Адаптація до нових умов: ситуація в економіці та на фінансових ринках України

Нещодавно проведене Національним банком щомісячне опитування підприємств засвідчило, що бізнес адаптується до нових умов, однак все ще зберігає негативні очікування щодо своєї економічної діяльності. Показовим фактом є те, що хоча загальний індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у липні в цілому зріс до 43.6 (у червні становив 41.3), зростання продемонстрували секторальні індекси торгівлі та послуг, тоді як скорочення – промисловість та будівництво. Посилились очікування підприємств щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Одночасно відчутно підвищились оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів та зменшилася частка респондентів, які планують брати банківські кредити.

Ступень невизначеності в економіці залишається надзвичайно високим. Це знайшло своє відображення в офіційному прогнозі Національного банку, що був опублікований на минулому тижні. На відміну від попередніх офіційних прогнозів перший прогноз після початку війни з рф містить не лише базовий, але й альтернативний сценарії. Основними відмінностями альтернативного прогнозу є триваліший термін війни та блокування портів. Проте навіть у базовому сценарії скорочення реального ВВП становитиме понад 30% а інфляція залишатиметься вище інфляційної цілі на всьому прогнозному горизонті (до 2025 р.).

На цьому тижні (1 серпня) з Одеського порту  вийшло перше судно за час повномасштабної війни з 26 тис. тон української кукурудзи. За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства загальні обсяги потенційної с/г продукції на експорт становлять близько  50 млн тон, що оцінюється у 15 млрд. дол. США. Надходження експортної виручки дозволить профінансувати посівну кампанію 2022-23 років, забезпечити виплати зарплат та податків, а також знизять тиск на міжнародні резерви України.

Фото: t.me/miUkraune

Бюджетна сфера

За оперативними даними Державної казначейської служби, у липні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 169,6 млрд. гривень, що суттєво більше, ніж у червні (97,3 млрд. гривень). Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 13,3 млрд грн; податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів – 20,2 млрд грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 35,4 млрд грн; акцизного податку – 7,8 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 4,8 млрд грн; рентної плати за користування надрами – 3,6 млрд гривень. Також у липні до загального фонду державного бюджету надійшло 80,4 млрд грн міжнародної допомоги (грантів).

При цьому, касові видатки державного бюджету у червні становили 182,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – 174,5 млрд. грн, що суттєво менше, ніж у червні (248,7 та 232,4 млрд. гривень відповідно). Загалом за 7 місяців 2022 року касові видатки становили 1218,0 млрд грн, у тому числі загального фонду державного бюджету – 1147,7 млрд грн, або 80,7% від розпису звітного періоду.

Фактичний дефіцит державного бюджету у липні знизився до найнижчого значення з початку широкомасштабних воєнних дій та становив 3,7 млрд грн, у тому числі, загального фонду – 4,8 млрд гривень. Загалом, за січень-липень 2022 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 412,0 млрд грн, у тому числі, загальний фонд – у сумі 411,3 млрд грн, при запланованому розписом загального фонду на січень-липень 2022 року дефіциті у сумі 743,4 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-липень 2022 року становили 613,8 млрд грн або 115,6% від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 402,1 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 44,2 млрд грн (1066,1 млн дол. США та 388,3 млн євро). При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 344,5 млрд грн, у тому числі, шляхом придбання у власність Національним банком України – 255,0 млрд грн. Із зовнішніх джерел залучено 211,7 млрд грн (в усіх валютах у гривневому еквіваленті).

Зберігаючи ставки державних запозичень на рівні минулих аукціонів, на черговому аукціоні, який відбувся 02.08.2022, Міністерством фінансів було залучено до державного бюджету 3,1 млрд. гривень, майже виключно за рахунок ОВДП із погашенням у вересні 2023 року. Середньозважена ставка державних запозичень становила 15,94%.

З урахуванням планових погашень за плинний тиждень обсяг ОВДП в обігу зріс на 16 млрд. гривень, з яких 12,5 млрд. становило збільшення ОВДП в портфелі Національного банку, 6,2 млрд. гривень – в портфелі банків. Вкладення інших категорій інвесторів в ОВДП скорочувалися: юридичних осіб – на 1 млрд. гривень, фізичних осіб – на 1,4 млрд. гривень, нерезидентів – на 0,3 млрд. гривень. Загалом, за розрахунками Національного банку, з початку повномасштабної війни в Україні обсяг сплачених Урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 30,7 млрд. гривень перевищив обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.

З огляду на вищезазначені тенденції на ринку державних запозичень, Рада Національного банку 2 серпня 2022 року схвалила рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України, зокрема, щодо необхідності активізації внутрішніх ринкових залучень, у тому числі за допомогою підвищення ставок за гривневими ОВДП до рівнів, на яких попит на них з боку різних груп економічних агентів суттєво збільшиться, та запровадження індексованих ОВДП, придбання та погашення яких здійснюватиметься за гривні, водночас номінальна вартість яких та купон будуть прив'язані до обмінного курсу гривні до долара США/євро.

Валютний ринок

Після фіксації офіційного курсу гривні до долара США на новому рівні пропозиція іноземної валюти з боку клієнтів банків перевищує попит на неї на МВРУ. Це уможливило чисту купівлю Національним банком іноземної валюти на ринку (фактично вперше після першого тижня війни, коли були запроваджені валютні обмеження) в обсязі 650 млн. доларів США за минулий тиждень.

Динаміка платіжного балансу України у січні-червні 2022 року також свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій резидентів України із рештою світу на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у 1 півріччі 2022 року був зведений із профіцитом 3,7 млрд. доларів США (у 1 півріччі 2021 року був від’ємним на рівні -0,2 млрд. доларів США). При цьому, баланс зовнішньої торгівля як товарами, так і послугами залишався від’ємним (-4,2 млрд. та -2,6 млрд. доларів США відповідно). Натомість суттєву підтримку платіжному балансу надавало майже триразове скорочення виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів та збереження стійких надходжень з оплати праці українців за кордоном.

Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-червні 2022 року становили 236 млн. доларів США та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів (688 млн. доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (156 млн. доларів США), що дозволило компенсувати скорочення  заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-608 млн. доларів США). Водночас обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за січень-червень сягнув 7,7 млрд. доларів США (у 2021 році становив близько 1 млрд. доларів США), що може свідчити про затримки із поверненням валютної виручки в Україну від зовнішньоторговельних операцій.

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень збільшився до майже 260 млрд. гривень (порівняно із 241 млрд. гривень, тижнем раніше). Основними чинниками збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду та чиста купівля Національним банком іноземної валюти в банках. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування НБУ: минулого тижня банкам було надано 2 млрд. гривень таких кредитів строком на 1 рік за ставкою 27%. При цьому, вартість коротких грошей на ринку зберігається на рівні нижньої межі ставок за операціями Національного банку (23%).

Внаслідок воєнних дій на території України та погіршення платоспроможності позичальників обсяг негативно класифікованих кредитів на балансах банків зростає. Зокрема, у червні банки визнали зростання непрацюючих кредитів корпоративному сектору на 25 млрд. гривень, що позначилося на збільшенні частки NPL у сукупному портфелі кредитів банків з 27,6% до 29,7%. Найбільше NPL було визнано державними та іноземними банками, що стало результатом реалістичної оцінки ними якості кредитних активів.

Посилення ризиків та збільшення вартості кредитних ресурсів збільшує важливість державних програм підтримки кредитування. Так, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 166 пільгових кредитів на загальну суму 1,6 млрд грн. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла становила 11,1 тис., а їх загальний обсяг – 43,5 млрд. гривень, з яких левову частку коштів було спрямовано на кредитування с/г товаровиробників та антивоєнні цілі. Частка інвестиційних кредитів у загальному обсязі програмних кредитів з початку війни становила лише 1,5%. З огляду на це, Рада Національного банку рекомендувала Уряду посилити інвестиційний профіль державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” з метою активізації кредитування інвестиційних проектів малих та середніх підприємств за пріоритетними напрямами, що визначені Урядом.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram