Мобілізаційна рівність чи дискримінація?
Нагадаємо, що президент РФ Путін підписав указ про «часткову мобілізацію» на війну проти України ще 21 вересня 2022 року, в Міжнародний день миру, затверджений на сесії Генеральної Асамблеї ООН 1981-го року.
«Часткова мобілізація» триває в Росії і досі, проте, як стверджують російські правозахисники, – здебільшого влада відправляє на війну етнічні меншини, оскільки найбільше мобілізація торкається саме регіонів з корінними та малими народами РФ.
Спеціальний доповідач з прав людини в Росії Маріана Кацарова восени 2024 року презентувала власну доповідь Раді з прав людини ООН. Кацарова зробила висновок, що корінним народам РФ загрожує вимирання, оскільки саме вони були піддані масовій мобілізації для участі у війні проти України. За інформацією російської чиновниці, мобілізація головно торкнулася мешканців віддалених регіонів Росії, оскільки, як пояснила Кацарова, – «в багатьох регіонах Росії люди є доволі бідними».
Лідери за некрологами – національні республіки та депресивні регіони РФ
Російські опозиційні журналісти та волонтери разом з виданням «Медиазона» на підставі даних з відкритих джерел – російського реєстру спадкових справ та публічних некрологів – ведуть статистику втрат російських збройних формувань у війні проти України.
Ось інфографіка видання, в якій наведені втрати росіян за період з початку повномасштабного вторгнення і до тепер, залежно від регіону РФ. На карті – абсолютні числа загиблих, які чітко ілюструють дискримінацію «неросійських» національностей та етносів, а також – дискримінацію росіян з «депресивних регіонів» з низьким рівнем доходів. Слід відзначити, що вказані на таблиці цифри по Московській та Ленінградській областях відображають ситуацію не в самій Москві чи Санкт-Петербурзі, а зібрані у інших (окрім адміністративних центрів) населених пунктах двох центральних російських регіонів.
Нещодавній аналіз запиту «служба контракт» в російському Інтернет-пошуковику Яндекс демонструє, що більш за всіх на війну хочуть мешканці економічно відсталих та депресивних периферій Росії. Зокрема – мешканці Далекого Сходу та Кавказу. Про це – повідомляє Тетяна Михайлова – російський економіст, постійний автор російського видання The Moscow Times. Нижче – карта аналізу Тетяни Михайлової для ілюстрації ситуації. «Світлі» регіони – ті, мешканці яких найменше залучені до мобілізації. «Темні» – мешканці яких найбільше воюють в Україні.
Малі народи та етноси Росії зваблюють на смерть в Україні великими грішми
Російська держава традиційно заохочує мешканців бідних та головно «неросійських» своїх регіонів для участі у війні з Україною «довгим рублем». Розмір доплати та «підйомних» для військовослужбовців за контрактом від центральної та місцевої влади периферійних регіонів зростає вже 2 роки поспіль.
В Башкортостані кожен, хто підпише контракт з Міністерством оборони Росії, отримує одноразову виплату розміром 1.005.000 рублів. Ще по 210 тисяч рублів – щомісячної доплати «від республіки». Окрім того в Башкортостані діють понад 40 різноманітних пільг для родин військовослужбовців.
В Ханти-Мансійському автономному окрузі – Югра регіональну виплату при укладенні контракту з Міноборони також збільшили. Охочий відправитися в Україну від Югри з врахуванням федеральної виплати розміром 400.000 рублів та ще 150.000 від свого муніципалітету, одноразово отримує цілих 2.750.000 рублів.
У Чувашії розмір одноразової регіональної виплати при укладенні контракту цього року збільшили вдвічі. Тепер вона становить 1.000.000 рублів. Таким чином з врахуванням федеральної виплати в депресивному регіоні при мобілізації можна отримати відразу 1.400.000 рублів.
В сусідньому Татарстані одноразова виплата при укладанні контракту з Міноборони становить 1.300.000 рублів.
Все це – астрономічні суми для депресивних регіонів, де заробітна плата в 40.000 рублів вважається прекрасним заробітком.
