Такі визначні постаті наших вітчизняних митців, як він, відіграють важливу роль у національній ідентичності. Вони тісно пов’язані з нашою спільною історією, і дозволяють нам відчути себе частиною багатовікової сильної нації, пробуджують патріотизм та роблять нас більш згуртованим суспільством. Ми маємо пишатися ними, вивчати їх творчість та в довгостроковій перспективі передати її наступним поколінням. До того ж, це й сприяє репрезентації України в світі, популяризує нашу культуру та робить її помітною на міжнародному рівні.
Наголошу вкотре, що роками перебуваючи в складі СРСР, культура України та досягнення митців масово присвоювалися. Через що деякі історичні постаті, твори, пам’ятки ставали «спільними». Навіть Григорій Савич, народжений на Полтавщині в сім’ї козака, в російськомовних джерелах часто вказується як «російський та український» поет та філософ. І сміх, і гріх.
Повне чи часткове паплюження образів видатних українців, їх стереотипізація – одна із причин, чому ми маємо відзначати такі дати на загальнодержавному рівні. Аби глибше розуміти свою історію, контекст того часу та власне походження. Кожна поважаюча себе нація шанує, цінує та знає своїх героїв.
Один з найвідоміших імен в нашій культурі – Григорій Сковорода, – далеко не тільки мандрівний філософ із торбинкою за спиною. Але це, напевно перше, що спадає на думку в більшості, коли чують його ім’я.
Тим не менш, це лише одна із іпостасей Григорія Савича: педагога, просвітителя-гуманіста, філософа, поета, письменника. Вихідця із козацької сім’ї, який не боявся висловлювати свою думку, вольового й талановитого. І дійсно визначного українця, праці якого цінують і три століття після його народження.
Григорій Савич Сковорода блискуче володів мовами, зокрема знав старослов’янську, латинську, грецьку, польську і, звичайно, українську. Цьому посприяла освіта митця: він навчався в Будапешті, Пресбурзі (Братислава), Відні, Венеції, Флоренції. А також і в Києво-Могилянській академії. Навчання допомогло Сковороді знайти своє покликання й заглибитися у риторику, поетику, нову та античну філософію. На додачу із знаннями мистецтва та літератури Григорій Савич став затребуваним викладачем.
Аскетичний спосіб життя, який певний час вів Сковорода не міг не відбитися на його творчості. Звідси ми й повною мірою дізналися про його геній, що вилився в афоризми, а до цього в байки. Повчальні сенси, що вкладав автор до сих пір є актуальними і застосовними для навчання дітей.
Ми у МКІП спільно із Держмистецтв працюємо над тим, щоб українці заново відкривали для себе творчість класиків української літератури та мистецтва. Тому 6 лютого було презентовано національну кампанію «Світ Сковороди», що присвячена 300-річчю з дня народження філософа. В її межах вже запущено айдентику свята.
Сам же план заходів більш ніж насичений:
- Велика Реставрація охопить Сковородинівку. А це надзвичайно важливе місце для Григорія Савича.
- підтримаємо видання чи перевидання творів Сковороди або досліджень про нього за підтримки УІК.
- У співпраці з Держкіно відбудуться пітчинги на фільми та мультфільми.
- Заплановано проект в штаб-квартирі ЮНЕСКО
- І, звісно, масштабний культурно-мистецький проект безпосередньо до дня народження ювіляра в грудні.
Усе це і не тільки реалізовуватиметься впродовж року, що пройде під грифом «рік Григорія Сковороди». На вищезазначених заходах зупинятися не будемо. Тому закликаємо творчі спільноти з усіх куточків країни долучатися до святкування і організовувати тематичні активності. Готуємося до свята разом.