Одна моя клієнтка якось сказала:
“Я постійно воюю з їжею. І все одно не подобаюся собі. Я хочу цього позбутися”.
Здається, мета очевидна — побудувати глибші стосунки з тілом і змінити спосіб, у який вона себе сприймає. Але як зрозуміти, що ціль справді досягнута?
Саме тут починається найцікавіше.
Наш мозок не любить невизначеності. Він потребує конкретики: які дії потрібно зробити і як саме вони приведуть до результату.
Тож клієнтка не лише визначила бажану вагу, а й запланувала практики (із чіткою частотою й тривалістю), які допомогли їй краще чути потреби свого тіла.
Наш мозок має дві різні системи:
- одна відповідає за мотивацію — “навіщо мені це”;
- інша — за планування — “як я це зроблю”.
Коли ми ставимо собі не жорсткі, а гнучкі цілі (наприклад: “бігати від 2 до 4 разів на тиждень”, а не “рівно 4 рази”), ми краще активуємо дофамінову систему винагороди. Це підсилює витривалість і допомагає перетворювати нову дію на стабільну звичку.
Багато хто скаржиться на вплив хронічного стресу: ми погано спимо, швидко виснажуємось, нам важко планувати майбутнє. У таких умовах емоційна підтримка стає питанням виживання.
Спробуйте створити для себе список “підтримуючих” справ і повторювати їх у діапазоні “від–до”. Подивіться, як зміняться ваші відчуття вже через кілька тижнів.
“З наступного місяця, коли діти звикнуть до школи, я зможу видихнути і почати” — так звучить звичайна відмовка. Ми відкладаємо, не робимо, застрягаємо. Час плине, нічого не змінюється, а ми поринаємо у втому.
Але щоб почуватися краще, не потрібно гігантських зусиль. Краще 5–10 хвилин на корисну справу для себе, ніж нічого. За рік із цих хвилин назбираються години турботи про себе. Відчуваєте різницю?
Ще одна часта скарга:
“Я весь час скролю стрічку, втрачаю налаштування, відчуваю провину за згаяний час”.
Ви помічали, що коли думаєте про бажане, у вас з’являється енергія й натхнення? У цей момент система мозку, яка відповідає за мотивацію, виділяє дофамін. І саме тут важливо зробити перший крок. У перші п’ять секунд. Не відкладати на завтра. Встати й піти на прогулянку. Відкласти телефон. Приготувати поживну вечерю.
І наостанок — три правила, щоб нічого не загубити:
- Формулюйте гнучкі цілі. Діапазон (“від–до”) працює краще, ніж жорстке “тільки так”. Це знімає напругу й допомагає мозку сприймати ціль як винагороду, а не загрозу.
- Маленькі кроки теж важливі. 5–10 хвилин на турботу про себе щодня з часом перетворюються на години, які реально змінюють якість життя.
- Дійте в перші 5 секунд. Коли з’являється імпульс і прилив сил — не втрачайте момент. Саме так ми запускаємо цикл нових звичок.
Ваші мрії варті втілення.
А почати можна просто зараз.