«Лідери» за темпами зростання вбитих на війні в Україні – Башкортостан і Татарстан
Російські правозахисники на підставі даних з відкритих джерел відзначають зміну «лідера» серед регіонів Росії за темпами зростання смертей їхніх мешканців, що воюють проти України. Наприкінці весни – початку літа 2024-го на 1-е місце за цим показником вийшов Башкортостан. Також непропорційно велика кількість некрологів – у сусідньому Татарстані. Ці національні республіки стрімко випереджають інші регіони за темпами зростання бойових втрат. До цього «лідерство» належало Краснодарському краю, де місцева влада також пропонувала за підписання контракту на службу в російській армії рекордні «підйомні».
«Неросійських» дезертирів чекає суворе покарання
Російсько-українська війна винищує цілі малі народи сучасної Росії. Це – удегейці з Примор’я, сааами – з Мурманської області, нивхи з Сахаліну, нанайці з Хабаровського краю та інші. Аби втекти від мобілізації, представники малочисельних народів ховаються у лісах. Так вепси з сіл Карелії – пішли «по ягоди». Удегейці – йдуть в тайгу – «на полювання». В Хабаровському краї частина чоловіків з корінних народів – пішли на довготривалу «рибалку».
Російська держава показово карає «неросійських» дезертирів. Найвідоміший публічний випадок таких дій – історія солдата Каміля Касимова, який в липні 2024 року втік з російської армії на СЗЧ та перебрався до Казахстану. Однак вже у квітні 2024-го його затримали російські військові слідчі просто на його робочому місці в Астані. Потім - переправили у Приозерськ, де знаходиться військовий полігон Сари-Шаган, орендований росіянами, а звідти – вивезли в Росію. На початку вересня суд в російському Омську засудив Каміля Касимова до 6 років колонії суворого режиму за статтею 338 Кримінального Кодексу Росії (дезертирство).
Дагестан проти Чечні: старі національні конфлікти на новий російський лад
Російська мобілізаційна політика активно розпалює і міжнаціональну ворожнечу з-поміж своїми народами. Так, у жовтні 2024 року учасники «сво» з Дагестану офіційно звернулися до голови Республіки Дагестан Сергія Мелікова з проханням відправити на війну в Україну дагестанських чеченців, які начебто «заважають роздачі земельних ділянок» у дагестанському селищі Ленінаул. Ленінаул до 1944-го року називалося Акташ-Аух і було переважно населено чеченцями.
Тоді, у 1944-му, чеченців в Середню Азію виселив Сталін, а їхні будинки зайняли аварці з сусідніх аулів. 1956-го року чеченцям дозволили повернутися на Кавказ, але керівництво Дагестану заборонило їм селитися у родових селищах. За кілька років чеченці почали викуповувати свої родові будинки в аварців та селитися в них.
Стосунки аварців та чеченців остаточно зіпсувалися на початку 90-х, коли чеченці вимагали відновити історично «чеченський» Ауховський район в кордонах 1944 року, а аварці категорично відмовились повертати до цього району 2 історично чеченські селища Ленінаул та Калінінаул, які після депортації чеченців 1944-го року були передані до складу Казбеківського району. Через суспільну напругу в регіоні тоді запровадили тривалий надзвичайний стан.
Боротьба за землю та майно між місцевими аварцями та чеченцями в Дагестані триває і досі. Представники двох національностей Північного Кавказу моляться в різних мечетях та відзначають державні й релігійні свята – порізно. Тепер в ситуацію «втрутилася» ще й війна в Україні. Російська армія мобілізує здебільшого аварців, і не чіпає чеченців, які чинять опір виділенню землі аварським «героям», що вертаються з війни,- так вважає одна зі сторін конфлікту, яка звернулася до глави Республіки Дагестан. Натомість інша сторона – намагається відновити Аухівський район – в «історичних кордонах» 1944-го року. Ситуація може вибухнути вже найближчим часом.
Іноземців – на війну!
Російська влада активно вербує на війну іноземних громадян. Згідно з офіційною інформацією МВС Росії, лише протягом 2024-го року російське громадянство за участь у загарбницькій війні в Україні отримали 3.344 особи. Ще у вересні 2022-го Володимир Путін підписав указ про спрощену процедуру прийому в російське громадянство для тих, хто підписав контракт з Міністерством оборони РФ та вижив на фронті протягом щонайменше 6 місяців. У січні 2024 року до закону внесли поправки, які дозволили надавати російське громадянство іноземцям, які уклали контракт безпосередньо під час війни, а також надавати його усім членам родини такого військовослужбовця.
