Аналітики стверджують, що головною причиною проблеми насильства, що росте у світі саме на релігійному ґрунті, є відсутність взаєморозуміння і поваги між представниками різних віросповідань. Безумовною проблемою є недолік знань про вірування, стереотипність і упередженість мислення. У епоху дезінформації, коли недостовірна інформація поширюється з неймовірною швидкістю, створюються сприятливі умови для посилення міжконфесійної недовіри і поглиблення соціальних і політичних розбіжностей. Іншою причиною зростання насильства на релігійному ґрунті може стати неефективна політика в області забезпечення свободи віросповідання. За словами Спецдоповідача ООН з питання про свободу релігії або переконань Н.Ганеа: "У багатьох державах люди і громади з моменту народження позбавлені фундаментальних прав на свою ідентичність у сфері релігії або переконань".
В умовах подібної нестабільності, підтримка відкритого і конструктивного діалогу між різними релігійними і культурними групами стає життєво важливим ресурсом, інструментом збереження світу і стабільності. Відкрите і вільне обговорення міжконфесійних і міжнаціональних розбіжностей, пошук загальних шляхів до співпраці - максимально знижують вірогідність виникнення конфронтації. Тільки спільна робота представників різних релігій і культур є ключем до мирного співіснування у мультикультурному світі.
На цьому фоні, Організація об'єднаних націй в 2019 р. прийняла рішення оголосити 22 серпня "Міжнародним днем пам'яті жертв насильства на основі релігії і переконань", який акцентує увагу на цій проблематиці та підвищує обізнаність світової спільноти про релігійну нетерпимість, насильство і дискримінацію на основі переконань.
Експерти вважають, що для забезпечення міжконфесійної згоди і викорінювання релігійної нетерпимості потрібне налагодження обміну знаннями про віросповідання і запуск загальних програм, спрямованих на рішення громадських проблем. Ці заходи можуть виступити важливими чинниками зміцнення міжрелігійної толерантності.
У цьому контексті, варто відмітити, що досвід Узбекистану, де мешкають представники більше 130 націй і 16 конфесій, у сфері забезпечення міжконфесійної згоди в суспільстві, вважається одним з визнаних у світі. В цій країні споконвіку мирно співіснували численні народи, що сповідують різні релігії, а предки завжди шанобливо відносилися до представників інших віросповідань та пліч-о-пліч працювали з ними. В історії Узбекистану не має випадків, що описують протистояння і конфлікти на релігійному грунті. Підтримуючи традицію дружелюбності і толерантності, Узбекистан за останні роки реалізував ряд реформ в цьому напрямі.
Варто відмітити, що саме держава з перших років незалежності узяла на себе відповідальність за забезпечення міжконфесійної згоди і підтримки балансу інтересів в суспільстві. При цьому, сьогодні в країні питання забезпечення ефективної релігійної політики виведені на якісно новий рівень.
Зокрема, з 2016 року, завдяки політичній волі Президента Республіки Узбекистан Шавката Мірзійоєва, в самій суті політики у сфері релігії сталося фундаментальне зрушення, був критично проаналізований досвід минулих років. В ході перетворень, особливий акцент був зроблений на просвіту, забезпечення релігійних свобод, розширення прав вірян та на новий підхід до боротьби з екстремізмом.
В результаті сьогодні ставка робиться не на силові методи рішення проблем, а на усунення причин, що обумовлюють поширення екстремізму і тероризму, а також на превентивно-профілактичні заходи.
Важливим кроком стало значне зміцнення законодавчої основи державної політики в релігійній сфері і забезпечення свободи віросповідання.
У 2021 році в новій редакції ухвалений Закон Республіки Узбекистан "Про свободу совісті і релігійні організації", при підготовці якого ретельно вивчені і враховані міжнародні норми і вимоги в цій області. Закон чітко регулює права і обов'язки громадян, в ньому укріплені правові гарантії забезпечення свободи совісті і віросповідання. Зокрема, був спрощений порядок реєстрації і припинення діяльності релігійних організацій, а також знята заборона на появу в громадських місцях в культовому одіянні.
В той же час, оновлена редакція Конституції, прийнята в 2023 році, закріпила принципи секуляризму і заборони нав'язування будь-якої релігії. При цьому, в Основний закон були закладені основи світської держави, як найоптимальнішій моделі для підтримки згоди в суспільстві.
Хоча в Узбекистані більше 95% населення складають мусульмани, особлива увага приділяється релігійним меншинам і їх інтеграції в суспільство. Створені рівні умови для задоволення духовних потреб представникам усіх конфесій. За останні 5 років в країні було зареєстровано більше 100 релігійних організацій, з яких 20 - неісламських. Представникам різних конфесій надаються широкі можливості для здійснення паломництва у святі місця. Їм надається усебічна допомога - медичні послуги, швидке і безперешкодне оформлення візових документів тощо.
Налагоджений механізм зворотнього зв'язку з метою підтримки міжконфесійного діалогу в суспільстві. Держава активно координує встановлення взаємної поваги між громадянами, що сповідують різні релігії та, відповідно, між релігійними організаціями.
У цих цілях функціонує спеціальний державний орган - Комітет у справах релігії Республіки Узбекистан. При Комітеті створена Рада у справах конфесій, яка є суспільно-консультативним органом, склад якого в 2018 р. був розширений. Туда увійшли представники усіх релігійних конфесій, що діють в Узбекистані. Основними завданнями Ради є забезпечення толерантної взаємодії релігійних організацій, надання їм сприяння в здійсненні діяльності, спільного вироблення пропозицій і заходів по забезпеченню міжрелігійної співпраці.
Особлива увага приділяється ісламській освіті і науці, а також вивченню і поширенню гуманістичних і миролюбних начал, ідей толерантності релігії іслам. За останні роки в країні створені центри Імаму Бухарі, Імаму Термизій, Імаму Матрудій, а також Центр Ісламської цивілізації. Основним завданням цих наукових установ є глибоке вивчення багатої і багатогранної спадщини великих предків узбецького народу, що внесли колосальний внесок у розвиток ісламської культури і загальнолюдської цивілізації.
Узбекистан значно активізував міжнародну співпрацю у сфері забезпечення міжрелігійної згоди і релігійної толерантності. Запропонована Президентом Шавкатом Мирзійоєвим на 72-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН спеціальна резолюція "Просвіта і релігійна толерантність" була одноголосно схвалена усіма країнами - членами ООН. У документі підкреслюється важливість встановлення терпимості і взаємної поваги, забезпечення свободи віросповідання, захисту прав вірян. На регулярній основі організовуються візити експертів і релігійних діячів в Узбекистан, у рамках якого проводиться міжнародні конференції, "круглі столи" для зміцнення міжконфесійного діалогу. Зокрема, в травні 2022 р. в місті Бухара був проведений міжнародний форум "Діалог декларацій", де взяли участь близько 40 видатних богословів, релігієзнавців, правознавців і офіційних осіб порядку з 10 країн, у тому числі США, Саудівської Аравії, Індонезії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Австрії, Гани, Нігерії і інших.
"Бухарська декларація", прийнята за підсумками форуму, була визнана в якості офіційного документу 76-ої сесії Генеральної асамблеї ООН. Ця декларація, що просуває ідею про миролюбну суть релігій, стала логічним продовженням і доповненням до декларацій, прийнятих раніше, а також важливим вкладом Узбекистану в справу затвердження ідей релігійної толерантності і міжнаціональної згоди в глобальному масштабі.
Робота в цьому напрямі активно триває. Так, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мирзійоєв, виступаючи на 78-ій сесії Генеральної асамблеї ООН в 2023 р. підкреслив : "Не можна допускати випадків релігійної нетерпимості і ісламофобії, які останнім часом спостерігаються в деяких країнах.." і в цілях просування у світі ідей міжрелігійної толерантності і згоди запропонував створити в Узбекистані, під егідою ЮНЕСКО, Міжнародний центр міжрелігійного діалогу і толерантності, а також провести в 2024 році міжнародну конференцію на тему "Іслам - релігія світу і добро". Реалізація цих ініціатив дозволить створити платформу для поширення унікального досвіду і традицій релігійної толерантності нашої країни, що сформувалися на регіональному і міжнародному рівні, зміцнити експертний діалог і обмін думками по забезпеченню міжконфесійної згоди між країнами.
В цілому, досвід Узбекистану у сфері забезпечення міжконфесійної згоди і релігійної толерантності, без перебільшення, може вивчатися в якості ефективного прикладу. Спосіб життя узбеків, що формувався упродовж віків, продовжує служити міцною основою для налагодження діалогу між народами та міжконфесійної толерантності в забезпеченні стабільності суспільства і розвитку держави.