Ера «сонця»
Ні для кого не секрет, що світ дуже динамічно змінюється, і ми маємо усвідомлювати, що вступили в нову еру. На мій погляд, це, зокрема, і ера сонця та відновлюваної енергетики.
Станом на сьогодні загальна встановлена потужність об’єктів генерації електричної енергії світу становить близько 16 тВт. Із урахуванням зростання населення та розвитку глобальної економіки до 2050 року цю потужність необхідно буде збільшити орієнтовно на 70 % (приблизно 27тВт). Водночас потенціал встановлення для енергії сонця становить приблизно 100 000 тВт.
Приміром, якби перетворити в електроенергію всю енергію Сонця що випромінюється на Землю за один день, то її б вистачило для економіки всього світу впродовж року, а, за даними німецького видання Spiegel, потужності сонячних панелей на 1% площі пустелі Сахара, було б достатньо, аби генерувати електричну енергію для всіх потреб людини.
Декому це може і не подобатись, але сонячна енергетика не просто тренд, це наука, яка з кожним роком буде розвиватися все масштабніше та динамічніше, створюючи дедалі більше інновацій, поліпшуючи якісні показники та параметри технологій генерації енергії із сонця. Так, вартість встановлення 1 Вт «сонячної енергії» за 40 років уже зменшилась у понад 100 разів.
Сонце сходить і в Україні
Україна не може залишатися осторонь світових трендів енергетики, а з огляду на комплекс проблем, які в нас накопичилися впродовж десятків років, у питанні розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) мусимо рухатись якомога швидше.
Обсяги виробництва електричної енергії із сонячного випромінювання за останні 6 років збільшилися в 967 рази: з 509 тис кВт*год у 2010 році до 492,16 млн кВт*год - у 2016. Обсяг ринку «сонячної» енергетики в Україні склав майже 5 млрд грн у 2016 році.
Однак для виконання цілей Національного плану дій з відновлюваної енергетики в повному обсязі необхідно до 2020 року: ввести в експлуатацію 5,2 ГВт потужностей відновлюваної електроенергетики, 1,76 ГВт з яких – СЕС.
Зона відчуження — унікальний майданчик для науки та ВДЕ
26 квітня минулого року у Сенаті Французької Республіки я брав участь у міжнародній конференції «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи», присвяченої роковинам Чорнобильської катастрофи. Наші європейські партнері надзвичайно здивовані тим, що Україна не відчиняє зону відчуження для дослідження в багатьох наукових напрямів, які б дали унікальні знання впливу радіації на людину та біосферу. І дійсно, зона відчуження надзвичайно приваблива для створення інноваційного технологічного наукового парку - унікального глобального міжнародного проекту.
Після зупинки роботи останнього реактору в 2000-му році вся інфраструктура ЧАЕС виявилася непотрібною і використовувалась тільки для будівельних робіт нового саркофагу над четвертим енергоблоком. Потенціал ліній електропередач, які з’єднують ЧАЕС із ОЕС України за всі роки не змінився, а висококваліфіковані енергетики, які частково залишились без роботи, готові втілити в життя будь-який за складністю енергетичний проект. Якщо є можливість використати все це - нам необхідно нею скористатися.
У світлі цих питань ідея використання зони відчуження для генерації електричної енергії з сонячного випромінювання набуває особливої актуальності. Це територія, що 31 рік не використовується, і яка має таку трагічну історією, проте, водночас - і величезний економічний та науковий потенціал. Окрім трагічної спадщини, це унікальний ресурс, і нині наше завдання - використовувати його максимально розсудливо та ефективно для майбутнього.
Chornobyl Solar: пошук нових механізмів на ринку ВДЕ
У світі суттєво змінюються підходи до закупівлі електроенергії з відновлюваних джерел: у 2000 році лише в декількох країнах закуповували електроенергію з відновлюваних джерел, в основному, за зеленим тарифом або за ринковими механізмами. Сьогодні все більше країн переходять до аукціонів із продажу відновлюваної електроенергії.
Моя позиція: зона відчуження — це унікальний майданчик не тільки для наукових дослідів, але і для того, щоб відпрацьовувати нові ефективні державні інструменти енергетичної та науково-технічної модернізації України.
Вважаю, що ми не можемо використовувати модель «зеленого тарифу» для генерації електроенергії на цих територіях. З точки зору державних інтересів, це буде задорого й неправильно. А проект «Чорнобиль і «сонце», на мою думку, має регулюватись окремими нормативно-правовими актами.
В Україні, у середньому, один кіловат електроенергії, генерованої сонцем, коштує 15–16 євроцентів, у той час, як Європейський Союз уже розглядає Четвертий енергопакет, відповідно до якого «зелена» енергія конкуруватиме з традиційними джерелами на ринкових засадах, адже її економічно обґрунтована ціна вже зрівнялася з вартістю енергії з викопних джерел. Так, нещодавно в Індії було проведено аукціон щодо закупівлі електроенергії, генерованої сонцем, де виграла компанія, яка запропонувала 1 кВт електроенергії всього за 3,6 центи. І це в той час, коли в Індії спостерігається її дефіцит. Такі приклади свідчать про те, що ціна «зеленої» електричної енергії вже абсолютно не влаштовує українського споживача.
Досвід проведення міжнародних аукціонів, який нині існує в таких країнах, як Чилі, Аргентина, Австралія, Індія та в багатьох інших, впевнено показує свою ефективність.
Нині ми з колегами в парламентському Комітеті з питань ПЕК розглядаємо та шукаємо нові моделі розвитку «зеленої» енергетики в Україні. Нещодавно Верховна Рада ухвалила Закон України «Про ринок електричної енергії», проте, ми повинні вже розуміти, яку модель закупівлі електроенергії з ВДЕ будемо мати після 31.12.2029 року.
Проект Chornobyl Solar має стати першим кроком у переході від моделі «зеленого тарифу» до проведення аукціонів із продажу електроенергії. Генерація електричної енергії з сонячного випромінювання в зоні відчуження — це дуже великий інвестиційний проект, який можна розбити на декілька лотів і запропонувати їх міжнародним компаніям на аукціоні. Так це роблять європейські партнери, Індія, Об’єднані Арабські Емірати та інші країни. Якщо термін дії “зеленого” тарифу українським законодавством регламентовано до кінця 2029 року, то такі контракти можна запропонувати навіть до 2040 року. Необхідно провести міжнародний аукціон, який виграє та компанія, яка запропонує для України найдешевшу та найчистішу енергію. У цьому питанні потрібно максимально консолідуватись із Міністерством екології та природних ресурсів України, відштовхуючись, насамперед, від інтересів держави. Це забезпечить формування нової перспективної моделі розвитку «зеленої» енергетики через інвестиційно привабливий проект, в який сьогодні готові інвестувати понад 30 міжнародних компаній.
Окрім дзвонів Чорнобиля – стукіт аукціонних молотків
Сьогодні маємо унікальний шанс показати всій світовій спільноті, що ми зробили висновки з нашої трагічної історії та трансформувати зону відчуження в науково-технологічний парк. Стукіт аукціонних молотків при визначенні проектів-переможців і для українців, і для всього світу буде найкращим свідченням того, що уроки Чорнобиля ми засвоїли й висновки зробили правильно. «Сонячне» майбутнє Чорнобиля поверне лелек додому…