При цьому людей з російським громадянством «неросійських» національностей та етносів, які не мобілізувалися до російського війська, влада переслідує та мобілізовує силоміць, показово.
Як виглядає «добровільна» мобілізація мігрантів по-російськи
В Свердловській області за 9 місяців 2024 року на військовий облік поставили 2500 чоловіків, які тільки-но отримали російський паспорт. 250 з них поїхали на війну в Україну.
У жовтні 2024-го в Санкт-Петербурзі був організований масштабний «антимігрантський рейд» по торгових точках міста. Перевірили 600 осіб. 150 з них – доставили до військкомату.
Повістки у вересні вручали в аеропорту Єкатеринбургу. За даними Слідчого комітету Центрального воєнного округу РФ, 10 людей того ж дня доправили до військкомату, де їм пояснили правила укладення контракту.
У вересні 2024-го в Красногорську Московської області російські силовики разом з представниками парамілітарної «народної дружини» влаштували «рейд проти мігрантів» в хостелі, де перевірили близько 350 мігрантів. 26 з них були доставлені до військкомату для укладення контракту з ЗС РФ,
У вересні 2024-го в аеропорту Толмачево (місто Новосибірськ) був проведений «рейд на мігрантів». 18 осіб забрали до військкомату для постановки на військовий облік.
У вересні 2024-го під час «рейду на мігрантів» у торговому центрі «Апраксін Двір» (Санкт-Петербург) було перевірено 120 мігрантів, 10-ть з яких пізніше у супроводі правоохоронців поїхали до місцевого військкомату.
Використання мігрантів на фронтах війни з Україною стало для Кремля – звичайною практикою.
Від «заохочення» – до покарання…
Це – лише деякі повідомлення російських офіційних ЗМІ останніх кількох тижнів. Свідчення катастрофічного браку особового складу у збройних силах ворога. І здебільшого, всі ці примусові мобілізаційні дії геть не стосуються представників титульної нації РФ. Ось – ще кілька фактів, про які повідомляє російська преса.
Мешканців Чечні масово затримують для відправки на війну. Співробітники Росгвардії та МВС здійснюють обхід приватних маєтків та пропонують простий вибір: або відправка на фронт, або – кримінальна справа. Російські правозахисники розповідають про сотні затриманих. Одна з найгучніших справ – історія 42-річного мешканця м. Аргун (Чечня) Рівзана Батирова. Він – інвалід 1-ї групи, який доглядає за 82-річною мамою. Батирова забрали до відділення поліції. Нині – він готується до мобілізації.
У Московській області 3-х уродженців країн Середньої Азії у віці 22-47 років позбавили російського громадянства через те, що вони не стали на військовий облік у належний термін після отримання паспорту. Загалом на сьогодні публічно оголошено про 18 «натуралізованих» росіян, яких позбавили громадянства через ухилення від постановки на військовий облік.
У Ленінградській області поліція провела масові рейди по місцях компактного проживання ромів. Результат – понад 50 ромів поставили на військовий облік. Їм запропоновано підписати контракт та поїхати на війну.
У Красному селі під Петербургом поліція організувала облаву на мусульман місцевої мечеті. Під час облави затримали всіх чоловіків віком до 35 років з метою змусити підписати контракт з Міноборони РФ та відправити в Україну. Кількість затриманих російські ЗМІ на наводять.
Фонд «Вільна Якутія» опублікував відеозапис, на якому відправлені в Україну військовослужбовці якутської національності жаліються на умови служби. Зокрема, на те, що військову форму армії РФ їх змушують купляти за свій кошт. Аналогічна ситуація – і з продуктами харчування.
P.S.
Російська імперія завжди намагалася вести загарбницькі війни руками, ногами, головами та смертями представників інших поневолених народів. Вони в свідомості пересічного москвича чи петербуржця – «нє русскіє». «Чучмеки», «хачі», «узкоглазі». Їх – не шкода.
Нинішня війна в Україні – не виняток. Лише повний розпад російської імперії та звільнення колонізованих росіянами націй й територій зможуть запобігти розв’язанню росіянами великих загарбницьких воєн у майбутньому. Без варіантів.