Що слід знати про зір після 40: що відбувається і чому

З віком ми звикаємо тримати книжку далі від очей, частіше примружуватися або вмикати яскравішу лампу. Але те, що здається дрібницею, може бути першою ознакою змін, які не варто ігнорувати.

Більшість сприймає ці зміни як звичний супровід старіння і не поспішає звертатися до лікаря.

Однак саме після 40 років зростає ризик розвитку офтальмологічних захворювань, які можуть тривалий час не мати помітних симптомів, зокрема, пресбіопії, катаракти, глаукоми.

За даними досліджень, у 2025 році близько 1,8 мільярда людей у світі страждають на пресбіопію, що становить приблизно 25% населення планети.

Щоб вчасно виявити загрози й уникнути повної втрати зору, важливо розібратися, де правда, а де небезпечні узагальнення.

Фото: pexels-cottonbro

Погіршення зору після 40 — це нормально, нічого не потрібно робити

Це уявлення є одним із найнебезпечніших. Після 40 років дійсно починається природне зниження акомодації — здатності ока фокусуватися на близькій відстані, що називається пресбіопією.

Проте під прикриттям «звичайного вікового погіршення» можуть ховатися перші ознаки набагато серйозніших захворювань: катаракти, глаукоми, макулодистрофії. І їхня небезпека полягає саме у відсутності яскраво виражених симптомів на ранніх етапах.

У США понад 20,5 млн людей віком 40+ вже мають діагностовану катаракту, і до 2030 року ця цифра зросте до 30 млн (дані CDC, 2024).

За даними NICE (Велика Британія), у 2023 році понад пів мільйона пацієнтів старше 65 років були прооперовані від катаракти і це лише в межах державної системи. В Україні, за клінічними оцінками провідних офтальмологічних центрів, понад 60% пацієнтів віком 60+ мають катаракту в тій чи іншій формі.

Глаукома, яка є другою причиною незворотної сліпоти у світі, у більш ніж 50% випадків виявляється вже на середніх або пізніх стадіях, оскільки протікає безболісно і безсимптомно.

Ігнорування регулярних обстежень позбавляє людину головного ресурсу — часу на раннє виявлення. Оцінити стан кришталика, очного дна, рівень внутрішньоочного тиску та поля зору можна лише на прийомі у фахівця з відповідною діагностичною базою. Один візит на рік — це не зайва обережність, а базовий стандарт турботи про зір після 40.

Катаракта — це від старості, лікувати не обов'язково

З віком у людей справді частіше діагностують катаракту, однак це не «нормальний» стан, з яким варто змиритися.

Катаракта — це офтальмологічне захворювання, суть якого полягає в поступовому помутнінні кришталика ока. У нормі кришталик прозорий і пропускає світло на сітківку. Але при катаракті він стає каламутним, світло розсіюється або не доходить до сітківки, що спричиняє зниження зору.

Основні причини розвитку катаракти — вікові зміни білків кришталика, тривала дія ультрафіолету, цукровий діабет, куріння, тривале використання кортикостероїдів та навіть травми ока.

На початкових етапах хвороба може проявлятися як незначне затуманення зору, підвищена чутливість до світла, погіршення нічного зору. Проте без лікування катаракта прогресує й може призвести до повної сліпоти.

Хороша новина в тому, що сучасна офтальмологія пропонує ефективне вирішення. Хірургічна заміна помутнілого кришталика на штучну інтраокулярну лінзу триває всього кілька хвилин, проводиться під місцевою анестезією та дозволяє повністю відновити зір.

Глаукома завжди супроводжується болем

Це хибне уявлення створює небезпечну ілюзію: поки нічого не болить нічого серйозного не відбувається. Насправді у більшості випадків глаукома розвивається безболісно, не викликаючи помітних симптомів на ранніх етапах. Саме тому її ще називають «тихим викрадачем зору».

Глаукома — це група захворювань, які поступово уражають зоровий нерв. Найчастіше причиною стає підвищений внутрішньоочний тиск, що порушує живлення й роботу зорового нерва. Без лікування ці зміни стають незворотними, призводячи до звуження поля зору, а згодом до повної сліпоти.

