Серед багатьох причин цього можна виділити головну. Його і добирали, і ставили на посаду такого, щоб боронь Боже раптом не почав грати свою гру. Ручний, політично мало амбіційний господарник, до сьогодні він залишається ручним в управлінні з Банкової, все ще політично мало амбіційним. Він навіть у найсміливіших мріях не ризикнув би висунути себе з позиції градоначальника у кандидати в Президенти.
А господарність Попова остаточно змив «раптово» випавший і розтанувший сніг.
Після останніх подій у Верховній Раді стало зрозуміло, що Київські вибори будуть у 2015 році. І вже сьогодні і опозиції, і владі необхідно готувати кандидата-політика, управлінця, господарника.
В лавах ПР таким міг би бути, наприклад, С. Л. Тігіпко. До поглинання Партією регіонів його особистий рейтинг сягав 20 %. Тігіпко – зрозумілий і прогнозований, відносно свій у ПР. Впізнаваний і прийманий на Заході, готовий до конструктивного діалогу з опозицією, Тігіпко міг би стати обличчям столиці. Навіть у випадку переходу влади від більшості до меншості, маючи імідж серйозного реформатора, зміг би вчасно реформуватися.
Майже всі ті якості, лише з боку опозиції, має Петро Порошенко.
Зі сторони незалежних мажоритарників таким міг би бути Віктор Пилипишин.
Вважаю, що киянам, владі та опозиції варто починати робити ставки вже сьогодні, щоб заздалегідь підготуватися і усвідомити вибір градоначальника, щоб уникнути сирих недопечених пиріжків, котрі будуть вийняті з печі за «2 дні» до початку реєстрації, на кшталт, Катеринчука, Кужель, Іллєнка, Кличка молодшого або Володимира Бондаренка.