ГлавнаяБлогиБлог Николая Мельника

Спецконфіскація чи експропріація

Спецконфіскація та приватизація Одеського припортового заводу залишились останніми панацеями для хоч якогось наповнення бюджету України. Причому питання щодо законності, обох цих дій викликає доволі багато запитань в частині легальності цих дій.

Тому Уряд змушений був розробити та подати до стін Верховної Ради проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів» р.№ 5142. Так званий проект «про спецконфіскацію», який відповідно до проекту бюджету має дати Україні 10,5 млрд.грн.

Фото: finance.obozrevatel.com

Що ж пропонує Кабмін

Режим спец конфіскації до необґрунтованих активів планують застосовувати шляхом подачі позовної заяви від Генерального прокурора України (виконувача обов’язків Генерального прокурора України), заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (для цілей цієї глави далі – прокурор) упродовж строку загальної позовної давності з дня накладення арешту на вказані у позовній заяві активи у порядку Кримінального процесуального кодексу України.

Звертає на себе увагу той факт, що позов має подаватись лише від високо посадовців великого рівня, що з одного боку звичайно обмежить коло хто гіпотетично може потрапити в око ГПУ та САП, а з іншого підвищить роль та статки керівників цих структур.

Інформація про порушення провадження у справі розміщується в оголошенні в друкованому органі, що визначається Кабінетом Міністрів України, на офіційних веб-сайтах судової влади України та Генеральної прокуратури України.

Позов про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження пред’являється до власника активів:

1) щодо якого є обґрунтовані доводи вважати, що він є номінальним власником таких активів;

2) який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в якому виявлено такі активи.

Власником активів також може бути юридична особа.

Що ж пропонується стягувати:

- кошти у готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах;

- цінни папери, платіжні документи, банківські метали та дорогоцінного каміння;

За умови якщо їх вартість перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати (тобто 1 500 000грн.)

Звертає на себе увагу той факт, що немає спеціального складу злочину, відносно якого може бути застосований режим спец конфіскації, тобто під санкцію може потрапити кожен, хоча і не в кожного на рахунку є півтора мільйона гривень.

Цікаво, що однією із підстав, які можуть вплинути на визнання активів такими, що є не обґрунтованими – це не можливість довести офіційність джерел отримання активів. Виходячи із того, що 80% громадян отримують доходи у конвертах, то рішення суду буде однозначно на користь прокуратури.

Виникає логічне питання, чому не можна стягувати незаконно отримані активи у порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом Главою 9 «Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування», адже за великим рахунком, все що вимагається від прокуратури – це довести вину посадовця у вчинені корупційного злочину або легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 2331). Відповідь на поверхні. Виходячи із змісту статті, обов’язок доведення, обґрунтованості чи не обґрунтованості активів лежить саме на власнику таких активів, а також відсутність необхідності доводити хоч будь-яку вину власника майна, яке буду конфісковувати.

Висновок: Хоча дана редакція законопроекту «про спецконфіскацію» на відміну від проекту Тетяни Чорновол, хоча б не суперечить Конституції України, але неможливість довести законність доходів отриманих власником майна, а також фактично відсутність необхідності органам прокуратури доводити будь-яку вину власника активів однозначно призведе до зловживань з боку правоохоронців.

Також виникає занепокоєння той факт, що якщо власником необґрунтованих активів може бути юридична особа, а в період позовного провадження щодо доведення необґрунтованості активів, ці активи можуть бути арештовані. Відповідно Генпрокурор та його заступники можуть зупинити діяльність будь-якого заводу чи підприємства, що навряд чи позитивно вплине на інвестиційну привабливість України.

Николай Мельник Николай Мельник , Политический эксперт аналитической группы "Левиафан"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter