Дія City. Навіщо спецрежим ІТ-бізнесу, державі та самим айтішникам

ІТ-галузь України останнє десятиріччя демонструє, мабуть, найвищі показники зростання в порівнянні з іншими секторами української економіки. Велика кількість талановитих, кваліфікованих фахівців та спрощена система оподаткування, яка активно використовується ІТ-компаніями, дозволили індустрії вийти на лідируючі позиції з експорту товарів і послуг та забезпечити майже 4% ВВП країни. Резонно, що сьогодні у багатьох виникає питання, навіщо галузі зміни? Для чого наразі держава вийшла з ініціативою запровадити спеціальний правовий і податковий режим для ІТ-галузі Дія City, якщо індустрія і так прекрасно себе почуває? Спробую пояснити.

Фото: AlexBrylov/Depositphotos

Про ідею Дія City

Сьогодні багато країн з розвиненою економікою запроваджують спеціальні режими для ІТ-галузі, прагнучи створити найкращі умови для високотехнологічного бізнесу. Ця тенденція зрозуміла, оскільки увесь світ цифровізується, ІТ-галузь динамічно зростає, приваблюючи інвесторів та достатньо великі фінансові ресурси. Таких режимів нараховується більше 4 тисяч. Не виключення - сусідні з Україною держави.

Саме ці процеси стали одним із факторів, чому виникла ідея запровадження спецрежиму Дія City. Ми розуміємо, якщо Україна не буде слідувати світовим тенденціям, то вона і надалі залишатиметься сировинним постачальником, а не виробником високотехнологічного продукту, нас обходитимуть стороною інвестори.

Запроваджуючи спецрежим, ми хочемо запропонувати не зміни, а додаткову можливість розвитку. Умови, у яких досі працює індустрія, залишатимуться стабільними. Схема співпраці з ФОП довела свою ефективність і працюватиме надалі. Ми прагнемо, аби було комфортно усім: і резидентам, і нерезидентам спецрежиму.

Є багато компаній, які з певних причин не можуть користуватись спрощеною системою оподаткування і, сплачуючи податки за загальною системою, мають досить велике податкове навантаження. Окрім цього, є компанії, котрі хочуть залучити інвестиції, але через ФОП-схеми не можуть, наприклад, вийти на міжнародні фондові ринки, бо їхня корпоративна структура не зрозуміла інвестору. Саме цим компаніям буде цікавий режим Дія City, адже він пропонує низькі податки і, водночас, можливість побудувати прозору корпоративну структуру за допомогою гіг-контрактів.

Законодавчо вже закріплено, що вступ до Дія City - добровільний. Ніхто не зможе змусити до резидентства у спецрежимі.

Про податкові особливості спецрежиму

Ми порівняли податкові ставки різних країн - Дія City інтегрує одні з найкращих умов для ІТ. Так ось, при окладі у $3000 в Білорусі фахівець отримує на руки $2580, а витрати підприємства складають $3175. У Польщі - $2140 при затратах компанії у $3614, у Дія City - $2756 і $3000 відповідно.

Дія City передбачає наступні ставки податків для співробітників компаній-резидентів: ПДФО - 5%, ЄСВ - 22% від мінімальної зарплати і 1,5% військовий збір. Тобто податкове навантаження практично буде аналогічним тому, яке сьогодні мають ФОП. Виключення - військовий збір, який сплачує уся країна, крім фізичних осіб-підприємців. І це, як на мене, невелика плата за можливість жити в мирній країні. Цей податок діятиме лише на період військової реформи. По її завершенню, податки в Дія City будуть аналогічні ФОП.

Якщо говорити мовою цифр, то IT-ФОП, який отримає прибуток у розмірі 100 000 грн, заплатить 5 000 грн єдиного податку та 1320 грн - ЄСВ. Потенційний спеціаліст, який працюватиме у компанії-резиденті Дія City, з тієї ж суми заплатить 5 000 грн ПДФО, 1500 грн військового збору і 1320 грн - ЄСВ.

Порівнюючи ставки податків Дія City із загальною системою оподаткування, то навантаження на умовного співробітника із зарплатою в 100 000 грн складе 39 300 грн. В Дія City - 7 820 грн. Різниця відчутна.

З першого погляду може здаватися, що спецрежим через військовий збір програє ФОП, однак це не так. Найперше, гіг-спеціалісти на відміну від “спрощенців” матимуть соціальні гарантії, а це оплачувана відпустка (мінімум 17 робочих днів), лікарняний, декретна відпустка на мінімум 70 днів, неможливість накладання матеріальних штрафів або зменшення розміру винагороди. У разі, якщо компанія запропонує релокацію гіг-спеціаліста, вона покриє витрати, пов’язані з переїздом.

Окрім цього, зменшаться витрати на адміністрування ФОП. Відпаде необхідність утримувати величезний штат бухгалтерів та інших спеціалістів.

Ще раз хочу підкреслити. Не буде жодної заборони співпраці з ФОП. По-перше, для тих, хто не виявить бажання вступати у Дія City, взагалі нічого не зміниться. Що стосується резидентів спецрежиму, то вони зможуть вибирати, який податок платити - на прибуток (18%) чи на виведений капітал за ставкою 9%. Обмеження співпраці з фізичними особами-підприємцями будуть стосуватися лише тих, хто вибере ПнВК. Якщо їхні виплати ФОП будуть більші 20% від усіх витрат, то вищі ліміту суми оподатковуватимуться ПнВК у розмірі 9%. У той же час встановлено перехідний період для запровадження цієї норми - до 2024 року жодних обмежень, у 2024 році - виплати не повинні перевищувати 50% витрат. Тобто вона запрацює на повну з 2025 року. Щоб всі мали змогу комфортно адаптуватися та звикнути до нових умов.

Дія City також запропонує певні податкові преференції для інвесторів. Наприклад, буде звільнено від оподаткування дивіденди, які виплачуються не частіше ніж раз на 2 роки. Також не оподатковуватиметься дохід від продажу частки у компанії-резиденті, якщо вона була у власності не менше року Буде запроваджено податкову знижку для фізосіб у разі придбання частки в компанії-стартапі, що є резидентом Дія City. Усі ці механізми дозволять ІТ-компаніям активніше залучати інвестиції для масштабування і розвитку.

Уже сьогодні плани України запровадити спецрежим для ІТ-компаній стимулюють прихід іноземних гравців. Це позитивно впливає на ринок, і не лише з точки зору створення додаткових робочих місць та інвестицій. Збільшення конкуренції призводить до зростання зарплат українських ІТ-фахівців.

Дія City створює комфортні умови не лише для діючих гравців, а й для стартапів. Завдяки низьким податкам, прозорій корпоративній структурі, інвестиційним інструментам їм буде простіше залучати інвестиції, масштабувати свій бізнес.

Про зміни у концепції

Розробляючи Дія City, ми, насамперед, враховували той факт, що айтішники - мобільні, і при погіршенні умов на Батьківщині, легко можуть переїхати в іншу країну. Сьогодні релокація за кордон - не завжди успішний кейс, оскільки вартість життя там може бути на порядок вищою, ніж в Україні. І ми зацікавлені, щоб у спеціалістів не було приводу для переїзду в інші країни.

Аби спецрежим був комфортним для бізнесу та успішним для держави, ми залучили до його розробки ІТ-спільноту, слідкуємо за сприйняттям тих чи інших норм концепції ІТ-спеціалістами у соцмережах, проводимо постійні зустрічі, як з бізнес-асоціаціями, так і з компаніями. Саме тому від початку зародження ідеї і до сьогодні Дія City зазнав значних змін. Найважливіші з них:

● відмінено норму щодо запровадження договорів про непереманювання - правка буде внесена між першим та другим читанням;

● передбачена формальна процедура набуття статусу резидента Дія Сity;

● суттєво звужено повноваження Мінцифри. Міністерство фактично констатуватиме відповідність компанії вимогам резидентства;

● розширено та деталізовано перелік дозволених в рамках Дія City видів діяльності, окрім діяльності дата-центрів;

● відсутня норма про оцінку плану реалізації стартап-проектів;

● виключено обов’язкове об’єднання резидентів у Організацію резидентів.

Сьогодні в соцмережах також можна часто зустріти твердження, що Дія City забороняє зовнішньоекономічну діяльність. Ми ніколи навіть не розглядали такої можливості, не кажучи вже про закладення відповідної норми у законопроєкти про Дія City. Якщо проаналізувати всі законопроєкти - ви ніде не знайдете такої норми, чи навіть натяку на неї.

Наразі базовий законопроєкт про Дія City №4303 та податковий №5376 готуються до другого читання. Ми активно комунікуємо з галуззю, щоб врахувати усі конструктивні побажання, пропозиції та зауваження. Сподіваємось, що документи будуть затвердженні на поточній сесії парламенту. Після цього буде розроблена відповідна підзаконна база. Загалом ми очікуємо на перших резидентів Дія City на початку наступного року.

Зрозуміло, що, як все нове, суспільство сприймає Дія City з певною пересторогою. Але, зважаючи на успішний досвід багатьох країн, який ми використали при створенні концепції, впевнений, такий інструмент необхідний Україні, щоб стати країною високих технологій, стартапів та комфортних умов для ведення бізнесу.

Олександр Борняков Олександр Борняков , заступник міністра цифрової трансформації
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram