Пропонуємо найважливіші думки цієї зустрічі:
Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій, директор з розвитку компанії «pro.mova» (Київ)
Західний досвід для фінансування соціально важливих ініціатив чи проектів передбачає такий формат, як endowment, за яким, наприклад, за рахунок відсотків живе більшість американських університетів. Та для цього потрібна надійна банківська система і довіра до фінансових інституцій, а також умови, за яких банки, фонди, аудиторські компанії можуть дивитися на 10 років у перед. У нас – не так, тож ми використовуємо такий інструмент як соціальне підприємництво, коли бізнес інкорпорує якусь важливу соціальну функцію чи частину свого прибутку віддає на вирішення певної соціальної проблеми. Соціальне підприємництво присутнє у традиції УКУ, християнстві, зрештою, у традиції УГКЦ. Прикладом для нас тут може стати діяльність Митрополита Андрея Шептицького.
Ліліана Гентош, дослідниця життя Андрея Шептицького, старший науковий співробітник Інституту історичних досліджень ЛНУ ім. Івана Франка
Працюючи з архівними матеріалами про Митрополита Андрея Шептицького, я була дуже вражена, коли знайшла в архіві велику кількість фінансових документів, пов’язаних із Шептицьким. А ще – його листування з адвокатом, що вів фінансові справи.
Митрополит залучав інвесторів у різні сфери. Але найбільше він потребував реалізувати проект своєї мрії – надсучасна клініка у регіоні. А це мав бути зразковий соціальний проект УГКЦ, взірець відкритості і відповідальності, адже клініка мала бути безкоштовною для усіх потребуючих – не залежно від віросповідання. Проте, на жаль, він не реалізував цей задум через кризу… Але є й реалізовані ідеї: фонд допомоги сиротам та тепер уже Національний музей у Львові. Шептицький приділив багато часу, аби, з одного боку, будувати український бізнес, а з іншого – розвивати великі соціально-культурні проекти.
Шептицький мав цікаве розуміння своїх обов’язків як митрополита та душпастиря. Він був переконаний, що дбати про добробут пастви – це одне з дуже важливих завдань душпастира.
Завдяки Митрополиту у першому десятилітті українці мали свій перший банк в Україні. Шептицький допоміг українському бізнесу вижити і розвиватися у непрості 30-і роки ХХ століття; допомагав селянам отримувати важливі кредити на землю на спеціальних умовах та з відтермінуванням виплат за них.
Праці Шептицького – це не цитатник. Він не дає у них відповідай на усі болючі запитання. Його тексти треба читати та аналізувати. Він є дуже важливим дороговказом.
Юрій Лопатинський, засновник соціального підприємства «Горіховий дім» (яке у Львові опікується жінками, що опинилися у важких життєвих ситуаціях)
У Шептицького ми знайшли думку: «Помагайте убожшому не лиш з дня на день, але як можете, так поможіть». Тож у своїй роботі ми керуємось логікою цілісного перезавантаження особистості.
Шептицький підтримував жінок, яких у його часи не підтримував ніхто. Він інвестував у підприємництво? аби потім вкладати кошти у такі соціально важливі напрямки. Для нас, очевидно, він є засновником соціального підприємництва в Україні.
Юрій Филюк, співзасновник проекту «Тепле місто» (Івано-Франківськ)
Нашій ініціативі, створеній для того, аби змінювати світ, вдалось реалізувати кілька вдалих ідей та соціальних проектів; потім у нас з’явилась наглядова рада, до якої долучився Євген Глібовицький. І саме він почав нам говорити, що нам потрібна навчальна програма за Шептицьким.
Шептицький несе у своїх працях та підходах величезну цінність. Це – надзвичайно глибока постать. Він грунтовно та дуже продумано пише про речі, важливі для успіху бізнесу, про які ми здогадувались самі, лише інтуїтивною. Також зараз спільно з відомим дисидентом та проректором Українського Католицького Університету Мирославом Мариновичем та Львівською бізнес-школою УКУ намагаємось аналізувати ці речі та думаємо, як застосувати знання від митрополита для сучасного бізнесу. Ми переконані, ці знання можна накладати на сьогодення, і вони працюватимуть.
Шептицький використовував підхід win-win¸ коли при перемозі однієї сторони інша також не програє. Він використовував технології та творив інститути, які можна було масштабувати. Від нього ми можемо почерпнути, як успішно творити міжсекторальні проекти, як винаходити.
Соціальне підприємництво потребує значно ширшого погляду, аніж просто погляд на бізнес та на соціальну функцію. Часи Митрополита не проминули для нас безслідно у сфері розвитку соціального підприємництва, і ми маємо грунт, на якому можна будувати надалі.
Довідка: Митрополит Андрей Шептицький (29 липня 1865, село Прилбичі — 1 листопада 1944, Львів) — український релігійний діяч, граф. Єпископ Української греко-католицької церкви; від 17 січня 1901 до смерті — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму, які однак не часто відвідував. Зазнавав утисків більшовиків. Зокрема у 1939 році НКВДисти розстріляли його брата Лева і всю його сім'ю в родинному маєтку Шептицьких у Прилбичах.
