ГлавнаяБлогиБлог Станіслава Шуха

Реформа, яку ніхто не буде скасовувати

Скасування ключових норм пенсійної реформи сьогодні невигідне жодній з провідних політичних сил в парламенті.

Фото: Макс Левин

Без жодного сумніву, новиною №1 в українському суспільному просторі на минулому тижні були події, які стосувались третього за останній час візиту Віктора Януковича в Російську Федерацію… Інформаційний простір і зараз перенаповнений чутками, інформаціями з власних джерел та масою аналітичних висновків, появу яких спричинила любов Президента нашої країни до частих зустрічей з Володимиром Путіним.

На фоні такого повороту сюжетної лінії у відносинах між Україною, ЄС та РФ, спроби парламентарів скасувати деякі з ключових пунктів сумнозвісної пенсійної реформи залишились практично непоміченими.

Варто зазначити, що Верховна Рада вже не вперше і навіть не вдруге намагається зупинити дію частини норм пенсійної реформи. Найчастіше представники депутатського корпусу, які закликають до таких змін, прагнуть знизити пенсійний вік для жінок з 60 до 55 років, а також зменшити страховий вік для обох статей.

Проте, скільки б парламентарі не говорили про необхідність скасування, скільки б не лунало гучних закликів змінити ці норми на більш адекватні, а результат голосування по всіх законопроектах один і той же – для остаточного вирішення питання не вистачає кількох голосів. За такою сумною закономірністю український народ має змогу спостерігати, ще з квітня місяця…

Цієї осені сенсації також не сталося - всі чотири законопроекти, які стосувалися змін до пенсійного законодавства (№ 2934, № 2934-1, №2072-а, №2294-а) не набрали необхідної кількості голосів.

Цілком природно, що така закономірність викликає сумніви та посилює недовіру до інституту парламентаризму в Україні. Виникає питання: а чи хочуть парламентарі насправді скасовувати норми пенсійної реформи? Адже нульовий результат та ще й за умови, що проти пенсійної реформи публічно виступають і представники опозиції, і члени КПУ, змушує переосмислити цілі і наміри борців з пенсійною реформою.

То які головні причини можуть стримувати парламентський порив і зупиняти законотворчий механізм вже майже на самій грані скасування реформи? Спробуємо розглянути кілька головних стримуючих факторів:

Економіка повинна бути економною

Стара, відома кожному фраза, на жаль, в Україні застосовується тільки відносно звичайних громадян.

І в цьому плані наша держава все частіше нагадує Індію з її традиційними поділом на касти. У нас також створились сприятливі умови для появи таких чітких соціальних розмежувань. Так, якщо уряд вирішує економити, то така економія, в першу чергу, торкається бюджетників найнищих рангів, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, воїнів-інтернаціоналістів, студентів, але аж ніяк не представників вищої касти: депутатів, членів уряду, очільників всіляких комісій та комітетів, вищих рангів в прокуратурі, Збройних силах та судових інстанціях.

Проте, останнім часом все пішло далі – українська політична верхівка віднедавна вирішила економити ще й на жінках… А що? В Україні жінок багато, то можна й економити – мабуть, саме так думали в Уряді коли приймали норми пенсійної реформи.

Але не варто шукати в новаціях пенсійного законодавства якісь жінконенависницькі прояви – все надто простіше. Так, якщо поглянути на дані Держстату, то станом на 01 січня 2013 року в Україні проживало 1 750 339 жінок у віці від 55 до 59 років – ця якраз та категорія, яка в подальшому (зараз це робиться поступово) буде позбавлена пенсій. За даними того ж Держстату середній розмір пенсій за віком в 2013 році становить 1470,70 грн.

Таким чином, кожна з жінок, які потрапили під дію пенсійної реформи недотримає від держави за рік 17 648, 40 грн. За п’ять років украдена державою сума (інакше назвати важко) переростає в 88 242 грн., а це вже вартість невеликої однокімнатної квартири, або непоганого автомобіля.

Але все це ніщо у порівнянні з річним всеукраїнським масштабом економії на жінках – 30 890 682 807,6 грн. Така комбінація цифр більше нагадує код поповнення рахунку, але це таки сума – більше тридцяти мільярдів, які підуть невідомо на що…

Хоча, чому невідомо? Адже за них можна закупити автомобільні покришки для потреб Уряду по 27 тисяч гривень за штуку, або ж малину для потреб Верховної Ради по 672 гривні за кілограм, побудувати кілька резиденцій для перших осіб та провести гучний гала-концерт, присвячений святкуванню 8-го березня в Україні.

Реформа, в якої є перспектива… виборча

Звичайно, важко повірити в те, що така реформа має якісь перспективи, але все таки вони є. І найкраще цими перспективами можуть скористатися в КПУ та опозиції, особливо напередодні чергових виборів.

Погодьтеся, що досконалішої агітаційної обіцянки аніж скасування пенсійної реформи, годі й придумувати. Якщо ж до цього додати, що реформі дали життя представники Партії регіонів, то це взагалі агітаційний джекпот для всіх опонентів сьогоднішньої влади.

Звичайно, опозиційні сили, зібравши всі резерви та консолідувавшись з комуністами, мають можливість оперативно закрити це питання, але робити цього не будуть. Бо скасування пенсійної реформи несе певні ризики і для сьогоднішніх опонентів влади в майбутньому. Адже всі прекрасно розуміють, що ПР не вічна – рано чи пізно в кабінет на Банковій увійде представник нової політичної сили, який зіткнеться з масою проблем в українській економіці, серед яких і практично виснажена державна казна.

За таких умов додаткове навантаження у вигляді кількох десятків мільярдів гривень може спричинити повний фінансовий колапс та відчутно ударить по авторитету нового керівництва.

А тому, сподіватися на скасування норм пенсійної реформи найближчим часом не варто. Скоріш за все, дане питання стане в один ряд з боротьбою за скасування депутатської недоторканості, яке вже роками активно використовується в перевиборчих агітаційних програмах багатьох політичних сил.

Станіслав Шух Станіслав Шух , Журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter