Так, я «за» те, щоб фільми були якісними, на них йшов глядач, щоби в них не було шароварщини, а були загальнолюдські цінності. Проте, якщо державна і спонсорська політика така, що ми знімаємо лише про козаків, повстанців, емігрантів або «історії у природі», то чиє це питання, шановні?
Тиждень назад я започаткував громадську ініціативу із розвитку та підтримки вітчизняного якісного кіно та ТВ. Але юнацький максималізм і відсутність конкретики далася взнаки, тому тільки зараз маю честь запропонувати усім ВАМ долучитися до того, щоб ми на наших екранах дивилися власні «Титаніки», «Побіги із Шоушенка» та «Кунг-фу Панди».
Я не став вигадувати кінофест – їх і так предостатньо в Україні, але радикальним чином нічого не покращується, а каннські лауреати навіть не потравляють до програм таких «фестивалів». Ми із ентузіастами започатковуємо Українську Кіно Раду (УКР), яка має стати для молодих, амбіційних і талановитих режисерів тим «трампліном», звідки вони «стрибатимуть» за «Оскарами».
Звісно, в Україні на сьогодні є фундації і організації, що займаються підтримкою кіно. Там сидять впливові і заможні дядьки, яким вже далеко за 40 (а то й 50), і які просто вже не мають сил «зубами прогризати» дорогу українському продуктові у широкий світ. Не маючи нічого проти «грандів» кіноіндустрії і промоушна, ми все-таки хочемо, щоб новим, молодим і конкурентним українським кіно займалася саме молодь!
Ми створили УКР для того, щоб позбавити українське кіно штампів, стереотипів, дати можливість на відкритому майданчику зустрічатися меценатам і талантам не один раз на рік, а одразу як виникає задум фільму.
Знаю, що цей мій голос «волаючого у пустелі» пройде непоміченим широкою громадськістю, бо інтернету і ЗМІ потрібні секс, насильство і політика. Відповідно, за пріоритетом сфера молодого кіно знаходиться на 20-му місці із 10 топ-новин, на жаль…
Упевнений, що великим дядькам і тіткам із бізнес- та політичних структур ця тема починає бути потрібною лише під вибори або на свята. Ми ж хочемо працювати щодень. От, до прикладу, Віктор Ющенко, який рахується почесним президентом кінофестивалю «Молодість» і з яким ми безперспективно намагалися зв’язатися протягом півроку. Отак панові Ющенку потрібне його «дітище» і його розвиток.
Розумію, що треба казати не «отфонарно», а максимально конкретно, щоб інформація дійшла до адресатів. Звісно, більшості із них начхати на українську культуру і кіно, проте я залишаюсь романтиком і вірю у те, що ми з часом проб’ємо стіну байдужості і апатії.
Саме тому я просто перерахую тих людей, які могли би бути корисними для розвитку та просування українського кіно, яких ми запрошуємо до співпраці у рамках УКР (без образ, список не вичерпний, просто у нас немає ще грошей, щоб усім відправити особисте запрошення):
- Ігор Коломойський;
- Сергій Тарута;
- Віктор Пінчук;
- Ринат Ахметов;
- Дмитро Фірташ;
- Вадим Новінський;
- Юрій Косюк;
- Олександр Ярославський;
- Петро Порошенко;
- Валерій Хорошковський;
- Олександр Фельдман;
- Ігор Єремєєв;
- Леонід Кучма;
- Борис Колесніков;
- Олександр Роднянський;
- Ігор Воронов;
- Ганна Герман;
- Олексій Мустафін;
- Микола Княжицький;
- Андрій Деркач;
- Ярослав Порохняк;
- Олександр Богуцький;
- Єгор Бенкендорф;
- Ігор Литовченко;
- Михайло Кулиняк;
- Олександр Ткаченко;
- Олена Притула;
- Юлія Мостова;
- Богдан Ступка;
- Кіра Муратова;
- Юлія Чеботарьова;
- Олена Фроляк;
- Оксана Соколова;
- Анна Безулик;
- Володимир Зеленський;
- Андрій Халпахчі;
- Йолка;
- Гурт «ТНМК»;
- Кузьма Скрябін;
- Олександр Дубілет;
- Борис Тимонькін;
- Олег Кохан.
Це – не рейтинг, це – люди, які є цікавими молодим режисерам, сценаристам, акторам (як мені говорили, так і писав). І цікавими не лише з точки зору грошей чи зв’язків. Якщо Ви – особистість, ми раді будемо роботі з Вами! Також ми запрошуємо до співпраці усі благодійні фонди України аби з’єднати у ланцюг задум, зйомки, просування та перегляд українського нового кіно.
p.s. І максимально без політики.