Саме тому виникла необхідність провести дискусію щодо подальшої діяльності таких органів: ліквідації відповідних підрозділів у правоохоронних органах та створення єдиного правоохоронного органу, завданням якого буде виявлення та усунення системних загроз у сфері економіки і фінансів. Він перебере на себе відповідні повноваження від інших правоохоронних органів і замінить існуючі неефективні структури. Цей орган має стати єдиним аналітичним центром концентрації та аналізу інформації про стан фінансової системи держави, що збирається державними органами та органами самоврядування.
Створення Служби (Бюро) фінансових розслідувань представники української влади декларують протягом останніх 6 років. Тому не дивно, що ця умова нарешті з'явилося в Меморандумах з МВФ і ЄС про надання макрофінансової допомоги Україні.
В багатьох європейських країнах органи з фінансових розслідувань виконують роль оперативних і слідчих підрозділів, тобто охоплюють широкий спектр функціональних обов'язків. Створення спеціалізованих підрозділів успішно реалізується у всіх розвинених країнах під різними найменуваннями і з різною відомчою належністю.
В Україні недостатньо просто прийняти відповідний закон і створити такий орган, потрібно запропонувати таку модель організації його діяльності, яка могла б відповідати сучасним вимогам та очікуванням суспільства. Для цього треба максимально передбачити всі можливі нюанси його функціонування: структура, підслідність, компетенція, повноваження, підпорядкування, принципи діяльності, антикорупційні механізми тощо.
В законодавстві на сьогодні відсутнє поняття «економічні або фінансові злочини». Водночас критерієм віднесення злочинів до такої категорії можна вважати сферу господарської діяльності, яку створюють економічні відносини і на яку посягає кожен такий злочин. У Кримінальному кодексі України передбачено спеціальний розділ VII, «Злочини у сфері господарської діяльності». У ньому містяться склади злочинів, які посягають на суспільні відносини у сфері господарської діяльності, що виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг. Разом з тим, економічні та фінансові злочини часто мають комплексний характер, тобто можуть вчинятися в сукупності з іншими протиправними діяннями, відповідальність за вчинення яких передбачена статтями різних розділів Особливої частини КК України. Економічна злочинність дуже часто має тісний зв'язок із організованою злочинністю, корупцією та тіньовою економічною діяльністю. Доцільно було б віднести до переліку злочинів в економічній і фінансовій сфері і ряду інших посягань, які розміщені в інших розділах Особливої частини Кримінального кодексу, але також вчиняються у сфері господарської діяльності і спричиняють, відповідно, шкоду господарським, економічним відносинам. Проаналізувавши зміст різних статей, які містяться в різних розділах Особливої частини, можна дійти висновку, що до злочинів, які за певних обставин також можна віднести до економічних, належать:
• привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
• зловживання владою або службовим становищем;
• зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;
• службове підроблення;
• службова недбалість тощо за умови, що такі злочини відбуваються у сфері господарської діяльності.
Тому, вважаю за доцільне, віднести до основної підслідності Служби такі злочини:
- незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;
- підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців;
- протидія законній господарській діяльності;
- протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації - якщо розслідування цього злочину не віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
- нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням - якщо розслідування цього злочину не віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
- видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону - якщо розслідування цього злочину не віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
- ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
- ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок;
- доведення банку до неплатоспроможності;
- доведення до банкрутства;
- порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності;
- фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи;
- шахрайство з фінансовими ресурсами;
- маніпулювання на фондовому ринку;
- підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів;
- порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
- виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів;
- незаконне використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару;
- незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю;
- розголошення комерційної або банківської таємниці;
- незаконне використання інсайдерської інформації;
- приховування інформації про діяльність емітента;
- незаконна приватизація державного, комунального майна.
Однак під час розслідування вищезазначених злочинів існує ймовірність встановлення інших. Останні в такому випадку також будуть розслідуватися Службою, тому вони повинні бути віднесені до її додаткової підслідності. Такими правопорушеннями можуть бути:
• шахрайство;
• привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
• заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою;
• виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів;
• незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення;
• створення злочинної організації;
• підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів;
• зловживання владою або службовим становищем;
• повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;
• службове підроблення;
• службова недбалість.
При створенні Служби фінансових розслідувань доцільно чітко визначити підслідність, яка б увібрала в себе повноваження існуючих економічних підрозділів у структурі СБУ, Національної поліції та ДФС. При цьому новостворена структура не повинна бути перевантажена справами про незначні злочини, а також не має займатися адміністративними провадженнями. Водночас необхідно врахувати, що її повноваження не повинні дублювати повноваження інших правоохоронних органів.