"Гармонія – ось яким словом можна лаконічно описати теперішні стосунки євреїв України з її іншими етносами, рівно як і відносини нашої країни з Ізраїлем" (з виступу Президента Петра Порошенка на жалобній церемонії з ушанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Київ, 29 вересня 2016 року)
Голосування України в Раді Безпеки ООН щодо ізраїльських поселень не лише перекреслило ці красиві слова і обнулило, по суті, відносини з Ізраїлем, але й викрило головне: РОЗБАЛАНСОВАНІСТЬ, НЕПОСЛІДОВНІСТЬ і НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ВНУТРІШНЬОЇ та ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ.
Кінець 2015 і цілий 2016 рік виявився дуже динамічними для українсько-ізраїльських відносин. Українська сторона продемонструвала неабияку активність і можна було б сказати, що здійснила прорив у відносинах з Ізраїлем.
22-23 грудня 2015 року Президент України здійснює Державний візит до Держави Ізраїль, під час якого вибачається "за ті злочини, що були скоєні окремими українцями в роки Голокосту".
7 червня 2016 року Україна підписує з Ізраїлем Угоду про тимчасове працевлаштування українців, яка дає можливість прийняти на роботу "близько 20 000 українських будівельників в Ізраїлі". Цей документ був ратифікований Верховною Радою України 16 листопада 2016 року.
29 вересня у Києві проходять масштабні заходи з нагоди 75-ї річниці трагедії у Бабиному Ярі. Президенту Ізраїлю Реувену Рівліну дають слово в українському парламенті, під час якого він звинувачує українців, зокрема ОУН у масових вбивствах євреїв.
30 вересня президент Порошенко бере участь у похованні легендарного президента Ізраїлю Шимона Переса і віддає шану його пам'яті.
14 листопада президія ізраїльського Кнессету затвердила розгляд резолюції про визнання Голодомору актом геноциду українського народу.
15 листопада Ізраїль підтримує в ООН український проект резолюції "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)". Тут треба також нагадати, що Ізраїль згорнув діяльність свого консульства в Криму і заборонив своїм підприємцям мали ділові відносини з анексованою в України автономією.
23-24 листопада в Києві проходить крупний Форум "Україна-Ізраїль 2016", посилений перший за останні понад двадцять років візит в Україну глави Кнессету Ізраїлю, уродженцем Чернівців Йоелем Едельштейном, якого наш президент називає своїм другом.
24 листопада президент Порошенко дає доручення відрядити до Ізраїлю українські літаки, щоб погасити там масштабні пожежі.
23 грудня Україна, як непостійний член Ради Безпеки ООН, голосує за резолюцію про незаконність ізраїльських поселень на "окупованій палестинській території, включаючи Східний Єрусалим", чим перекреслює багато з наведеного вище...
На відміну від попереднього допису, у цьому я навмисне не давав оцінку: правильно чи неправильно вчинила Україна, проголосувавши так, як проголосувала.
Вражає інше: права рука не знає, що робить ліва.
Що це, на вашу думку?
Ми знову вводимо в оману міжнародних партнерів чи президента Порошенка "підставили"? Неузгодженість дій чи непрофесіоналізм дипломатів? Рука Москви чи адміністрації Обами?
І ще дві цікаві деталі.
Сьогодні, 26 грудня, виповнюється 25 років від встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ізраїлем - і подарунок тут, як тут!)
За дивним збігом обставин на сайті МЗС України відсутня будь-яка інформація про політичний діалог між Україною та Ізраїлем у 2016 році!
Як у воду дивилися...