ГлавнаяБлогиБлог Романа Кабачія

На процедури на Помор’я: легко і якісно

Старшому та й середньому поколінню в Україні знане гидливе прислів’я, придумане одними нашими сусідами про інших: «Курица не птица, Польша не заграница». Причому, за радянських часів навіть у той «закордон» не так легко було потрапити: у тій же Польщі вважали, що справжня залізна завіса була не між соціалістичними і капіталістичними країнами, а між першими та СРСР. Судіть самі: у той час, коли науковці, лікарі з Польщі чи Югославії могли стажуватися на Заході, з радянськими громадянами у таких випадках їздили кагебісти. Зрештою, новий номінований на «Оскар» польський фільм «Холодна війна» показує щонайменше нашим очам, що для Польщі та холодна війна не була аж така заморожена. Період вільних поїздок в 1990-х був важким для обох наших народів, а з 2004 р. для нас опустилася аж до літа 2017 р. завіса шенгенських віз.

 Відкриття шенгенського кордону для українців надало не лише, як багато хто думає, можливість виїхати без зайвих проблем на роботу. На думку директора Центру розвитку туризму Володимира Царука, європейська складова відпочинкового туризму зросла на третину. Разом з тим він підкреслює, що турагенствами охоплено 30-40% з тих, хто їздить у Євросоюз відпочивати, решта ж це самостійні туристи. Умовно кажучи, це пресловуті ті, «хто літає на каву до Відня», і це не мем і не анекдот, це вже реальність.

Повернімося до Польщі. Для багатьох тих, хто все ще жив стереотипами, не тільки тими про «курку», а ще й з початку 1990-х, «як поляки у нас праски купували», безвіз приніс несподіване відкриття – наскільки далеко Польща пішла у розвитку. Дороги, задбані земельні ділянки, сади, ліси, скрізь нові крупні і менші підприємства, чисті міста із бездоганною комунікацією. А ще, що Польща дуже різна, що не лише Краків може бути туристично привабливим: українські кулінарні чи вело-блогери добираються вже і до таких воєводських центрів як Бидґощ чи Лодзь, не кажучи про Вроцлав або Гданськ.

Набережна ріки Мотлава у Гданську
Фото: Роман Кабачій
Набережна ріки Мотлава у Гданську

Помор’я естетичне і спортивне

Так ось, Гданськ. Я бував там нераз, і перші враження були вочевидь як у всіх – туристично-кулінарні: спільна архітектурна спадщина з німцями, балтійська кухня, лебеді на моло у Сопоті тощо. Потім розвиднилися інтелектуальні обрії: створений на території колишньої верфі Європейський центр Солідарності є не лише музеєм – там проводять міжнародні диспути над майбутнім регіону. Збудований також нещодавно за сучасними канонами Музей історії Другої світової війни, котра зрештою, звідти почалася, є одним із кращих у світі. Гданськ став одним із осередків життя української громади країни – у сопотській лісовій опері українці Польщі проводять свій фестиваль, як теж молодіжний музичний ярмарок, маланкові бали, дні українського кіно.

Музей Другої світової війни у Гданську
Фото: Роман Кабачій
Музей Другої світової війни у Гданську

Остання поїздка відкрила заново мені не лише Гданськ, але й навколишній регіон – з точки зору рекреаційного, а також конкретно медичного туризму. Помор’я це не лише пляжі Балтики і мільйон місць, де можна скуштувати смажену рибу, але й ліси та озера. Славиться ними і окремий етнографічний регіон, що трикутником розтягнувся на захід від Гданська – Кашуби. Вказівники населених пунктів тут польською і кашубською, а серед відомих кашубів – екс-прем’єр Польщі Дональд Туск.

Як діє рекреаційний туризм з кашубським акцентом, ми мали змогу ознайомитися на прикладі готелю-спа «Базуни» в повітовому центрі Косцєжина. Базуна – це кашубська трембіта, і одна з них зустрічає нас вже при вході. Сам готель пропонує різного роду спа-процедури на обличчі і тілі (в тому числі на водяних матрацах) із застосуванням натуральної косметики з різного роду місцевих продуктів – меду, олійок, трав’яних сумішей тощо. Окремі процедури звуться «кашубський ритуал» і входять до ціни перебування у готелі, як теж сауна. Ресторан «Малена» при готелі теж хвалиться кашубським колоритом – суп «костирська заливайка» з грибами та вуджениною, оселедець по-кашубськи у кислій сметані, журек, копчений сир на грилі – гадаю, слинка вже потекла. Але готель не існує сам для себе, він промує активно регіон, завдяки чому на Кашуби їдуть люди. На віддалі кількох кілометрів туристів чекає активний відпочинок: велосипедні стежки поміж лісами і озерами, сплав каяками на ріці, риболовля, водні прогулянки озерами на катамаранах, лижний спуск та відвідини музеїв під відкритим небом. А побіля самого готелю аквапарк і атракції міста – музей залізниці та один з трьох у Європі музеїв акордеону. Десь так я би бачив, для прикладу, промоцію Бойківщини. А поки їдемо далі.

Кімната для процедур «кашубського ритуалу»
Фото: Роман Кабачій
Кімната для процедур «кашубського ритуалу»

Спускаємося південніше у сусіднє воєводство, Куявсько-Поморське, метою є курортне місто Цехочинек. Чимось він нагадує Моршин і Трускавець, але має свої особливості. У Цехочинку 21 санаторний об’єкт, об’єднаний колись державною, а тепер самоврядною (власник – воєводство) спілкою, і ціни на процедури скрізь однакові. Є також приватні готелі, де ціни вищі. Лікують у Цехочинку водою, дієтою і спортом. Вода під містом солона, т. зв. «солянка», з неї видобували, і мінімально добувають зараз сіль у градирнях (пол. tężnia), ці дерев’яні кілометрові в довжину і 16 м. у висоту споруди варто оглянути окремо.

Фото: Роман Кабачій

Градирня, з допомогою якої солона вода доводилася до консистенції 30%, і з тієї ропи виварювалася сіль. Градирень у Цехочинку три, вода мала пройти через усі.

А солянка служить для процедур у купелях і для споживання у окремих пияльнях. Окрім того, лікують торф’яними масками (пол. borowina), кріокамерами, вдиханням озону, лазеротерапією, а також молитвами в каплиці Гваделупської Богоматері (все ж, католицька країна, хоч у місті є також і православна церква, заснована для царського війська в ХІХ ст.). З міста можна привезти також корисні презенти – лікувальний луг, мул, харчову сіль із йодом, магнієм та кальцієм, цехоцинську косметику, а теж мінеральну воду «Кристинка». Туристично Цехочинек є радше курортом для старшого покоління: поляки із його послуг користають переважно в рамках медичного страхування (безплатно два тижні раз на два роки), але і для українців він радше у доступній ціновій категорії.

Лікування торфом
Фото: Роман Кабачій
Лікування торфом

Якщо ж шукати рекреаційного відпочинку на широку ногу, то в Гданську і околиці є кілька закладів, які в цьому охоче допоможуть. Приміром, у Гдині в колишньому шляхетському маєтку знаходиться спа-центр «Кадриль», у якому окрім «звичайних» масажів та процедур, використання критого басейну чи кардіозалу є такі речі як масаж тибетським гонгом. Неподалік у дільниці Нове Орлово діє медичний центр «Care Medica», що пропонує біля 150 різного роду естетично-терапевтичних процедур для жінок. Власницею його є Кароліна Созанська, одна із визнаних у країні промоуторок жіночої рівності, сама у списку «жінок року» Поморського воєводства 2018 р. Більше ж інформації щодо естетичної медицини можна отримати на сайті «Затока краси», в якому є теж сторінка російською – сайт об’єднує відповідні центри регіону, веде консультативну роботу з експертами.

Коли до лікарні «треба»

Тепер про медицину «з необхідності». Почати можна із реабілітаційного центру «Добрий брат», знаного в Україні через медичну допомогу воякам АТО: починаючи з 2014 р. щороку в село Осєк повіту Старогард-Гданський Поморського воєводства приїздить по дві групи в 20 осіб українських вояків. Йдеться передусім про роботу з реабілітологами, котрі працюють із нервовою, м’язовою та кістковою системами для відновлення координації. Якщо для поїздок вояків АТО та членів їх родин (по необхідності) знаходять гроші спонсори та представники державних структур Польщі і України, то для звичайних хворих перебування у «Доброму браті» теж не буде дуже накладним. Представник родини-співвласника центру Якуб Марковський говорить, що вони цілеспрямовано тримають середній і нижче середнього рівень номерів та харчування, аби більше уваги приділяти лікуванню. Згадує про високопоставленого чиновника Нацбанку Польщі, котрий ледве відразу не поїхав, побачивши рівень апартаментів, але був переконаний Якубом, що не в тому сенс перебування у центрі, і врешті був дуже задоволений.

Як лікують у «Доброму браті». Після інсульту: фізикотерапія, іонофорез, ультразвуковий фонофорез, електросимуляція, гальванізація, лазеротерапія, магнітотерапія, кінезітерапія (лікування рухом), кріотерапія (лікування холодом), масажі, гідротерапія. Частково все це застосовується і для розробки тіла після фізичних ушкоджень чи навіть коми. Зняти номери у «Доброму браті» можна і без гострої необхідності у лікуванні: центр знаходиться на березі великого озера, і поляки часто приїздять сюди просто на вихідні – пройти курс масажу, посидіти у соляному гроті, чи на тижневий курс дієт та профілактичної фізкультури (включно із велосипедними поїздками та «скандинавською ходою»). Для прикладу, ціна такого тижневого курсу з повним харчуванням та відповідними профілактиками 1050 злотих з особи при проживанні 2 осіб у номері. Множимо на 7,3.

Фото: Роман Кабачій

Екс-розвідник Ігор розповідає, що лікування в Україні довело його руку до критичного стану. В «Доброму браті» видно конкретні результати реабілітації.

У сусідньому повіті Хойніце знаходиться перша в Польщі приватна клініка «Кроянти», заснована доктором медицини Томашем Вінецьким. Він та його дружина-адвокатка Ґражина мають коріння з України, але до села Кроянти поміж ліси і озера переїхали у 1970-х рр. з Лодзі. Викупили залишки шляхетського неоготичного двору та почали його розбудовувати. Певного моменту зрозуміли, що частину маєтку треба виділити під готель для хворих, котрі приїздили до доктора Вінецького з усієї Польщі. Зараз клініка це дивне поєднання старопольського стилю в оформленні, картинна галерея та власне лікарня, записи до якої відбуваються за півроку (за наявності місць і швидше). Курс лікувань виносить від 6 до 21 дня.

Реабілітолог у «Кроянтах» показує дію апарату для відновлення функції руху рук
Фото: Роман Кабачій
Реабілітолог у «Кроянтах» показує дію апарату для відновлення функції руху рук

Спеціалізуються «Кроянти» на лікуванні болі хребта, опорно-рухового апарату, випадінню дисків, болях голови. Реабілітують також після інсультів, ДТП, ортопедичних операцій та проводять передопераційну реабілітацію при заміні суглобів – назагал понад 70 пропозицій лікування. Специфікою «Кроянтів» є використання найновіших світових апаратів, окремі з них в клініці проходять тестування, оскільки нерідко доводиться займатися найважчими випадками. Чимало пацієнтів це особи поважного віку, багато з них приїздить з Західної Європи та Америки. Раз на тиждень власник зустрічається з усіма пацієнтами у власному крилі.

Томаш Вінецький показує їдальню лікарні
Фото: Роман Кабачій
Томаш Вінецький показує їдальню лікарні

Альцгеймер, Паркінсон та їх друзі

У самому Гданську найпотужнішою лікарнею є «Копернікус», шпиталь у власності воєводства. Основні напрямки роботи – онкологія, нейрохірургія, опіковий центр (є вертолітний майданчик для екстрених випадків), ортопедія, стоматологія (загалом 40 відділів на 1200 місць, що приймають 100 тис. пацієнтів на рік). Щодня виконується біля 50 хірургічних операцій. Бюджет «Копернікуса» - 0,5 млрд злотих на рік, працює біля 800 лікарів та 1200 медсестр. Специфіка це хвороби мозку, нейрохірургічна онкологія, протезування суглобів, лікування хвороб Паркінсона та Альцгеймера з допомогою прищеплювання електричних стимуляторів (досить знана в США методика, яка до Європи тільки приходить). Лікуватися приїздять з 20 країн світу, в тому числі з України. На лікування таких осіб підписується окрема угода між пацієнтом та шпиталем – за відповідними цінниками (є на сайті), або у нетипових випадках за індивідуальним розрахунком. З іноземцями працюють у таких мовах як англійська, російська, німецька і французька. У випадку пацієнта-дитини опікун, батько перебуває з дитиною на відділенні, ночує у хостелі шпиталя. Польські громадяни, охоплені страхуванням, перебувають у шпиталі та отримують всі процедури і операції безплатно.

В ортопедичному відділенні «Копернікуса»
Фото: Роман Кабачій
В ортопедичному відділенні «Копернікуса»

Якщо говорити про приватні лікарні у Гданську, то можна виділити дві. Гданський відділ польської фірми NbOT – Центру кисневої гіпербарії та лікування ран (є також у Бидгощі та Любліні). Гіпербарична киснева терапія (або оксигенотерапія) це інновація, яку застосовують для прямої доставки кисню до клітин. Вважається, що така процедура, яка триває 1,5 години, сприяє заживленню ран (в тому числі після спа-процедур, опіків), відновленню психічної ситуації людини після стресу або під час депресії, проблем спортсменів, при ожирінні та потребою редукції жирової тканини. Специфіка поміщення у кисневу камеру є такою, що потрібен окремий добір пацієнтів і постійний контакт з ними оператора камери.

Киснева барокамера
Фото: NbOT
Киснева барокамера

Друга клініка, яку варто виділити, це Медичний центр св. Лукаша, котрий займається онкологією та хворобою Лайма (бореліоз). Бореліоз це інфекційне захворювання шкіри та нервової системи, що переноситься кліщами. Особливістю цієї клініки є те, що чимало робиться на етапі доїзду пацієнта до Гданська – до 95% інформації людина отримує до моменту приїзду: по мейлу, телефону чи іншими засобами. Є спеціалісти, які можуть консультувати російською і українською, є стандартний опитальник, який дозволяє уникнути непотрібних проблем до приїзду. Після першої глибокої консультації (2 год.) робиться протокол лікування. Центр св. Лукаша співпрацює з лабораторіями в інших країнах – німецькими, бельгійськими. При онкології робиться опір на діагностику. Лікування хвороби Лайма виносить від 740 до 1017 євро на тиждень, при 6-тижневому курсі; якщо людина не може довго перебувати у Польщі, курс робиться двотижневий інтенсивний.

Про інші приватні клініки Гданська та Польщі, їх спеціалізацію можна дізнаватися через сайт Загальнопольського товариства приватних шпиталів. Товариство на сьогодні охоплює 150 клінік по цілій країні, котрі є перевіреними експертами та входять до їх рекомендацій.

Літак «Візейр» готується до перельоту з летовища ім. Валенси у Гданську до аеропорту «Жуляни» у Києві
Фото: Роман Кабачій
Літак «Візейр» готується до перельоту з летовища ім. Валенси у Гданську до аеропорту «Жуляни» у Києві

Прямі польоти до Гданська здійснюються компанією «Візейр» зі Львова, Києва та Харкова, є також пряме автобусне сполучення з багатьма містами України.

Матеріал підготовлено за сприяння Польської туристичної організації.

Роман Кабачій Роман Кабачій , Публіцист, історик, журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter