1. Аналізувати інфляцію «в моменті» не є гарною ідеєю. Часто це є справою не вдячною (загальний ІСЦ перебуває під впливом різноспрямованих чинників, що можуть просто нівелювати один одного), але й часто не професійною (рішення з монетарної політики враховують поточну цінову динаміку, але орієнтуються насамперед на те, що буде в майбутньому). Інфляція слід аналізувати в динаміці.
Що ми бачимо на цьому графіку? Очевидно, що війна стала причиною інфляційного шоку 2022 р. Проте надходження значних обсягів міжнародної фінансової допомоги, виважена фіскальна та монетарна політика дозволили стабілізувати ситуацію вже в першій половині 2023 р. На початку 2024 р. інфляція опустилася навіть нижче інфляційної цілі НБУ! Проте її уповільнення було викликано такими ситуативними чинниками як сприятливі погодні умови та значний врожай, проблеми з логістикою, фіксація тарифів та відносно стабільний обмінний курс.
А що далі? За прогнозом НБУ, інфляція у другому півріччі цього року почне збільшуватися і буде складати більше 8% на кінець року і лише у першому кварталі наступного року почне зменшуватися і на кінець 2025 року складатиме близько 6%. Тому облікова ставка на рівні 13% є аргументованою.
2. Фундаментальний інфляційний тиск залишається стабільним. Базовий ІСЦ (інфляція без урахування зміни цін на адміністративно регульовані тарифи, сирі продукти та паливо) з початку року коливається в межах від 4.2% до 4.6% (4.4% в квітні та травні цього року) та залишатиметься в межах щонайменше 5% - 7% впродовж наступних 12 місяців.
3. Облікова ставка в умовах керованої гнучкості обмінного курсу залишається допоміжним інструментом політики. Як випливає із збереження стійкого інфляційного тиску, простір можливо зниження ставки (близько 3-5 в.п.)був би обмеженим навіть за «звичайних умов». А в умовах суттєвого потенціалу розбалансування очікувань (обстріли інфраструктури, нові спроби захоплення територій агресором, волатильність обмінного курсу) такий простір є практично вичерпаним. Облікова ставка перш за все покликана зберегти привабливість вкладень в ОВДП та депозити, тим самим сприяти фінансуванню дефіциту бюджету та зниженню тиску на курс. І з цими задачами облікова ставка стправляється.
4. Ризики на горизонті політики залишаються високими. Головний ризик – війна та непередбачувані негативні наслідки які вона несе. «Фінансовий розрив» бюджету з високою ймовірність потребуватиме підвищення податків вже до кінця цього року (додатковий проінфляційний вплив). Опалювальний сезон 2024-2025 р.р. може виявитися дуже важким, що матиме додатковий негативний вплив на очікування. Проблеми на ринку праці і т.д.
Узагальнюючи викладене, слід зазначити: 1) грошово-кредитна політика НБУ є жорсткою, але повністю відповідає сьогоднішнім реаліям; 2) політика НБУ спрямована на збереження цінової і фінансової стабільності як запоруки стійкого відновлення економіки в довгостроковому періоді. Результат такої політики на табло:
- інфляція після першого шоку війни суттєво знизиласяі, на мою думку, інфляційні процеси в середньостроковому періоді є контрольовані;
- ситуація на валютному ринку залишається також контрольованою, ринок посилює свою здатність до самозбалансування, курс реагує на зміни у ринковій ситуації, НБУ обмежує надмірні курсові коливання;
- міжнародні резерви – на достатньому рівні, що забезпечує додатковий буфер для виконання закріпленого у законодавстві мандату НБУ;
- банківська система працює безперебійно, має значну довіру вкладників і високий рівень капіталізації, ліквідності та збільшує операції по кредитуванню.