Я надіслала фото висипів дитини, які отримала вже після її смерті, австрійським фахівцям з Центру бульозного епідермолізу в Зальцбурзі. Вони попросили взяти та заморозити взірці й при нагоді передати на посмертну діагностику. Це робиться для того, аби дізнатися форму захворювання, при якій дитина померла – такі випадки зустрічаються рідко, і їх треба всебічно вивчати. В Україні така діагностика не проводиться: немає реактивів, обладнання, навченого персоналу.
Ця історія показово ілюструє стан справ у сучасній українській медицині. І нагадує мені інший випадок.
Коли колишній президент Віктор Ющенко мав висипку, діагноз якої не могли поставити провідні фахівці МОЗ та Державного управління справами (ДУС), йому довелося летіти до іншої австрійської лікарні – приватної клініки у Відні «Rudolfinerhaus». Тамтешні фахівці провели комплексну діагностику та подальше багатоетапне хірургічне лікування. Ще кілька років потому фото Віктора Ющенка фігурувало на усіх дерматологічних медичних форумах, а міжнародні експерти на конгресах говорили про затримку з діагностикою та лікуванням президента в Україні.
Після випадку з пізньою діагностикою висипу президента Ющенка в Україні медичне керівницво ДУС всерйоз задумалось над організацією сучасного дерматологічного центру на базі КЛ «Феофанія». На той час заступником Керівника ДУС був особистий лікар Президента Ющенка – Ростислав Валіхновський, який запрошував мене на співбесіду та знайомився зі стратегією розвитку дермцентру.
У той час я, як головний дитячий дерматолог МОЗ, уже довгий час домагалася створення дитячого дерматологічного центру на базі НДСЛ «Охматдит». Але безуспішно – схоже, щоб такий центр відкрився, необхідно лише, щоби якась неясна хвороба з’явилась на шкірі у нащадків можновладців!
Все ж після довгих роздумів, я погодилась очолити дерматологічний центр в КЛ «Феофанія». За плечима мала досвід стажувань у західних клініках, де бачила геть іншу дерматологію і мала бажання змінити ситуацію і в Україні. Мені довелося практично залишити академічну кар’єру на кафедрі, але я сподівалась, що з часом лікарня зміниться на університетську клініку – таку, якими є великі шпиталі на Заході, де об’єднані клінічна практика та медична освіта лікарів.
Бо де ж, як не тут, на практиці навчати молодих лікарів і проводити клінічні та наукові дослідження?! Де ж іще, як не тут, плекати наших докторів Хаусів?!
Розтинання дерматологічного центру
Тим часом розвиток дермцентру в КЛ «Феофанія» відбувався у відповідності до західних моделей, які я вивчала під час своїх візитів до Вільнюсу, Праги та Гетеборгу. Враховуючи сучасні можливості КЛ «Феофанія», я як керівник центру впроваджувала такі сучасні напрямки, як дерматоонкологія, дерматохірургія, лікування трофічних виразок, а головне – можливості лікарні дозволяли впроваджувати міждисплінарний підхід у вирішенні складних діагностичних випадків та проводити теледерматологічні консультації з західними експертами.
У 2013 році спільно зі Шведським товариством дерматологів в КЛ «Феофанія» була проведена Українсько-Шведська конференція з актуальних питань дерматології. Шведські колеги позитивно оцінили роботу дерматологічного центру і подарували нам перший в Україні апарат для фотодинамічної терапії передракових та поверхневих форм раку шкіри за 10 000 євро, переваги якої особисто репрезентував президент Щведського товариства дерматології та венерології Джон Паолі.
Але, на жаль, з історії з пізньою діагностики висипів у Віктора Ющенка медичне керівництво ДУС, схоже, не зробило висновків – у 2015 році головний лікар заявив про реорганізацію Дерматологічного центру в Центр дерматохірургії й дерматології. Таке рішення головного лікаря КЛ «Феофанії» Ігора Семеніва викликало неабиякий резонананс серед вітчизняної та міжнародної професійній спільноти, бо такого прецеденту ще в світі не було.
Справа у тому, що дерматологія перш за все потребує терапевичних підходів і тільки в значно меншому обсязі хірургічних втручань, які власне і впроваджувалися в центрі. Але ж хірургія – дорожча, в чому, очевидно, і був інтерес «реформаторів».
Мої намагання самотужки запобігти непрофесійній схемі по «хірургічному розтинанню» дерматологічного центру в клінічній лікарі «Феофанії» усними та письмовими зверненнями до головного лікаря, керівника управління охони здоров’я професора Валерія Піщикова та на той час – тимчасово виконуючого обов’язки керівника Державного Управління справами Валерія Борзова результату не дали.
Натомість мені, лікарю, вищої категорії, доценту, головним лікарем було запропонована посада лікаря дерматологічного центру. Від такої пропозиції я відмовилась, оскільки вважала, що така пропозиція суперечить здоровому глузду та законодавству України. Не можу уявити, аби мою колегу з Фрайбургу – керівника дерматологічного відділення університетської клініки в Фрайбурзі, в якому проводяться хірургічні втручання, професора Лєну Брукнер – Тудерман – звільнили з посади через те, що вона не оперує. Вона ж консультує складних хворих, навчає молодь тощо.
Довелося звертатися до суду. І я, і юристи міжнародної ГО, яку я очолюю, упевнені, що суд винесе рішення на мою користь. Але ось вже півроку провідники реорганізації Дермцентру – головний лікар Ігор Семенів та начальник відділу кадрів Марія Енеді – саботують судові засідання.
Виконуючи обов’язки Головного дитячого дерматолога МОЗ, а в подальшому ДУС, я мала змогу надавати консультативні послуги не тільки дітям «прикріпленого контингенту», а й «неприкріпленим дітям» у дитячому центрі ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС. Але після мого необгрунтованого звільнення з КЛ «Феофанії», з 1 вересня мені як позаштатному головному дитячому дерматологу ДУС без жодних пояснень було відмовлено в консультаціях дітей в дитячому центрі ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, яким керує Дмитро Дячук. Хоча мені здавалось, що у такий скрутний час для нашої медицини час, потужні лікарні та центри повинні протягувати руку допомоги слабшим, принаймні тим, хто не може себе захистити.
Паралельна медицина – якість не для всіх
У звіті міжнародних експертів, які наводить в своїй статті в «Дзеркалі тижня» Ольга Скрипник зазначено, що на так звану паралельну медицину, що обслуговує співробітників Міністерства оборони, Прикордонної служби, служби охорони здоров’я Пенетенціарної служби та Департаменту Адміністрації Президента, йде близько половини бюджету МОЗ! І це лише для менш ніж 500 тисяч осіб!
Друга половина коштів залишається для понад 42 мільйонів дорослих і дітей, які вимушені виживати самотужки або за підтримки громадських організацій.
У Адміністрації Президента є департамент відповідальний за надання послуг з охорони здоров'я «особливій категорії громадян», які потребують захисту. Крім того, в ДУС є управління медичного забезпечення. Ця категорія налічує в Україні майже 40 тисяч осіб, переважна більшість яких є держслужбовцями або тими, що були ними в минулому. Познайомившись з деклараціями чинних дерслужбовців, ми маємо риторичне запитання, чи справді потребує захисту така «особлива категорія громадян»?
Дуже важливо, що представники громадськості та ВР вже контролюють надходження на лікування в КЛ «Феофанія» воїнів АТО у кількості 250 бійців, за що проголосувала ВР. Але було б доцільним, щоби за відсутності санаторіїв в Криму, реабілітаційна база лікарні була використана на відновлення здоров’я більшості воїнів АТО.
Сподіваюсь, пані Уляна знайде час відвідати лікувальні установи управління охорони здоров’я ДУС і разом з її керіництвом обговорити питання розбудови на їх базі університетської клініки. Думаю, як лікарю радіологу в минулому, їй буде цікаво ознайомитися з центром радіохірургії КЛ «Феофанії», який хоча і називається «всеукраїнським», безкоштовні послуги в ньому, як в інших відділеннях, отримує лише «прикріплений контингент».
До речі, президент США Обама та його адміністрація отримують медичні послуг не в спеціальних лікарнях як президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану, а в шпиталях військово-морського флоту – Bethesda та Walter Reed Hospitals. І це говорить перш за все про високий рівень медичної допомоги в них. А з іншого боку, повинно слугувати прикладом для нашого гаранта, який прислухається до порад держдепу.
Переконана, що досвід роботи у США Уляни Супрун, допоможе реорганізувати медичного департаменту АП відповідним чином і в Україні.
Університетська клініка
В стратегії реформування медичної галузі МОЗ, яку представила на розгляд громадськості пані Уляна, питання «університетської клініки» я не побачила, хоча раніше воно неодноразово виносилося на розгляд громадськості, а сама Міністр неодноразово висловлювала занепокоєння станом медичної освіти в Україні.
Після випадку з пізньою діагностикою Віктора Ющенка, можновладці зрозуміли, що без західної підготовки лікарів вже не обійтися, і рішенням Верховної Ради було підтримано їх навчання за кошт держави у Фрайбурзькій університетській клініці. Тепер майже в кожному відділенні чи центрі «Феофанії» є лікарі, які знайомі практично, а не лише теоретично з європейськими стандартами. Крім того, запроваджені теледерматологічні консультації з експертами цієї клініки в разі складних випадків.
Беззаперечно, зважаючи на це, а також на свій матеріальний і кадровий ресурс, КЛ «Феофанія» – перший кандидат на звання української університетської клініки. Європейські клініки такого рівня боряться за честь називатись університетськими і приймати участь у навчанні лікарів-інтернів.
Раніше я пропонувала ректору медініверситету Катерині Амосовій для початку організувати на базі керованого мною Дермцентру навчання інтернів та клінічних ординаторів. Вона підтримувала мою ідею, але посилаючись на колишнього міністра Квіташвілі, сказала, що Президент проти такого рішення.
Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк на Ukrainian Healthcare Forum '16. сказав, що одним із завдань вбачаємо усунення сегрегації державного і приватного секторів охорони здоров'я, поділ на чорних і білих. Повинен бути єдиний сектор охорони здоров'я. Схоже Павло Ковтонюк не враховує ще «білий державний сектор» ДУС.
Той факт, що Президент довірив лікарю та волонтеру Уляні Супрун втілення медичної реформи, свідчить про те, що він вже не довіряє більше українським організаторам охорони здоров’я через їх незламну корумпованість. А їй у свою чергу дає право і карт бланш вимагати від Президента політичної волі на реформи у відповідності до західних демократичних стандартів. Експерти кажуть, система повинна реформовуватись зсередини. Тож м’яч на Вашому боці, пане Президенте.