Знаю точно, діти будуть більше радіти подарункам, ніж я цьому розкішному телефону. Їх усмішки і справжнє дитяче щастя – моя головна мета. Тож мій Vertu Signature виставлено на аукціон на моїй же сторінці у Facebook за адресою: http://www.facebook.com/O.Liashko.
Торги ідуть повним ходом. У вас ще є шанс долучитися і придбати телефон. Пропозиції пишіть просто у коментарях. Зараз уже прозвучали суми до 100 тисяч гривень, хоч кажуть, що цей телефон вартує більше. Скажу чесно, вартості його не знаю, бо не купував цю «розкіш». Два роки тому телефон мені подарували друзі. Сподіваюся, вони не образяться на мене за продаж подарунка.
Деякі ЗМІ вже позловтішалися, мовляв Ляшко продає «беушний» телефон, фактично «секонд-хенд». То я хочу сказати, що апарат у відмінному стані!!! А його «беушність» якраз у стократ збільшує вартість. Річ у тому, що новий власник разом з телефоном отримає бонусом телефонну книгу на 2000 контактів, серед яких номери всіх міністрів, народних депутатів, зірок шоу-бізнесу і спорту. Не поскупіться на придбання мого телефону, бо хто знає, можливо, саме з нього ви зробите «один дзвінок, який вирішує усе»! Повірте, ваше життя може круто змінитися!
Яку б суму нам не вдалося зібрати, вона точно змінить життя дітлахів в дитдомах і інтернатах. Змінить надовго, якщо купимо їм щось для навчання чи оздоровлення. Або зробить їх щасливими хоча б на трошки, якщо купимо ласощів, які діти обожнюють.
Я сам виховувався у дитячому будинку, а потім вчився у трьох інтернатах на Чернігівщині (Борзнянському, Комарівському і Яблунівському), тому добре знаю бажання дітей.
У каждого интерната или детского дома – свои нужды. Где-то не хватает обуви, где-то требуется ремонт, где-то с материальными благами все отлично, и дети будут ждать от вас только внимания и развлечений. Перед тем, как отправиться в интернат, нужно обязательно связаться с директором или его заместителями и подробно расспросить о том, что нужно его воспитанникам. Например, если нужна обувь, то уточните количество и размеры.
— Алена Мельник
Моя мама народила мене у 19 років. Коли мені було 2 рочки, батько нас кинув. Відтоді я жодного разу його не бачив. У мами не було ніякої підтримки, вона зранку до ночі працювала на будівництві - тягала відра з цементом, тому змушена була віддати мене до дитячого будинку. Я пробачив це мамі і ніколи не тримав на неї зла. Я її дуже люблю і підтримую. За те, що вона все життя важко працювала, гробивши здоров'я, нинішня влада дала їй пенсію аж у... 970 гривень. Їй того не вистачає навіть на ліки. Добре, що у мене є можливість їй допомагати.
Моє дитдомівські та інтернатівські роки я ніколи не забуду. Пам’ятаю, що найбільшим подарунком було для мене, коли баба Настя надсилала мені на день народження один рубль. Це було щастя! Я бігав і купував собі в магазині цукерки і пиріжки. Годували нас в інтернаті добре, а от солодощів бракувало. І от той день, коли я міг собі дозволити цукерки – це таке було щастя! Досі не можу забути. І, до речі, до цього часу у мене збереглася пристрасть до солодкого. Солодощі для дітей точно дорожчі за всілякі там Vertu!
Цей аукціон з продажу мого телефону не просто одинарна для мене акція. Я знаю, як діти в дитдомах і інтернатах чекають хоч трошки тепла. Часто відвідаю такі дитячі заклади, привожу малюкам іграшки та ласощі. Їх очі просто світяться щастям. І ці посмішки для мене, такого ж дитдомівського хлопця, найвища нагорода у житті! Коли я останній раз їздив у Прилуцький дитячий будинок, діти мені співали пісню про татка.
Щось там про «папа может все, что угодно». Знаєте, в їх очах ми дорослі дійсно можемо все, що завгодно. Бо насправді все для них – це так мало. Якась цукерка з ваших рук, іграшка і просто увага – для них це усе. Просто погратися з цими дітками, пригорнути, подарувати трошки свого тепла – це насправді великий вчинок. Зробіть це і завдяки Вам світ стане добрішим. А поки-що всі на аукціон! Ставки зростають!