Звіт. Такий жаданий, але нікому не потрібний

Усвідомлення, що було б непогано публікувати звіти про надходження і витрати Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова, насправді існувало давно – десь у глибинах нашої свідомості. Іноді це усвідомлення навіть виходило назовні у словесній формі, але дуже несміливо, з розумінням того, що практичної користі така звітність не має, а ту, яку ми зобов'язані подавати за законом, ми й так подаємо.

Але ось ПДМШ, в особі голови його Наглядової ради Геннадія Друзенка, взяв участь у телевізійному проекті "Нові лідери", і на нашу голову посипались звинувачення, що ми непрозоро поводимося з грошима від наших жертводавців. Пояснення Геннадія, що підготовка таких звітів – лише марнування часу, а також тих самих грошей благодійників, викликали лише підозрілі погляди членів журі та журналістів.

Зрештою, обговорення цього питання вилилося на безмежні простори Facebook, де відносна більшість дописувачів жадала звіту, як давні римляни хліба й видовищ.

У нас не залишилось виходу, як тільки відкласти всі справи й зайнятися звітом хоча б за чотири місяці другого півріччя цього року. Той, хто хоче дізнатися про кожну окрему гривню, може одразу подивитися жаданий звіт.

Але якщо хтось справді хоче ознайомитися з аналізом надходжень і витрат ПДМШ і зрозуміти, чому ми не бачимо практичного сенсу в такому звітуванні, доведеться читати далі.

Почнемо з надходжень:

Буде недалеко від істини сказати, що ці чотири місяці ПДМШ функціонує завдяки двом київським митцям: Олесю Клименку і Софії Атлантовій. У звіті надходження від них позначені як "Благодійні внески в рамках мистецької акції "Придбай ікону — врятуй життя". Хоча інші благодійні внески становлять лише 1 відсоток від загальної суми, ми уклінно дякуємо всім, хто допомагає, за їхню жертовність.

Олесь Клименко (Olaf Clemensen – на фото вгорі біля автомобіля, придбаного за рахунок ікон) і сам вражений тим, що частка мистецької акції в надходженнях шпиталю є настільки великою – і це при тому, що він вважав її більшою за 90%, а не маже 100%. Ось його коментар в дебатах навколо "непрозорості" ПДМШ на Facebook:

"… Цієї осені, наскільки мені відомо, ПДМШ більш ніж на 90% проспонсорували ми з дружиною. Це, якщо чесно, виявилося для мене шоком, оскільки я не очікував, що ми так багато приносимо шпиталеві… Я, як головний спонсор, ніколи не вимагав публічного оприлюднення витрат. Я і так знаю, куди ідуть гроші. Ба більше того, зазвичай серйозні спонсори волонтерського руху взагалі не хочуть світитися, аби не привертати уваги. "Менше про тебе знає влада – менше проблем". Ця логіка працює й досі. Чому? Мабуть, запитати потрібно у влади…".

Олесь Клименко біля автомобіля, придбаного за рахунок ікон
Фото: надане ПДМШ
Олесь Клименко біля автомобіля, придбаного за рахунок ікон

Заради справедливості треба сказати, що мова в цьому звіті йде лише про грошові кошти і лише за чотири останні місяці. Нам допомагали й продовжують допомагати різні організації, у тому числі не тільки грошима а й у формі товарів і послуг. Ми називаємо їх своїми партнерами (див. внизу головної сторінки нашого сайту).

А ось на що ми витрачаємо отримані нами благодійні внески:

Неважко побачити, що майже все "з'їдає" автотранспорт – 86% витрат за останні чотири місяці пішли на придбання, заправку і ремонт медичних транспортних засобів, причому левова частка припадає саме на придбання – 56%. Витрати на персонал (7%) і офіс (4%) разом склали лише трохи більше десятої частини загальних витрат грошових коштів. "Інші витрати" на графіку охоплюють брендовані футболки, в яких "красуються" наші медики-добровольці під час ротацій на сході, медичні витратні матеріали, хостинг і доменне ім'я нашого сайту, банківські комісії.

"Я не хочу годувати зайвого працівника, який буде викладати на сайті, куди витратили принесені мною кошти, – пише в іншому коментарі до того ж посту головний спонсор ПДМШ Олесь Клименко. – Мені і так відомо, куди вони йдуть. До того ж я прекрасно знаю цю кухню і уявляю, як крадії, замиливши очі, красиво звітуються "про кожну витрачену копійку". Знаючи, скільки надходить грошей на рахунок ПДМШ, я вже кілька років дивуюсь, як можна на ці гроші існувати і досі не закритися. Більш того, я знаю, що п. Геннадій постійно витрачає на шпиталь і свої власні, зароблені ним як юристом, кошти. Гено, ти перед дружиною звітуєш, куди ПДМШ витрачає зароблені тобою гроші?"

Насамкінець, коментар Геннадія Друзенка до сьогоднішнього матеріалу:

"Логіка журналістів ICTV під час мого останнього ефіру в рамках проекту "Нові лідери" до непристойності нагадувала логіку СБУ у справі Корбана, який начебто крав гроші з "Фонду оборони країни", основним донором якого він був. Ми не отримали жодної копійки з бюджету, до нас ніколи не було претензій від наших донорів, зокрема іноземних та міжнародних. Ми не є "публічною компанією": наразі на 99% ПДМШ спонсорують особисті друзі Друзенка, які чудово знають, що довіра важливіша за звітність. Бо намалювати правильну звітність – не проблема, а от довіру можна втратити тільки один раз. І так сталось не тому, що ми не звітуємо, а тому, що держава зробила все, аби вбити ту ресурсну підтримку волонтерського руху, яка текла повноводною рікою у 2014-15 роках. З одного боку, так і не були створені податкові стимули для благодійництва, коли суб‘єкт оподаткування сам вирішує: перерахувати частину податків до бюджету відповідного рівня чи на соціально-значущий проект. З іншого боку, фіскальний зашморг та низький рівень доходів населення (пам‘ятаєте, що за абсолютним показником падіння ВВП від 1990 року ми – абсолютні чемпіони, а за ВВП на душу населення та середніми зарплатами — перші з кінця в Європі) змусили людей витрачати гроші насамперед на базові потреби. Та й бюджет Міноборони (найбільший відсоток ВВП в усій Європі) наче передбачає, що держава нарешті мала б почати виконувати свої функції без милиць волонтерства. Але ми знаємо, що це не так".

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter