Роулінг вже заявила, що не має наміру відмовлятися від своїх поглядів і готова потрапити за це у в’язницю. Втім, поліція наразі не наважилася вчиняти якихось дій проти відомої письменниці хоча й отримала чимало скарг від гендерних активістів щодо трансфобії.
«Я сподіваюся, що ця заява заспокоїть кожну жінку в Шотландії, яка бажає відстоювати реальність і важливість біологічної статі, і я вірю, що до всіх жінок – незалежно від біографії чи фінансових можливостей – ставитимуться однаково за законом, – написала Роуліг. – Якщо вони переслідують жінку за те, що вона просто назвала чоловіка чоловіком, я повторю слова цієї жінки, і вони зможуть звинуватити нас обох».
Це не вперше, коли Роулінг відверто відстоює свої погляди, які дуже не подобаються гендерним ідеологам. Але проблема насправді набагато ширша, ніж звичайна дискусія про право називати трансгендерного чоловіка чоловіком. Гендерна ідеологія на Заході вже давно вийшла за рамки звичайного захисту прав сексуальних меншин чи рівності можливостей. Вона перетворилася у авторитарну доктрину і глибоко проникла в систему освіти, виховання дітей, медицину, науку, медіа та політику. І ні, це не вигадки російських скрєпоносців, як полюблять стверджувати деякі особливо затяті борці та борчині за масове поширення гендерної політики в Україні, а об’єктивна реальність,
Академічна свобода, якою раніше славився західний світ, опинилася під загрозою. А гендерна ідеологія стала культом, який пронизує наукові дисципліни та активно просувається у суспільстві. Звідси випливають вкрай оригінальні, але позбавлені доказової бази припущення.
Стараннями лівих, які значною мірою монополізували західні навчальні заклади та медіа, суспільству нав'язують псевдонауковий дискурс, а фундаментальні біологічні істини уже не розглядаються як наука. Поняття «стать» описується як щось застаріле і непотрібне. А природні відмінності між чоловіками та жінками – як прояв старих упереджень.
Нейробіолог Дебра Со, авторка книги «Кінець гендеру», зауважує: «Мета досягти гендерної рівності викликає захоплення, але вона метастазувала у твердження, що нібито чоловіки і жінки однакові, а будь-які відмінності між статями нав'язані суспільством, тож про них можна забути або їх узагалі не існує».
Також вона висловлює занепокоєння сучасним вихованням дітей, яке набуло поширення у багатьох школах Америки. На уроках дітям розповідають, що люди можуть ідентифікувати себе з обома гендерами одночасно, або не ідентифікувати з жодним взагалі. Що гендер зумовлений традиційними стереотипами, а не біологією. У Каліфорнії ще з дитсадка дітей навчають, що гендер мінливий. Заохочують вживання різних займенників. А на багатьох університетських сайтах, присвячених охороні здоров’я, можна знайти інформацію, що біологічна стать здатна змінюватися упродовж життя. Активно популяризується особливий гендерно-нейтральний підхід до виховання дітей, який набув поширення у США, Канаді та Австралії. Батьки таких дітей дають їм гендерно-нейтральні імена, одяг та іграшки. Вони вірять, що таким чином допоможуть розкрити їхній потенціал. Насправді ж, часто це обертається серйозними проблемами і руйнує життя.
Цікаво спостерігати як гендерні активісти намагаються кинути виклик еволюції, яка тривала на нашій планеті мільярди років і де поділ організмів на статі є нормою, а не вигадкою. Найгірше, що вони галасливими кампаніями змушують замовкнути своїх опонентів. Вдаються до погроз та шантажу. Зривають виступи вчених, які мають іншу точку зору. І взагалі перетворили гендерну ідеологію, яка є всього лише однією з безлічі теорій, у беззаперечну істину в останній інстанції.
В оголошеннях про академічні вакансії у США та Канаді теж часто прослідковується вплив ідеології. Коли приналежність кандидата на посаду до певної групи важливіша за його наукові здібності. Іноді навіть вказується окрема квота, яку потрібно заповнити, наприклад, виключно небінарними працівниками. Відданість ідеям рівності та інклюзії і перевірка ставлення до політики ідентичності стали важливіші за продуктивність науковця. З цього приводу впливовий журнал The Economist опублікував розгромну статтю про те, як американські університети Ліги Плюща перетворилися у центри лівої індоктринації, де зникла свобода слова, а консервативна думка опинилась під неформальною забороною.
На початку квітня у Нідерландах опублікували результати 15-річного дослідження на тему гендерної дисфорії серед дітей. Науковці відстежували понад 2700 дітей віком від 11 років до 25-ти, кожні три роки запитуючи їх про почуття щодо їхньої статі. Виявилося, що більшість дітей, які плутають свою стать, позбавляються цього відчуття, коли стають дорослими. Вони проходять це як один з етапів свого дитинства. Дослідження показало: приблизно кожна 10-та дитина різною мірою висловлювала «незадоволеність статтю». Однак до 25 років лише 4% з них заявляли, що «часто» або «іноді» бувають незадоволені своєю статтю.
Дослідження відбувалося на тлі масового буму дітей-трансгендерів, які отримують «ліки» для зміни статі в США. Так, у Сполучених Штатах 1,6 мільйона людей віком від 13 років вважають себе трансгендерними. Статистичні дані показали, що в період з 2017 по 2021 рік приблизно у 121 880 дітей віком від шести до 17 років було діагностовали так звану «гендерну дисфорію». У 2021 році такий діагноз поставили 42 000, що на 70% більше, ніж у 2020 році.
10 квітня доктор Гіларі Кесс, колишній президент Британського Королівського коледжу педіатрії та дитячого здоров’я, оприлюднила остаточний звіт за результатами її незалежного огляду служб гендерної ідентичності для дітей та молоді. https://cass.independent-review.uk/home/publications/ Дослідження було проведено на замовлення Національної служби охорони здоров’я Англії після різкого зростання кількості людей, які шукають допомоги з гендерних питань. Воно показало, що галузь медицини, спрямована на те, щоб дозволити дітям змінити стать, була «побудована на хитких фундаментах» з недостатньою кількістю доказів на підтримку призначення гормонів дітям до 18 років для призупинення статевого дозрівання або переходу до протилежної статі.
Дослідження виявило: кількість дітей, які стверджують, що відчувають гендерну дисфорію, почала стрімко зростати в 2010-х роках, що є наслідком відповідної пропаганди та змін у освітніх програмах. Доктор Касс відкинула міф про те, що блокатори статевого дозрівання для дітей, які масово призначають у гендерних клініках Британії, нешкідливі для здоров’я. Також звіт спростовує вигадку трансгендерного лобі про те, начебто кожна неповнолітня дитина має безпомилкове відчуття власної статевої ідентичності, тому може приймати самостійне рішення про зміну статі.
На основі отриманих даних Національна служба охорони здоров'я Англії ухвалила рішення обмежити прийом блокаторів статевого дозрівання для дітей, в яких є проблеми з гендерною ідентичністю та подякувала науковиці Гіларі Касс за її корисну неупереджену роботу. Однак згодом медик розповіла, що отримала численні погрози від гендерних активістів, які рекомендували їй не їздити в громадському транспорті.
Такі погрози не були б можливі, якби наука на Заході не опинилася у заручниках ідеологічно забарвлених пропагандистів, які ігнорують неприємні для них, але реальні наукові факти. Це показовий урок і тривожний дзвіночок для всього Заходу. А також сигнал для України: не можна некритично переносити у власне суспільство сумнівні теорії та віддавати сферу освіти і науки на поталу ідеології.