В цій статті ми спробували порахувати економічну складову діяльності НАК «Нафтогаз України» із забезпечення природнім газом промислових споживачів. Граничний розмір тарифу на природний газ для них також встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (на підставі Указу Президента України №715/14 від 10.09.14 - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
В таблиці, яка приводиться далі за текстом, наведені тарифи НКРЕ, які діяли у відповідний календарний період; для розрахунку доларового еквіваленту вартості використовується офіційний курс НБУ (оскільки продаж валюти НАК «Нафтогаз України» здійснюється НБУ сьогодні та в попередні періоди за неконкурентною процедурою).
При цьому, свідомо взято як мінімальні, так і максимальні показники курсу в період дії відповідного тарифу, при тому, що відповідно до п.6.2 Постанови НКРЕ №1181 від 13.09.12, зареєстрованої в Міністерстві юстиціі України 11.10.12 за № 1715/22027) «Про затвердження правил користування природним газом для юридичних осіб», розрахунки з постачальником за поставлений природний газ здійснюються за узгодженою сторонами ціною, що не перевищує граничний рівень ціни, встановлений НКРЕ, для відповідної категорії споживачів, та на умовах авансових та/або планових платежів із розрахунку договірного обсягу природного газу на розрахунковий період. Тому, платежі, які отримує НАК «Нафтогаз України», припустимо, в кінці березня, за газ, який буде постачатись у квітні, він має можливість конвертувати у валюту за тим курсом, який діятиме в березні. В умовах сьогодення це важливий фактор, оскільки гривня втрачає цінність галопуючими темпами і різниця в її вартості на початок місяця та його кінець може досягати 1,5-2 грн.
Потреби промисловості в основному задовольняються природним газом, купленим за контрактом з «Газпромом», частково за рахунок постачання з країн Європейського Союзу та за рахунок добувних підприємств, які здійснюють діяльність на території України за контрактами про спільну діяльність та розподіл продукції на підставі спеціального дозволу на добування природного газу.
Імпорт природного газу з країн Європейського союзу:
Протягом вересня 2014 року склав 986 млн куб. м природного газу, у жовтні 2014 року - 892,2 млн кубометрів газу.
Всього за 10 місяців 2014 року з Європи в Україну надійшло 3,1 млрд.
Для порівняння: у 2013 році весь обсяг імпорту з Європи склав 2,132 млрд. куб. м. природного газу. У квітні-серпні 2014 року імпорт газу з боку Європи в Україну становив майже 1,1 млрд куб. м.
Станом на вересень 2014 року ціна на газ, отриманий з країн ЄС, згідно повідомлення голови ПАТ «Укртрансгаз» Ігоря Прокопіва, складала 320-330 $ за 1000 куб.м.. Заплановані обсяги реверсу, знову ж таки, згідно повідомлень у ЗМІ, складають 8 млрд. куб.м.
Зазначене, звісно, дуже важливе для диверсифікації постачальників, і цим повинна забезпечуватись енергетична незалежність та безпека України.
Примітка: Варто зауважити, що станом на 31.10.14, коли НКРЕ приймало постанову, якою збільшило тариф на газ до 5100 грн. за 1000 куб. м., офіційний курс гривні до долара вже понад місяць тримався на позначці 12,95 грн. долар. Всі компетентні офіційні особи Держави запевняли про його середньозваженість, тому, підстав для підняття базової вартості загалом небуло, однак, як продемонстрували подальші декілька днів, офіційні повідомення не відповідали ринковим реаліям. Таким чином, напрошується висновок, що, приймаючи рішення про підняття тарифу, НКРЕ спиралось, мабуть, на зовсім інші макроекономічні показники та прогнози, аніж ті, які лунали з блакитних екранів.
Отже, у 2013 році, при імпортній ціні на природний газ в 426-392 долари США, його базова ціна для промислових споживачів без ПДВ, надбавок та витрат на транзит складала 439-432 доларів США. Таким чином, операційний прибуток з продажу 1000 куб.м. коливався протягом року в діапазоні від 13 до 40 доларів США! Округлимо середній показник прибутковості, припустимо, до 25 доларів США на 1000 куб. м.
Відповідно до Прогнозного балансу обсяги споживання промислових споживачів у 2013 році розраховувались в обсязі 24,120 млрд. куб.м.
Таким чином, чистий прибуток від перепродажу імпортного блакитного палива мав би бути не меншим 600 млн. доларів США.
У 2014 році, при ціні на блакитне паливо Газпрому, протягом січня-червня 2014 року в розмірі $268,5, промисловим споживачам його реалізовували в діапазоні: $389, 285, 365, 403 за 1000 куб.м.
Тобто, в залежності від коливань на валютному ринку дохід НАК Нафтогаз України від перепродажу отриманого з РФ блакитного палива складала 120, 20, 100, 134,5 $ на 1000 м. куб.
Зважаючи на те, що протягом червня-листопада Газпром не здійснював постачання газу на територію України, вважатимемо, що обсяг споживання забезпечувався за рахунок реверсних поставок, відбору з ПГС, газу, добутого іншими підприємствами.
Якщо базою для розрахунку взяти ціну в 320-330 $ за 1000 куб.м. (ціна продажу - 398,64 $, 400$ - 352,53$, 376 $), - маржа складає в діапазоні 70-46 доларів США.
Тобто, можна припустити, що у 2014 році середній заробіток НАК «Нафтогаз України» на 1000 куб.м. імпортованого природного газу складав понад 60 доларів США. (що в двічі більше показника середнього заробітку за 2013 рік).
Якщо ці показники співвіднести з обсягом промислового споживання, яке, звісно, зменшитується, як в наслідок анексії АР Крим, АТО, так і в наслідок підвищення тарифів, економії і т.д. та складе, припустимо 16-18 млрд. куб. м., то прибуток НАК «Нафтогаз України» повин бути у 2014 році щонайменше 960 млн. доларів США.
Якщо до цього додати обсяг споживання населенням, то чистий прибуток НАК «Нафтогаз України» тільки від перепродажу товару - природного газу - в поточному році повинен перевищити 1 млрд. доларів США.
Як вбачається з проведеного вище аналізу, протягом 2013-2014 років реалізація газу як для потреб населення, так і потреб промислових споживачів НАК «Нафтогаз України» здійснювалась з прибутком ще на стадії формування базової ціни.
З огляду на це закономірним виглядає питання, який же ж тоді борг погашається НАК «Нафтогаз України» перед Газпромом в даний час , нагадаємо, що борг який виплачується сьогодні, становить 3,1 млрд. доларів, з них за період листопада - грудня 2013 року - 1,45 млрд доларів США; квітня-червеня 2014 року - 1,65 млрд. доларів США, (розрахунок базується на ціні 268, 5 долара США за 1000 кубів).
Для об’єктивності, фахівці ГО «Публічний аудит» проаналізували заборгованість споживачів перед монополістом, на наявність якої Компанія може посилатись, як на фактор збитковості.
Що ж, станом на 2 грудня 2014 р. сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових споживачів перед НАК «Нафтогаз України» склала 14,7 млрд. грн., з яких підприємств ТКЕ та ТЕЦ за газ, спожитий для виробництва теплової енергії -11,9 млрд. грн.(за 2014 р. — 3,8 млрд. грн.).
Найбільша сумарна прострочена заборгованість за спожитий газ в цій категорії накопичена у підприємств ТКЕ і ТЕЦ Донецької (3,1 млрд. грн.), Дніпропетровської (2,5 млрд. грн.), Луганської (0,9 млрд. грн.), Одеської (0,6 млрд. грн.) областей, м. Києва (0,6 млрд. грн.), Автономної Республіки Крим (0,8 млрд. грн.).
Заборгованість за газ, використаний для виробництва електроенергії сумарно складає 1,67 млрд. грн., з них за 2014 рік 781, 7 млн. грн.
Заборгованість промислових споживачів сумарно за весь період складає 1, 223 млрд. грн., за 2014 рік 366, 5 млн. грн.
З близько 360 промислових підприємств, що мають або мали контракти на поставку газу з НАК «Нафтогаз України», наявна прострочена заборгованість у 15 споживачів.
З них найбільша у: ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (452 млн. грн.), ВАТ «Рівнеазот» (363 млн. грн.), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (166 млн. грн.), ПАТ «Енергомашспецсталь» (86 млн. грн.).
У підсумку, з 14,7 млрд. грн. загальної заборгованісті 5 млрд. грн. утворились у 2014 році.
Таким чином, заборгованість, яка утворилась у період 2011-2013 років, склала 9,7 млрд.грн. При фіксованому курсі гривні до долара протягом зазначеного періоду в 8 грн/долар, це складало 1, 21 млрд. доларів США.
Навіть якщо цю заборгованість буде погашено у поточному році у повному обсязі (зазначене маловірогідно як в силу обідніння населення, так і в силу того, що 4 млрд. грн. від сумарного боргу обліковується за підприємствами ТКЕ ТЕЦ Луганської та Донецької областей, що розташовуються, на територіях не підконтрольних Уряду України) при поточному курсі НБУ в 15,3 грн./долар - це складає вже 0,63 млрд.$.
Як висновок, станом на сьогодні внаслідок гіперінфляції, НАК «Нафтогаз України» вже втратив 580 млн.грн.
Якщо розділити цю заборгованість пропорційно на періоди, протягом яких вона утворилась, тобто на 3 роки, в середньому отримуємо 400 млн. доларів на рік.
Заборгованість за поточний рік в розмірі 5 млрд. грн. при середньому курсі гривні до долару протягом року в 13 грн/дол. складе 385 млн. доларів США.
Зважаючи на те, що ця заборгованість має тенденцію до зменшення, розрахований в попередніх розділах дохід тільки від реалізації газу в базових цінах, без врахування доходу, отриманого від транзиту, чи іншої діяльності НАК «Нафтогаз України» повинен повністю покривати поточну заборгованість та частково заборгованість за минулі роки.
Підсумки
Як вбачається з проведеного аналізу, протягом 2013-2014 років реалізація газу як для потреб населення, так і для потреб промислових споживачів НАК «Нафтогаз України» здійснювалась з прибутком ще на стадії формування базової ціни.
Разом з цим, повторимось, що НАК «Нафтогаз України» у 2012 році мала чистий збиток у розмірі 10,271 млрд грн., у 2013 — 12,521 млрд. грн.
Якщо б НАК «Нафтогаз України» реалізовував інвестиційні проекти, удосконалював, переобладнював наявні мережі та засоби перекачування за рахунок запозичених коштів і, частково, за рахунок резервного капіталу Компанії чи доходу, отриманого від діяльності в попередні періоди, можна було б говорити про те, що валові витрати перевищують валові доходи обґрунтовано. Однак про це станом на сьогодні, говорити не доводиться.
А отже, Уряду варто замислитись: можливо, збитковість Компанії формується вже на стадії освоєння та витрачання отриманих від кінцевого споживача коштів, що в свою чергу свідчить про неефективність управління Компанією?
До прикладу, можливо, в умовах збитковості не варто витрачати кошти на оренду 45 автомобілів, 6 з яких представницького класу, ціною договору в 40 млн.грн. на рік?
Чи, припустимо, варто більш виважено та економічно обґрунтованіше підходити до питання використання отриманих від господарської діяльності коштів компаніями, які входять у структуру НАК «Нафтогаз України», як то ДК «Укртрансгаз», яка в 2012 році провела закупівлю комп’ютерної техніки на суму в 395 млн. грн., за більш ніж у двічі завищеними цінами (у 3 рази, порівняно з найменшою ціновою пропозицією учасника торгів), що на той момент при курсі в 7,993 грн/$, становило близько 50 млн.$.
Прибутки будь-якої компанії завжди формуються за умови коли доходи перевищують витрати, а якщо витрати здійснюються необдумано, необґрунтовано та за завищеними цінами, таке підприємство, з часом, перетворюється в банкрута. Хоча це правило не можна застосовувати до НАК Нафтогаз України, оскільки монополісту на допомогу приходить «безрозмірний гаманець», — Державний бюджет.
Щодо промислових споживачів, то висновки, до яких можна прийти за результатами дослідження, є невтішними.
В осінньо-зимовий період 2014 – 2015 року природного газу отриманого з країн Європейського союзу за ціною 330-320 $, в силу обґрунтованого збільшення споживання не вистачить.
Тому для потреб промисловості переважно використовуватиметься природний газ із РФ, ціна якого становить 380 доларів США. Враховуючи те, що протягом грудня 2014 року реальний обмінний курс гривні до долара складає 17 грн. — це приблизно 6460 грн. за 1000 м. куб., без витрат на транзит і оподаткування. Додамо до цього середній річний показник прибутковості, то з січня 2015-го року, промислових споживачів очікує подорожчання природного газу до рівня 7000-7500 грн. за 1000 куб. м.
А це вдарить як по самим підприємствам, так і по споживачам продукції, оскільки відобразиться на собівартості.