Учора Окружний адмінсуд Києва закінчив підготовче провадження за позовом Юлії Тимошенко проти уряду щодо скасування постанови про встановлення єдиної ціни на газ, і призначив судове засідання для розгляду по суті. Тож за три тижні, 23 вересня, справу розглядатиме колегія у складі трьох судів.Під час вчорашнього засідання у журналістів та народних депутатів України була гарна нагода пересвідчитись у тому, що у нас немає жодного незалежного органу. НКРЕКП, який мав би бути незалежним регулятором, координується Кабміном, який перевищує свої повноваження, і в судовому засіданні вони діють як «одна команда». НАК «Нафтогаз України» робить вигляд, що не в курсі, що відбувається, і у суд щоразу приходить новий представник. Учора, до речі, останній намагався затягнути справу і попросив оголосити перерву, аби Мінекономіки передало Кабміну слайди з обґрунтуванням цін на газ.
Це було досить кумедно. Всі розуміють, що Кабмін колегіальний орган і Міністр економіки входить до складу Кабміну. Більше того, і Кабмін, і Мінекономіки знаходяться в одній будівлі – у Будинку уряду на Грушевського, але на різних поверхах і чиновники могли б обмінятись слайдами, навіть не виходячи зі своїх кабінетів. Але вони чомусь вирішили зробити це через посередника - суд. Добре, що суддя не пішов на ці виверти. Фактично це була спроба затягнути процес на місяць.
Ця історія показала очевидне: відповідач (Кабмін) та треті сторони (Укргазвидобування, Нафтогаз та НКРЕКП), які працюють у тісній спайці, розуміють, що у них немає жодних правових аргументів. Натомість правова позиція «Батьківщини» у «тарифній справі» дуже сильна.
Переконаний, якщо суд керуватиметься Кодексом адміністративного судочинства під час розгляду «тарифної справи», а не телефонним правом чи політичною доцільністю, то вже з процедурних підстав має скасувати постанову Кабміну. Це не складна справа, як здається на перший погляд, і рішення по ній можна прийняти вже на наступному засіданні. Для цього суду треба відповісти на три блоки простих і логічних питань.
Перше: чи мав право Кабмін відповідно до своєї компетенції встановлювати ціну на газ, чи він перевищив свої повноваження? «Батьківщина» вважає, що такої компетенції у Кабміну немає, бо це питання вирішується незалежним регулятором, наділеним такими повноваженнями. Більше того, якщо Уряд розповідає про ринкову ціну на газ, то де ринок з десятком операторів, у яких населення на вибір може газ купувати.
Друге: якщо уряд приймав регуляторний акт, то чи була дотримана процедура ухвалення регуляторного акту на засіданні Кабінету Міністрів?
І нарешті третє: наскільки ціна на газ є економічно обґрунтованою? Скільки, власне, має заробляти державна компанія «Укргазвидобування», яка добуває надра, які за Конституцією України є об’єктами права власності Українського народу (ст. 13 КУ). Очевидно, якщо виходити з норм Конституції України, то ціна складалася б із собівартості видобутку, транспортування газу, всіх податків і платежів у бюджет і додати для можливості розвитку компанії рентабельність видобутку, яка має бути визначена законом. Нам же намагаються замилити очі, розповідаючи про європейські хаби, ціну «Ротердам плюс» тощо, що немає жодного відношення до економічного обґрунтування ціни на газ і комунальні тарифи.
Будемо сподіватися, що колегія з трьох судів, яка розглядатиме справу по суті вже за три тижні (23 вересня) в Окружному адміністративному суді м. Києва, піде законним шляхом і прийме справедливе рішення. А також, що справа буде позитивно вирішена до відкриття опалювального сезону – до 15 жовтня. Якщо ж цього не станеться, то очевидно, що треба буде готуватись до позачергових парламентських виборів та формувати новий уряд, який буде здатен навести порядок у тарифній політиці, скасувати незаконне рішення Кабміну та відновити справедливість.