Олекса Грищенко закінчив Чернігівську духовну семінарію, вчився у Київському, Московському і Санкт-Петербурзькому університетах, і «для себе» в студії Сергія Світославського у Києві та в «Студії малювання і живопису Кончаловського і Машкова» в Москві.
Грищенко був дуже уважним до мистецтва – вивчав музейні збірки, копіював у Луврі, досліджував російську ікону, працював з Татліним у його майстерні «На башті», практикував «кольорорух». З 1921 року жив у Парижі, завоював примхливу паризьку публіку, мав успіх у Європі.
Олекса Грищенко написав спогади «Два роки в Константинополі» (1930), «Україна моїх блакитних днів» (1958), «Мої зустрічі і розмови з французькими мистцями» (1962), «Роки бурі і натиску» (1967). У 1962 році в Нью-Йорку була створена фундація Грищенка, куди він передав 72 роботи і заповів передати музеям України ці роботи, «тоді, коли вони стануть вільними і знайдуть місце для всіх творчих аспектів українського мистецтва». Роботи Грищенка передані НХМУ.