Вдосконалення правового регулювання спільного інвестування має стати одним із першочергових завдань держави в сфері фондового ринку, яке наблизить нас до світових стандартів. Особливо актуальне воно в ракурсі майбутніх змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) від 15.03.01. N2299-III, що розмежують останні на кілька категорій з різноманітними інвестиційними стратегіями, складом і структурою активів.
Нещодавно прийнятий у першому читанні Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» передбачає створення в Україні спеціалізованих ІСІ, до яких відносяться інвестиційні фонди наступних класів:
- фонди грошового ринку;
- фонди державних цінних паперів;
- фонди облігацій;
- фонди акцій;
- індексні фонди;
- фонди банківських металів.
Також буде врегульовано роботу індексних ІСІ. Наразі більшість з цих фондів функціонують без відповідного правового підгрунтя. Для підтримки розвитку інвестиційних фондів та розширення їх інвестиційних можливостей, у вищезазначеному законопроекті необхідно чітко врегулювати питання діяльності таких видів ІСІ як агровенчурні, іпотечні, земельні, рентні, фонди нерухомості, кредитні, фонди прямих інвестицій, а також хедж-фонди.
Крім того, одного Закону недостатньо. Щоб його «запустити», потрібна ціла низка підзаконних нормативно-правових актів. Адже наразі в Україні переважають венчурні ІСІ. Оптимізація оподаткування із використанням венчурних ІСІ та впровадження якісно нових видів та класів ІСІ – абсолютно різні напрямки розвитку спільного інвестування. Отож, найближчим часом ринок спільного інвестування чекатиме чимало законодавчих змін. Але не це головне.
Важливою особливістю зарубіжного спільного інвестування є те, що бурхливий розвиток інвестиційних фондів як США так і в Європі був викликаний економічним ростом, підвищенням рівня життя населення та появою пенсійних схем. В нашій державі робляться перші кроки на шляху розуміння побудови цивілізованого вітчизняного фондового ринку як одного з чинників соціально-економічного розвитку держави. Так, Закон України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» N2278-VI від 20.10.10. передбачає: формування ефективно функціонуючого фондового ринку, який здатен забезпечувати перерозподіл ресурсів між секторами економіки; врегулювання діяльності щодо здійснення операцій з фінансовими активами; забезпечення прозорості та відкритості ринків фінансових послуг; захист інтересів споживачів фінансових послуг. Внаслідок цього планується досягти підвищення питомої ваги угод із цінними паперами на біржовому ринку, забезпечення прозорої системи обліку прав власності на цінні папери, розвиток фінансових інструментів тощо. Звучить гарно, час покаже як вийде.
В європейських країнах останнім часом все більш популярною стає політика, спрямована на створення соціально-активного суспільства. Мета такої політики полягає в тому, щоб підтримувати активних, упевнених в собі самостійних громадян. Це проблема серйозних структурних економічних реформ й інституційних перетворень у соціальній сфері.
Так, протягом 2006-2008 рр.. в нашій державі збільшувався обсяг зайнятості, підвищувався життєвий рівень населення, зростали доходи. Ріст доходів юридичних, фізичних осіб, доповнений сприятливою макроекономічною ситуацією, надав інвесторам можливість вкладати вільні кошти в інвестиційні фонди. Вагомим для українських інститутів спільного інвестування став 2007 рік. Інвестори отримали можливість вкладати вільні кошти в інвестиційні фонди. В свою чергу, падіння рівня доходів населення, негативна соціально-економічна ситуація протягом 2008-2010рр. несприятливо позначилась на діяльності інвестиційних фондів: знижувалась дохідність, зменшувались активи, як наслідок, інвестори пред'являли до викупу цінні папери і виходили з інвестиційних фондів.
Поки в Україні не буде створене заможне і соціально активне суспільство ні про який фондовий ринок, ІСІ, мова не може йти.