Найпоширеніша форма первинна відкритокутова глаукома не дає жодних зовнішніх ознак: людина може мати майже ідеальний зір на центральні об'єкти, але водночас втрачати периферичне бачення. Біль, почервоніння чи погіршення зору часто з'являються лише тоді, коли вже уражено значну частину зорового нерва і втрату зору повернути неможливо.

Виявити глаукому на ранніх стадіях можливо тільки за допомогою комплексного офтальмологічного обстеження.

Окуляри погіршують зір, краще не звикати

Це уявлення живе десятиліттями й часто передається як «порада», мовляв, якщо почати носити окуляри, зір зіпсується ще більше, бо очі «звикнуть» і перестануть працювати. Але це не має нічого спільного з анатомією та фізіологією зору.

Погіршення зору не викликається носінням окулярів. Навпаки: правильно підібрана оптична корекція допомагає знизити напруження очей, особливо під час читання, роботи за комп’ютером чи в умовах поганого освітлення. Це дозволяє уникати втоми очей, головного болю, постійного «примружування» та прогресування деяких форм короткозорості (міопії) у дітей і підлітків.

Звідки ж береться враження, що зір «падає» після носіння окулярів? Це психологічний ефект контрасту. Коли людина звикає до чіткого зображення в окулярах, зняття їх робить «голий» зір ще більш розмитим, але він не стає гіршим, ніж був до того. Просто раніше мозок постійно намагався компенсувати розмитість, і людина до цього звикала.

Окуляри не можуть ані покращити, ані погіршити фізіологічний стан ока. Їхнє завдання забезпечити фокус світла на сітківці, компенсуючи порушення заломлення (рефракції), такі як міопія (короткозорість), гіперметропія (далекозорість), астигматизм та пресбіопія (вікове ослаблення фокусування на близькій відстані).

Особливо важливо регулярно перевіряти зір і оновлювати рецепт на окуляри. Неправильні або застарілі окуляри можуть спричинити перевтому очей, але аж ніяк не викликають «залежності» чи погіршення функцій зору.

Якщо я бачу добре, до офтальмолога йти не треба

Здавалося б, якщо зір не турбує, має бути усе в порядку. Але саме така логіка – одна з причин пізнього виявлення серйозних офтальмологічних захворювань.

Багато хвороб очей тривалий час не мають симптомів, а коли вони з’являються, зміни в структурі ока вже незворотні.

Наявність чіткого зору не означає здорових очей. І навпаки, навіть за повної відсутності скарг обстеження може виявити зміни, які вдасться зупинити лише на ранньому етапі.

Ключове тут – не вік, а діагноз і стан очей. Чим раніше виявлено проблему, тим ефективнішим буде втручання. Немає сенсу миритися з обмеженнями, які медицина вже давно навчилася долати.

Сучасні технології в офтальмології не просто повертають зір — вони повертають свободу. Тому після 40 змінювати щось не лише можна, а варто.

Коли звертатися до офтальмолога:

  • при появі затуманення або двоїння зору;
  • при труднощах у сутінковому або нічному баченні;
  • за відчуття втоми очей, частих головних болів;
  • якщо помічаєте спалахи світла, темні плями або зміну сприйняття кольору.

Рекомендації для збереження зору:

  • проходьте повне офтальмологічне обстеження щороку;
  • використовуйте сонцезахисні окуляри з UV-фільтром;
  • підтримуйте комфортний рівень вологості в приміщенні;
  • дотримуйтеся збалансованого харчування та здорового способу життя;
  • обмежуйте час перед екранами та робіть перерви кожні 20 хвилин.

Тетяна Сикирицька Тетяна Сикирицька , медичний директор клініки “Візіум” в м.Чернівці
Генеральним партнером розділу «Здоров'я» є медична мережа «Добробут». Компанія розділяє цінності LB.ua щодо якісної медичної допомоги, та не втручається у редакційну політику LB.ua. Усі матеріали розділу є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.