ГоловнаБлогиБлог Андрія Супруна

Invest in Ukraine NOW UA

В політичному житті країни завершились травневі святкування і перший же пленарний тиждень Верховної Ради засвідчив, що «Топ-35 економічних ініціатив» уряду не забуті за травневим шашликом. Більш того, першому ж робочому дню роботи парламенту судилося стати історичним для інвестиційного клімату України. 15 травня був прийнятий невеличкий і малопомітний проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» № 6141.

Розгубившись від несподіванки, деякі авторитетні лідери думок почали шукати «зраду» в деталях голосування й відміни деяких поправок до цього законопроекту, але хочу запевнити – цього разу «зраду» шукати не варто.

Натомість варто пояснити, що ж саме покликаний змінити цей невеличкий закон, щоб нещодавно затверджений слоган України міг би на практиці звучати як «Invest in Ukraine NOW UA». Поглянемо на поточний стан справ в системі депозитарного обліку Україні, тобто системі, яка обліковує всі права власності на будь-які цінні папери.

Більше 20 років тому система обліку цінних паперів в Україні була дуже різнобарвною і екзотичною. В ті неспокійні часи через цінні папери відбувалась приватизація державних підприємств і вся система обліку була дуже децентралізованою і складною. Тоді в нашому законодавстві з’явилася норма, що в Україні цінні папери повинні обліковуватись виключно на ім’я їх власника. Напевно, для цього рішення були певні об’єктивні причини. Наприклад, щоб ще більше не ускладнювати нашу децентралізовану систему обліку прав власності додатковими обліковими системами іноземних інституцій, які побудовані за власними, невідомими нам, правилами. Але в той же час головним аргументом слугувала потреба захистити українську промисловість від ненависних іноземців-буржуїв, які прийдуть і все тут скуплять за безцінь, залишивши чесних трудівників без нічого.

В той час, як в Україні систему обліку цінних паперів визначали такі популістські лозунги, аналогічні нашій пострадянські та інші країни більше непокоїлися про стан інвестиційного клімату. Вони зробили доступ для іноземних інвестицій відкритим, простим і зрозумілим. Пройшли десятки років – і Україна вочевидь програє їм конкуренцію за залучення капіталу, який сьогодні фактично сконцентрований під управлінням двох десятків найбільш потужних міжнародних фінансових гігантів світу.

Що ж потрібно цим вибагливим іноземним інвесторам, щоб вони звернули свою увагу на нашу країну? Для глобальних лідерів фінансового світу наш ринок - це продукт, який вони пропонують своїм клієнтам-інвесторам. Але цей продукт не може бути унікальним, побудованим на базі «свого шляху», а, навпаки, він має бути стандартизованим і зрозумілим, інакше його привабливість викликає сумніви. Такі інвестори мають розуміти, у що вкладають кошти, щоб їх ризик-менеджери це схвалили, а також мати доступ до об’єкта інвестицій напряму або через систему міжнародних центральних депозитаріїв, яка обслуговує більшість трансграничних інвестицій. Однак у випадку України вони не мали такої можливості.

Законопроект № 6141, нарешті, усуває низку перепон для залучення інвестицій.

• Впроваджується рахунок номінального утримувача в українських депозитарних установах. Тобто іноземні фінансові компанії зможуть напряму відкривати в Україні рахунок для колективного зберігання цінних паперів їх клієнтів.

• При цьому встановлюються досить жорсткі і багаторівневі критерії допуску іноземних фінансових установ на Україну, аби в цей перелік не потрапили офшорні території та представники країни-агресора. Передбачається також, що окрім встановлених законом обмежень, додаткові вимоги до таких суб’єктів визначатимуть нормативні документи Нацкоміссії з цінних паперів і фондового ринку. А отже, на початку перелік компаній, які отримають «зелене світло», може бути обмежений найбільш потужними і авторитетними міжнародними гравцями, які, наприклад, входять в Асоціацію глобальних кастодіанів або банками з міжнародним кредитний рейтингом не нижче «А» рівня.

• Симетричні можливості з відкриття рахунків за кордоном надані також й вітчизняним депозитарним установам, які тепер зможуть напряму пропонувати українським інвесторам інвестиції в іноземні цінні папери, наприклад, Facebook чи Google, та видавати документ, що буде підтверджувати права власності на цей актив.

• Вдосконалена законодавча база покращує можливість Національному банку як депозитарію державних цінних паперів успішно завершити проект з встановлення двосторонніх кореспондентських відносин з міжнародними центральними депозитаріями.

• Цей законопроект прибирає суто українське та унікальне для світової фінансової системи явище – окремий рахунок нерезидента-інвестора. Тепер це обмеження не діятиме, і нерезиденти зможуть відкривати рахунки без додаткових штучних обмежень.

• Прибирається необхідність верифікувати (перевіряти) клієнтів номінального утримувача, тобто більше нема потреби всім керівникам міжнародних фінансових гігантів відвідувати Україну, щоб мати честь відкрити тут рахунок.

• Також спрощена процедура ідентифікації кінцевих інвесторів, які наразі взагалі не можуть відкрити в Україні рахунок через необхідність надання оригіналів дуже специфічних документів для виконання суворих правил і процедур з вивчення клієнта, які застосовуються на вітчизняному фондовому ринку.

А щодо численних ніби «зрад» - прийняті зміни жодним чином не зняли з українських учасників ринку обов’язок проводити ідентифікацію кінцевих вигодонабувачів та санкції за невиконання цієї норми, а також не погіршили сутність фінансового моніторингу, що вони проводять. Змінена була тільки форма збору інформації та прибрані неефективні й шкідливі для залучення інвесторів перепони, подолання яких ніколи не було проблемою для олігархів на відміну від реальних іноземних інвесторів.

До речі, зміни в царині фінансового моніторингу, що запроваджуються цим законопроектом 6141 були підготовлені на базі проекту нового відповідного закону, який розроблений Державною службою з фінансового моніторингу за активної участі експертів Національного банку України для імплементації європейських стандартів фінансового моніторингу на виконання угоди про асоціацію з ЄС. Сподіваємось, що цей законопроект також в найближчому майбутньому буде схвалений українським парламентом.

Таким чином, втілення в життя цього проекту закону зможе запустити процес повноцінного входження України в інфраструктуру світової фінансової системи. Цей важливий крок, який може ще бути суттєво підсилений після прийняття в цілому проекту закону «Про валюту, може зробити надходження інвестицій в Україну стабільним трендом замість віддаленої перспективи. А тоді й реалізація слогану «Invest in Ukraine NOW UA» стане нашою щоденною важкою, але суспільно корисною працею.

Андрій Супрун Андрій Супрун , Начальник управління депозитарної діяльності Національного банку України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram