Готовність не обмежувати імпорт газу суперечить позиції миру

Більшість (якщо не всі) людей, які є прихильниками нинішньої територіальної цілісності України, як мінімум погоджуються, або ж щиро зацікавлені в тому, щоб західні країни (і ЄС, і США) ввели санкції проти РФ. Йдеться, в тому числі, і про економічні санкції, від яких мають зазнати збитків і РФ, і їх партнери на заході – про це усвідомлено і відверто говорять на заході і, безумовно, готуються. Про певну підготовку свідчать, зокрема, такі дії, як серйозні розмови про зняття ембарго стосовно Ірану та рішення США про дозвіл продавати частину нафти з національних резервів.

А що ж готова втратити Україна?

Адже допомагають, як правило, тоді, коли країна-жертва (а Україна є такою – з огляду на агресію РФ в Криму). Отже, з цієї точки зору, насамперед Україна мала би бути готова до значних, зокрема економічних, втрат - аби зберегти територіальну цілісність нашої держави. До цього мали б потім долучитися в ЄС та США. Тоді це був би відчутний тиск на РФ. І може б, в результаті, вдалося уникнути збройного конфлікту у зв’язку з агресією РФ в Криму.

Що ж відбувається насправді?

Недавно, наприклад, Міністр енергетики і вугільної промисловості України Ю.Продан заявив про готовність купувати близько 30-ти мілярдів кубометрів російського природного газу. Тобто ми готові заплатити Кремлю понад 10 мілярдів доларів аби частина з них були потрачені на агресію РФ до Криму. Очевидно, що така готовність підтримати агресора економічно не могла не вплинути на готовність керівництва західних держав переконувати їх бізнесменів обмежувати діяльність в РФ у такій важливій для РФ галузі, як енергетика. Зрозуміти особисто Ю.Продана можна. Адже він не хоче розривати особистих зв’язків, які можуть у кожну секунду, в майбутньому знадобитись при забезпеченні газом української сторони. В такому разі, не треба сподіватися на серйозні наслідки санкцій наших партнерів на Заході. Про це відверто говорять багато високопоставлених чиновників західних країн. Усі вони в унісон кажуть приблизно одне: «Молодці, що уникаєте збройного конфлікту. Але чому за Вас хтось має боронити Україну. Адже допомагати, в тому числі санкціями, можна лише тоді, коли ви, українці, самі будете щось робити!».

Подібна ситуація є і в інших важливих для РФ галузях. Зокрема, в галузі ядерної енергетики. На жаль, і тут окремі чиновники середньої і нижчої ланок дуже ревниво пильнують комерційні інтереси російської строни!

У цьому зв’язку виникає така крамольна думка: а може Міністр енергетики і вугільної промисловості України щось знає більше, ніж Премєр-міністр, який щиро переймається безпекою України, зокрема, у Вашинтоні? Може не буде ніякої анексії Криму? Про все вже домовлено?

Богдан Соколовский Богдан Соколовский , Экс-уполномоченный Президента Украины по международным вопросам энергетической безопасности Богдан Соколовский
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram