Суддя Київського райсуду Полтави Тетяна Турченко веде справу з грубими порушеннями. Зокрема, 3 січня 2018 року вона відмовила відповідачу у перенесенні засідання через відсутність її адвоката. Почувши прохання заявити відвід, Турченко замість того, аби розглянути, буквально почала тікати із зали, на ходу промовляючи, що видаляється до нарадчої кімнати.Як наслідок, головуюча суддя приймає сумнівну ухвалу щодо проведення над текстом лінгвістичної експертизи. Ймовірно, керуючись не законом, а правилом кругової поруки. На мою думку, перелічених фактів цілком достатньо для того, щоб Вища рада правосуддя зробила висновки стосовно професійних якостей цієї судді.
На жаль, суддівська мафія у своєму спротиві давно перейшла від юридичної тяганини до, так сказати, методів прямої дії. 22 листопада 2017 року невідомі молодики вчинили напад на непокірну суддю Гольник та її чоловіка. Не дивлячись на велику кількість речових доказів, зловмисників досі не встановили. Полтавські суди максимально затягують з ухвалами на проведення слідчих дій, хоча замовники цього дійства всім відомі.
Акції залякування не припинилися. На згадане засідання 3 січня прийшла «група підтримки» Ковжоги. Один із них – Володимир Дащенко прямим текстом погрожував: якщо я не припиню писати, мені відірвуть голову.
Роздратованість суддів можна зрозуміти. В минулому році мною були проведені журналістські розслідування про доньку голови Апеляційного осуду Полтавщини Юлію Гальонкіну, а також про відсутність присяги у голови Октябрського райсуду Полтави Олександра Струкова.
Ніякі погрози від корумпованих полтавських суддів та їхніх кишенькових псевдоактивістів нас не зупинять. Ми від громадськості докладемо максимум зусиль, аби повернути справедливе правосуддя. Зараз на розгляді у ВРП знаходиться дисциплінарне провадження відносно Струкова. Іще понад 40 суддів з Полтавщини погодилися пройти перекваліфікацію, яку вони можуть не скласти. Судова реформа передбачає розпуск одіозного Октябрського райсуду Полтави.
Отже Вища рада правосуддя має важелі для припинення правової вакханалії, які станом на сьогодні вона не застосовує в повній мірі. На вершині владної ієрархії стоїть Петро Порошенко, який протягом трьох років уперто «не помічає» полтавські події (а це понад два десятки суддівських скандалів), про які писали навіть зарубіжні видання. З незрозумілих причин суддя-викривач Лариса Гольник лишилася єдиною у своєму суді, кому Порошенко і ВРП досі не продовжили повноваження.
НАБУ повинне якнайшвидше розслідувати справу про хабар мера Полтави. Генеральна прокуратура – звернути увагу на систематичну бездіяльність своїх колег з області. Адже судовий безпрєдєл багатьох людей довів до відчаю. Ситуація знаходиться на межі соціального вибуху. Цілком можливо, що невдовзі скандали докотяться до Києва, у вигляді пікетів і нових наметових містечок під стінами ВРП або Адміністрації Президента.
Щоб цього не відбулося, варто діяти уже зараз. Владі необхідно припинити цей безлад, покарати винних, оновити склад суддів, повернути справедливість і довіру українським судам. Вкрай важке, але необхідне завдання, без виконання якого неможливий демократичний розвиток України.