Отже, фахівці ГО «Публічний аудит» дослідили фінансово-економічні показники результатів діяльності державного підприємства «Укрхімтрансаміак», яке є природною монополією, щорічно здійснюючи транспортування українською частиною аміакопроводу понад 1,5 млн. тонн аміаку. До речі, в світі лише чотири держави, крім України, надають послуги з транспортування трубопроводами їх територіями аміаку (США, Канада, Франція, Мексика). Наша держава має можливість контролювати обсяг виробництва та експорту аміаку російським «Тольяттіазотом». Тому наявність у власності України аміакопроводу, який є єдиним відносно недорогим способом транспортування виробленого на російських заводах аміаку до Одеського припортового заводу, надає Україні можливість диктувати умови російським клієнтам. Загальний обсяг коштів, які «Укрхімтрансаміак» отримує від транзиту аміаку, щорічно становить понад 800 млн грн. Реальна вартість «Укрхімтрансаміака», розрахована методом капіталізації доходу склала 2,4 млрд грн.
Спеціалісти «Публічного аудиту» провели аналіз витрат підприємства, в ході якого з’ясували, що «Укрхімтрансаміак», нічого не виробляючи, фактично здійснює управління існуючим високоякісним трубопроводом та витрачає майже всі отримані кошти на його утримання.
Аналіз витрат
Як встановлено, 65% всіх витрат підприємства у 2013 році становлять витрати операційної діяльності (пов’язані з основним видом діяльності підприємства – наданням послуг з транспортування аміаку).
Крім цього, виникає запитання, куди підприємство витратило понад 233 млн грн (різниця між валовими витратами та собівартістю).
Аудитори проаналізували отримані дані щодо основних найбільших складових цієї самої собівартості:
1. фонд заробітної плати та навантаження – близько 100 млн грн;
2. АТ «Одеський припортовий завод» – понад 214 млн грн (послуги з прийому, захоладжування, зберігання та відвантаження транзитного аміаку);
3. ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості» – понад 52 млн грн (послуги щодо технічного випробовування й аналізування);
4. ПАТ «Укргазбуд» – понад 55 млн грн (роботи з ремонту ізоляційного покриття магістрального аміакопроводу);
5. ТОВ «ВКФ «Промтехноінвест» – понад 36 млн грн (постачання технологічного обладнання та технічне обслуговування);
6. ТОВ «Авіакомпанія «Марс РК» – понад 30 млн грн (послуги щодо оренди та лізингу повітряних транспортних засобів);
7. ТОВ «Харімпекс» – понад 18 млн грн (постачання товарів).
Таким чином, якщо брати до уваги ризики безтоварності операцій або операцій з очевидним завищенням ціни (п.п. 2-7), можна зробити припущення, що собівартість штучно завищується на 100-150 млн грн щорічно, адже, за оцінками експертів, розмір «відкатів» в даній галузі становить 50%.
При цьому, зверніть увагу: адміністративні витрати становили 45,2 млн грн, а це – 4,7% від загальної кількості всіх витрат підприємства-монополіста. Тобто, підприємство витрачало на ці потреби 45 млн грн при визначенні державної частки прибутку в 2013 році в розмірі 7 млн грн. При збільшенні валових витрат на 49,9 млн грн, порівняно з 2012 роком (4,6%), адміністративні витрати збільшилися майже на 10 млн грн, тобто майже на третину.
Також, серед причин таких посередніх фінансових результатів, варто відзначити проведення підприємством закупівель товарів та послуг за очевидно завищеними цінами та кричущими порушеннями законодавчо-визначеної процедури.
Приклад 1: Закупівля послуг з обстеження аміакопроводу
Для нагляду з повітря за технічним станом української ділянки магістрального аміакопроводу «Тольятті – Горлівка – Одеса» використовує повітряні судна, за ці послуги упродовж 2013-2014 років сплачено понад 67 млн грн.
Так, у 2013 році переможцем державних закупівель на суму 30,49 млн грн визначено ТОВ «Авіакомпанія «МАРС РК», яка повинна була виявляти витоки аміаку шляхом зйомки аміакопроводу з використанням тепловізора, оглядати мостові переходи аміакопроводу через річки, літальні апарати мали патрулювати на висоті до 350 метрів зі швидкістю до 180 км/год., з дальністю польоту до 1 200 км.
До речі, пропозиція ПрАТ «АС», що вдвічі дешевша, була відхилена.
У зазначеній закупівлі були й інші цікаві обставини. Так, відповідно до Реєстру цивільних повітряних суден Державної авіаційної служби України (Civil Aircraft Register of Ukraine) станом на 05.11.2014 за ТОВ «Авіакомпанія «МАРС РК» зареєстровано 4 повітряні судна, а саме: SAAB SF340A (2 судна), DA 42 TDI Twin Star (2 судна). Обидва типи зазначених вище повітряних суден безпосередньо призначені для перевезення виключно пасажирів.
У поточному році переможцем аналогічних закупівель визнано ТОВ «Яна Чартер АГ» на суму 36,8 млн грн, яке, як слідує з Реєстру цивільних повітряних суден Державної авіаційної служби України (Civil Aircraft Register of Ukraine) станом на 05.11.2014, повітряних суден взагалі не має.
Приклад 2: Закупівлі послуг з охорони аміакопроводу
Забезпечення безпеки української частини аміакопроводу та його об’єктів з 2009 року здійснює ТОВ «Охорона та безпека», яке тільки упродовж 2011-2013років визнано переможцем відповідних державних закупівель на суму 35,6 млн грн. Територіальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України отримали замовлень на охорону громадського порядку і безпеки (послуги з охорони обʼєктів і лінійної частини магістрального аміакопроводу) тільки на суму в 5,1 млн грн, тоді як Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1747, передбачено, що охорона обʼєктів магістрального трубопровідного транспорту здійснюється спеціальними відомчими підрозділами цих підприємств.
Слід зазначити, що засновниками ТОВ «Охорона та безпека» були ТОВ «Промкерам» та ТОВ «Григоріївський рудник», співвласником яких був колишній директор Укрхімтрансаміаку Віктор Бондік. Зокрема, Бондік В. А. був співвласником ТОВ «Григоріївський рудник» до вересня 2005 року. ТОВ «Промкерам» останній раз подавало податкову звітність у серпні 2008 року.
Цей короткий аналіз дозволяє констатувати, що, маючи всі передумови для того, щоб бути надприбутковим та наповнювати бюджет, підприємство практично балансує на межі ліквідності, що є наслідком неефективного управління та можливих зловживань.
Рентна плата, державна доля від прибутку
Підприємство відповідно до ст. 253 Податкового кодексу України є платником рентної плати за транзитне транспортування однієї тони аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування в розмірі 5,1 грн.
Обсяги рентної плати сплаченої підприємством
Крім того, відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх обʼєднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 23.02.2011, Укрхімтрансаміак повинен перераховувати до державного бюджету від 15% (2012-2013 роки) до 30% чистого прибутку у цьому році.
Розрахунок частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами
Тобто, підприємство вартістю 2,4 млрд грн заробляє для бюджету менше 1% своєї вартості.
Що може змінити цю негативну динаміку? Насампере необхідно здійснити комплексний аудит перевірки діяльності «Укрхімтранс аміак», залучивши для цього незалежну міжнародну організацію. Крім того, необхідно впровадити законодавчі зміни, зокрема змінити тариф за транспортування аміаку територією України відповідно до ринкових цін, що дозволить збільшити надходження до бюджету.
Внесення змін потребує і «Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями»: його слід збільшити до 70 %, які мають перераховуватись до Державного бюджету.
Нарешті, на рівні Кабінету міністрів України доцільно розробити єдину формулу винагороди топ-менеджерів та керівників державних підприємств, прив’язавши її розмір до економічних показників діяльності підприємства, його рентабельності та прибутковості. А також обмежити обсяг адміністративних витрат державних підприємств та встановити жорсткі правила використання коштів, отриманих від підприємницької діяльності.