Однак за будь-яких умов міжнародну допомогу Україні неможливо уявити без тісних та постійних контактів, обміну документами між представниками західних держав, іноземних організацій з органами державної влади України.
Однак, як це не дивно, окремі законодавчі ініціативи народних депутатів можуть істотно зашкодити процесу Відновлення. Ще влітку у парламенті був зареєстрований законопроект, який містить базу для того, щоби цілком щирі та легальні намагання наших західних партнерів допомогти Україні можна було називати …шпигунством.
Пропонується встановити жорстку кримінальну відповідальність для іноземців за отримання майже будь-якої непублічної, але офіційної інформації від органів влади України.
Саме такі новації містить законопроект № 7571 від 20.07.2022р., який 06.09.2022р. включено до порядку денного Ради.
Цим законопроектом, серед інших змін, пропонується уточнити склад злочину «Шпигунство» (стаття 114 Кримінального Кодексу України (далі – КК)).
Чинна редакція статті 114 КК цілком обґрунтовано встановлює відповідальність іноземця або особи без громадянства за дії, спрямовані на передачу або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.
Однак законопроектом № 7571 без особливого обґрунтування пропонується поширити сферу застосування цієї статті КК ще і на службову інформацію у сфері економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони, правопорядку.
Внаслідок цього навіть офіційне отримання іноземною організацією чи посольством від органу державної влади України будь-якого внутрішнього документу, скажімо, у сфері зовнішніх відносин чи науки, можна буде розглядати як шпигунство.
Нагадаємо, що згідно із Законом «Про доступ до публічної інформації», до службової інформації відноситься інформація, яка:
- зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці (стосовно незаконного поширення цього виду інформації у КК вже є окрема стаття – 330. Однак цю статтю КК законопроект №7571 без наведення причин також пропонує змінити, вилучивши звідти, зокрема, згадку про сферу оборони);
- міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
Отже, під останню категорію службової інформації потенційно підпадають практично всі внутрішні документи майже з усіх сфер діяльності державних органів та місцевого самоврядування, і які не мають статусу державної таємниці.
Як видно із законодавчого визначення, поняття «службової інформації» є вельми широким і нечітким. Тобто статус «службової інформації» може потенційно отримати абсолютно більша частина звичайного документообігу в державному органі.
Виходячи з цього, згадані норми законопроекту 7571 породжують масу ризиків одразу в кількох сферах:
1) Листування та передача будь-яких внутрішніх офіційних документів (які не містять державну таємницю, і не стосуються сфери оборони, оперативно-розшукової і контррозвідувальної діяльності) між українськими органами влади та посольствами, міжнародними донорами, організаціями чи іноземними органами держвлади, або навіть українськими громадськими організаціями (які підтримуються міжнародними донорами), можуть за певних умов розглядатися українськими правоохоронними органами як такі, що мають ознаки шпигунства або сприяння вчиненню шпигунства. До речі, відсутність на таких документах грифу «для службового користування» аж ніяк не буде гарантією від кримінального переслідування.
2) Кожен орган державної влади, орган місцевого самоврядування в Україні, опинившись під загрозою кримінального переслідування на підставі запропонованих змін до статті 114 КК, стане значно менш прозорим для суспільства.
3) Очевидно, що подібні законодавчі норми дозволяють довільне розуміння дій, які можна кваліфікувати як шпигунство. І це розглядатиметься представниками західних союзників України як додаткові ризики в їх спілкуванні з нашими держорганами, що істотно сповільнить процеси отримання державою допомоги.
Якщо аналізувати весь текст законопроекту 7571, то є зрозумілим, що його автори не мали на меті зашкодити міжнародному іміджу України в очах західних партнерів.
Але необґрунтована пропозиція законопроекту щодо розширення категорій інформації, дії з якою можна кваліфікувати як шпигунство, - точно не дасть нічого корисного співпраці державних органів України із державними і приватними американськими та європейськими донорами під час надання ними допомоги Україні для повоєнного Відновлення.
Отже, проект 7571 слід доопрацювати шляхом вилучення з нього змін до статей 114 та 330 Кримінального кодексу України.