ГлавнаяБлогиБлог Романа Кабачія

Витягти жінку з-за кам’яної стіни

Присутність жінок як героїв українських новин та в ролі експертів мінімальна, що не можна сказати про авторок матеріалів – їх якраз або більше, або приблизно порівну із авторами. Парадокс? Скорше – закономірність.

Фото: www.torange.ru

Інститут масової інформації розпочав реалізацію нового проекту, котрий умовно можна назвати гендерним моніторингом. Полягає він у кількісному підрахунку присутності/відсутності жінок та чоловіків в українських ЗМІ – друкованих виданнях та інтернет-сайтах. Також ІМІ відслідковує тенденції у способі подачі жіночої тематики, героїнь матеріалів у новинах та статтях. Перші результати даного моніторингу показали, що попри переважання жінок як авторів журналістського контенту (54%), присутність їх як героїв новин та статей мінімальна – 20%. Як експерти жінки виступають у 18% випадків. Дуже рідко вони є інтерв’ювованими (в плані головної розмови номера). Приміром, за вересень місяць у щоденній газеті «Сегодня» жінки були героїнями основного інтерв’ю лише тричі. На «Лівому березі» вибрані чотири дні вересня показали, що жінки втричі рідше виступають у ролі експертів, вчетверо рідше пишуть блоги, і вшестеро рідше виступають героями стрічки новин. Вочевидь, якби не «вічна» тема визволення Юлії Тимошенко, та «бидло-скандалу» з оперною співачкою Катериною Абдулліною, «жіноча» статистика була б ще нижчою.

Чи варто з цього робити проблему? Редактор відділу «Суспільство» LB.ua Вікторія Герасимчук вважає, як виникає з полеміки зі мною в Фейсбуку, що ні. Мовляв, традиційно склалося, що багатьом жінкам зручно бути за кам’яною стіною свого заміжжя, трьох К «Kinder-Kirche-Küche», що вони воліють бути не на виду загального обговорення, і що «насильницька фемінізація» це гірше, ніж існуючий статус кво. Чоловікам же уготовлена доля бути активними, робити кар’єру для заробляння грошей, тож вони природнім чином згадуються у масовому медійному просторі частіше. Можливо, за вуха дійсно не варто жінок тягти бути більш суспільно активними ніж вони є, якби не одне але. А саме – який образ мають жінки в ЗМІ. Цей образ можна назвати упослідженим.

Судіть самі. Жінки здебільшого згадуються в несерйозних публікаціях, світській хроніці, плітках про сімейне життя відомих людей, описі суконь тощо. У «Сегодня» топовими «жіночими» матеріалами виявилися статті про дружин знаних в Україні футболістів та про жіночий монастир в лісах Житомирщини. Інтерв’ю із Романом Карцевим, що винесене на першу сторінку, має відверто сексистський заголовок: «Пугачева и Ротару пели у меня на разогреве». Одне із основних фото на першій сторінці щоденки – жінки порпаються у купі секонд-одягу. На сайті «Української правди» окрім дійсно цікавих інтерв’ю із жінками, на фото вони з’являються переважно в рубриці «Таблоїд». Фактично, жінки виступають таким собі красивим тлом до більш серйозних «чоловічих» новин.

У сусідній Білорусі сексистом року свого часу визнали… голову тамтешнього Центрвиборчкому Лідію Єрмошину, котра порадила дівчатам-білорускам, котрі вийшли на Площу протестувати проти чергової фальсифікації «виборів» Лукашенка, сидіти вдома та варити борщ. Схоже, подібно розглядають жіночі ролі в суспільстві й українські ЗМІ, не дивлячись навіть на те, що досить вагому їх – ЗМІ – кількість очолюють власне жінки. Активні та з яскраво вираженою суспільною позицією. Їм, можливо видається, що це вони – котрі досягли певних позицій в кар’єрі, зробили собі ім’я, вміють висловлювати чітко свою точку зору, і є прикладом тих «інших» жінок, – а решта воліє бути вдома, варити борщ гортаючи недалекий глянець.

Натомість може вартує запитати таку жінку, чи влаштовує її така роль, чи можливо вона страждає від зґвалтувань свого ж чоловіка, для якого це всього лиш виконання «шлюбних обов’язків», чи не хоче така жінка замість сидіти вдома у відпустці догляду за дитиною, поїхати на курорт, а посадити з дитиною цього ж чоловіка? Чи не є для неї кам’яна стіна «опіки» чоловіка стіною її в’язниці? Тому коли Вікторія Герасимчук хоче, аби прості люди не боялися протестувати проти несправедливостей, що кояться навколо, то мусить бути налаштована на те, що виховувати цю сміливість треба передусім у жіночої половини суспільства, яку наша традиція відсилає зазвичай «колупати піч».

У Швеції нещодавно вийшла книга феміністки та письменниці Марії Свеланд «Зморщена п..да». Так відвертим заголовком авторка вирішила привернути увагу до того, що навіть у такій соціально справедливій країні як її батьківщина, жінки – на її думку – є упослідженими. Українці, з їх консервативним мисленням поки що в плані гендерної рівності пасуть задніх. За винятком хіба що «єдиного чоловіка» в українській політиці – Юлії Тимошенко…

Роман Кабачій Роман Кабачій , Публіцист, історик, журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter