Народився 16 грудня 1962 року, в селі Тухля, Сколівського району, Львівської області.
З 1984 по 1988 рік навчався у Харківському юридичному інституті, після закінчення якого отримав повну вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство.
Після закінчення ВНЗ пішов працювати в органи прокуратури.
З 1988 по 2000 рр. займав ряд посад у прокуратурі Львівської області. Починав зі слідчого до першого заступника обласного прокурора.
У 2000–2001 рр. працював першим заступником прокурора Чернівецької області. Згодом переведений до Генеральної прокуратури України: у 2001 році очолював підрозділ по забезпеченню діяльності Координаційного комітету при Президентові України у Генеральній прокуратурі України та окремий підрозділ нагляду за додержанням природоохоронного законодавства.
У вересні 2001-го року був призначений на посаду прокурора Рівненської області. У листопаді 2003-го року став заступником Генпрокурора України. У 2005 році за відмову порушити справу відносно лідерів опозиції («Помаранчевої революції») та виносити постанову за фактом розгону Майдану подав у відставку, але був звільнений за надуманими мотивами колишнього керівництва та, згодом відновлений у посаді на підставі постанови суду від 2005 року. У квітні 2007-го року за позицію щодо розпуску Парламенту Миколу Голомшу перевели на посаду прокурора Львівської області, проте вже в травні повернули на колишній пост — заступника Генерального прокурора України.
Ми маємо добиватися повноцінних реформ та модернізацій в країні, відстоювати гідність пересічного українця.
Тенденція створення партійних бізнес-проектів показує як окремі партії, що втратили паритет із політичним процесом, продовжують штучно утримуватися в публічному полі.
Ініційований литовськими політиками «План Маршалла» для України наразі не має конкретного змісту, а головне — підтримки європейських партнерів.
Нещодавно завершились виборні баталії в об’єднаних територіальних громадах. І ми вже найближчим часом отримаємо іншу систему партійної палітри в країні.
Ситуація із сільською освітою потребує невідкладних рішень в парадигмі моделі світу 4.0, а не закриття тих чи інших управлінських провалів.
Зараз відбувається агентурно-московська антидержавна діяльність певних парламентських та позапарламентських політичних сил.
Виходячи із цінностей Майданної України ми могли би дійсно зрушити з місця процес відновлення України на окупованих територіях.
Остаточна капітуляція ПАРЄ може стати провісником руйнування демократичної Європи руками інституційних бюрократів та залежних парламентарів.
Показове вбивство громадянина України Дениса Вороненкова є лакмусовим папірцем для влади, зокрема, її безпекового сектору, правоохоронних органів і судової гілки влади.
Московія завжди проводила політику примусої міграції, що давало можливість перекривати людськими ресурсами перекоси в життєдіяльності імперії.
Впевнений в тому, що персоніфікована відповідальність за стан справ в громадах потребує творчої активізації, задіяння потенціалів середовищ життя. Маємо жити перспективами.
Суди щодо злочинів на Майдані, подій 2 травня в Одесі чи Штепи і Єфремова - це процеси-індикатори, які вимагають фундаментальних змін до КПК, практики судочинства.
Загроза глобального тероризму виводить нас на необхідність створення безпечних систем комунікації, а цифрова «паспортизація» створює можливість для цього.
Те, що я почув у виступі Президента України, - це намагання прикрасити вхідні двері до реальних викликів і загроз новими шатами минулих уявлень про майбутнє світу.
Управління верховного комісара ООН з прав людини нещодавно представило 19-ту доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні за період 16 травня – 15 серпня 2017 року.
Наполягаю на необхідності законодавчого закріплення чітких юридично-дипломатичних і соціолінгвістичних визначень стосовно діяльності путінської Росії
Терористичний акт 11 вересня вперше висвітлив низку масштабних планетарних проблем. Він, найперше, зруйнував сакральність міфів про абсолютну безпеку однієї держави.
Путін використав майданчик Сяменя для чергових активних дій, спрямованих на підсилення в очах міжнародної спільноти значення в світовій політиці РФ.
КМУ дозволив Державній іпотечній установі надавати житлову нерухомість громадянам України у фінансовий лізинг.
Іловайськ — не епізод зіткнення збройних сил путінського терористичного режиму із українськими національними підрозділами, які захищали Батьківщину, а світова тема міжнародної колективної…
Реформи очікують серйозні випробування на життєспроможність та спротив старої номенклатурно-кланової системи.
Міжнародному консиліуму варто поспішати з радикальним «лікуванням» Кремля. Поки його мешканці від сказу не перейшли до стадії вампіризму.
На тлі посилення санкцій Кремль шукає можливостей залишитися на міжнародній арені впливовим гравцем.
Українці жили віками з надією на власну державу. Отримавши її, ми вже нікому вільну, незалежну, соборну Україну на поталу не віддамо.
