі, посадова особа, яка переховується від слідства, може бути засуджена заочно з повною конфіскацією майна. Далі, прокурор може висунути позов про конфіскацію незаконно нажитого майна, і воно може бути конфісковане на користь держави, якщо чиновник не зможе довести, що майно було здобуте на законних підставах.
Відразу було затримано близько 450 високо посадовців, з яких було 6 екс-міністрів, понад 40 суддів. Кількість увязнених в країні суттєво зросла за рахунок колишніх хабарників і непокараних злочинців. Проте в антикорупційний стаціонар першою потрапила правоохоронна система. Було звільнено керівництво усіх силових структур, незважаючи на їхню лояльність до революції троянд. Тепер поліція - це сервісна служба яка надає допомогу населенню. Наприклад, видача водійських посвідчень та автомобільних номерів спрощена до непристойності. «Гарний номер» можна купити у магазині, а «права» вам видадуть за три хвилини. Запізнення на хвилину буде коштувати начальнику відділку робочого місця.
Дісталося і простим корупціонерам
У Грузії, як і у більшості пострадянських країн, вже давно сформувався так званий «даїшний феодалізм». Вважаючи себе царями на дорогах та збирачами податі, перетворившись на ешелоновану структуру, вони сформували прохабарницьку культуру в державі. Президенту Грузії прийшлося ламати хребет цьому спруту через повне кадрове перезавантаження. Так, країна з «найкращими» даїшними традиціями залишилася без цієї служби. На її місці було створено патрульну поліцію яка зайнялася, зокрема, наглядом за за дорожнім рухом.
Паралельно з нею було створено відділ кримінальної поліції. 80 000 співробітників колишньої було звільнено, штат скорочено вдвоє. Боротьба з «корупцією на дорозі» у грузинському виконання - це справжня мильна опера на антикорупційну тему. Вмикаєш грузинський канал, а там відео затримання даїшника-корупціонера псевдо водієм - співробітником правоохоронних органів. ЗМІ разом із урядом почали глобальну антикорупційну пропаганду. Цією темою відає так звана Генеральна інспекція, яка займається виловом «зрадників» з системи. Щоправда, серед грузинів дуже швидко прижилася культура доносів на колег та керівництво. Цей спосіб антикорупційної комунікації щиро вітається владою та преміюється.
Патрулювання здійснюється двома співробітниками які постійно змінюються. Кожен наступний може бути агентом який стежить за законністю діяльності іншого. Як бачите, боротьбою з корупцією пронизана уся система країни. Агенти Генеральної інспекції працюють буквально скрізь. Навіть батько студента який дає хабар викладачу може бути таким представником держави та учасником полювання на злочинців. Завдяки фронтальності боротьби Грузія досягла дуже високих показників як у безпосередній боротьбі з корупцією так і економічних питаннях. Фронтальність, а не вибірковість ключ до розвязання цієї проблеми. Далі буде.