Як завжди у неділю, роботи було небагато, здебільшого терапевтичні пацієнти і, дякувати Богові, жодного пораненого – як і за весь час першої ротації ПДМШ у «Станичці», що почалася 1 жовтня. Також відносно тихо поводили себе й російські терористи. «Кілька разів «запустили», але порівняно з іншими днями – зовсім без «салюту» було, – жартує Віктор. – Але загалом стріляють щовечора, починають десь об одинадцятій».
Віктор Беліловець у добровольчому шпиталі з його самої першої ротації наприкінці 2014 р. Це – його шоста особиста ротація (для ПДМШ – вже 19-а). Лікар-анестезіолог Інституту урології НАМН України, учасник бойових дій, кавалер медалей «За врятоване життя» та «За сприяння Збройним силам України» – навіщо він продовжує їздити на Схід? «Почуття обов’язку та адреналін, – каже Віктор. – Тих, хто тут уже побував, тягне назад. Тут цікавіше – не те «болото», що в Києві. Тут люди трохи по-іншому ставляться один до одного – лікарі між собою, до пацієнтів, поранених».
За спостереженнями Віктора, порівняно з 2014 р. ставлення місцевого населення Сходу до немісцевих лікарів, як військових, так і цивільних, помітно покращилося. «Під час перших ротацій нас сприймали як ворогів, але лікуватися до нас йшли, бо не було більше до кого – жити ж хочеться!» Очевидно, у те, що мешканці Станиці Луганської протестують проти відведення українських військ, зробив внесок і ПДМШ своєю майже дворічною роботою на Сході України.
«Дуже добре, що це відведення не відбулось, бо нам би довелося піти звідси, – каже Віктор Беліловець. – Тому що, сюди зайшли б російські війська (а саме регулярні російські війська, за даними розвідки, стоять з того боку), а ми для них є «карателями хунти», і прізвища більшості наших медиків розміщені на сепаратистських сайтах як «убивці та карателі».
Відведення військ ЗСУ, а разом з ними й лікарів добровольчого шпиталю поставило б під загрозу не тільки життя українських патріотів у Станиці Луганській, але й охорону здоров’я у районі, адже, згідно з запитом Районного територіального медичного об’єднання до ПДМШ, укомплектованість лікарськими кадрами там становить менше половини – 48 %.
Зараз у Станично-Луганській центральній районній лікарні та у ФАПі одного з сіл району працює дев’ять лікарів, фельдшерів і санітарів ПДМШ. Тільки за перший тиждень ротації вони надали лікарську та фельдшерську допомогу 300 пацієнтам, провели близько 350 маніпуляцій. Наймолодшому пацієнту – три місяці, найстаршому 93 роки.