Власне ця історія наочно демонструє ті ключові завдання, які має вирішити судова реформа.
1. Замінити усіх суддів.
З чинними суддями чесного суду не побудувати. Коли вони стогнали, що всі зловживання – через тиск і примус керівництва, парламент дав їм закон, яким позбавив себе право призначати керівників суду. Тепер судді самі обирають собі керівництво. І що ж у підсумку? 85% судів переобрали старе керівництво. А корупція якою була, такою і залишилася.
2. Спростити систему судів.
Достатньо районного суду, апеляції та Верховного суду. Без усіляких господарських, адміністративних та вищих спеціалізованих.
3. Забезпечити єдність судової практики.
Не можуть за однаковими по суті справами бути різні рішення. Інакше судова тяганина не скінчиться ніколи.
Це три обов’язкові елементи, без яких судова реформа неможлива. Все інше – просто редакційні правки. Такі, наприклад, підготувала робоча група Конституційної Комісії із судової реформи. Очолює цю групу заступник голови Адміністрації Президента пан Олексій Філатов. Членами цієї групи є в тому числі чинні керівники судів. Які дуже полюбляють лякати тим, що одномоментне звільнення усіх суддів призведе до колапсу держави.
5 членів конституційної комісії, які відмовилися голосувати за напрацьовані робочою групою пропозиції, як такі, що є недостатніми і неефективними, запропонували, разом із експертами громадськості свій варіант реформи. Зокрема, вони наполягають на необхідності звільнення усіх суддів в Україні, з тимчасовим правом здійснювати судочинство, допоки на їх місце не оберуть нових суддів. Також пропонується прозора процедура відбору чесних і професійних спеціалістів. Разом з європейськими експертами навіть передбачили можливість і звільненим суддям брати участь у конкурсах. Отже ніякого колапсу не відбудеться, а протягом 2-х років ми зможемо набрати близько 8 тисяч суддів.
Сьогодні, обидва варіанти судової реформи: запропоновані Адміністрацією Президента та громадянським суспільством і групою «навіжених» депутатів знаходяться на аналізі у Венеційській комісії. Причому два варіанти там опинилися тому, що Президент особисто туди їх скерував. Ще й висловив підтримку жорстким реформам, чим надихнув нас і засмутив суддів.
Побачимо, що з того буде, оскільки Венеційська комісія розглядає законопроекти виключно з юридичної точки зору. Не зважаючи на політичні аспекти та суспільний запит. Наприклад, Венеційська комісія вважає, що позбавляти депутатів недоторканості недопустимо. А ми її все одно знімемо, оскільки таким є бажання більшості українців.
І наостанок: судова влада – це одна з трьох гілок державної влади. Якщо немає чесних і справедливих судів – усе інше коту під хвіст. Ні прокурор не посадить злочинця, ні людина не зможе захиститися від корупційного чиновника. Відсутність чесних судів нищить нашу державу. Перетворює нашу країну на величезний базар, де немає правил, а домовитись і купити можна будь яку правову позицію. Так, друзі, «кіна не буде». Тому програти судову реформу ми не можемо. Не можемо розвести руками і сказати, що ми старались, але... Маємо довбати до перемоги. Без варіантів.