Важливі питання
Земельні питання є важливою частиною кожного засідання Київради. Зазвичай вони розміщуються наприкінці порядку денного в категорії «Питання містобудування та землекористування». Зазначимо, що перелік земельних питань може змінюватися вже під час засідання. Деякі ініціативи знімають з порядку денного й переносять, а деякі додають з переліку невідкладних.
Хоч значний обсяг цих проєктів рішень стосується володіння земельними ділянками звичайних громадян, у переліку можуть ховатися ініціативи, що помітно підіграють забудовникам. Відповідно, коли такі рішення ухвалюють, вони відразу стають на заваді системному збереженню природного ландшафту й історичної спадщини Києва.
Річна динаміка
Перші засідання Київради IX скликання минули без земельних питань у порядку денному. Це очікувано, адже оновлений депутатський склад офіційно розпочав свою роботу лише 3 грудня 2020 року. Натомість перші декілька голосувань стосувалися процедурних аспектів із затвердженням складу постійних комісій і заступників голови КМДА.
А лідером за кількістю земельних питань став 2021 рік — тоді майже п’ять тисяч проєктів рішень опинилися в порядках денних засідань. Зауважимо, що деякі ініціативи могли додавати вже в сесійній залі за процедурою включення невідкладних питань до порядку денного. Найбільше проєктів рішень містила категорія «Відмова у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою» — тобто плану на конкретне використання земельної ділянки.
Процедурно причин такої відмови буває декілька. Насамперед проблема може бути в документах — якщо в них знайшли помилку або ж виявилося, що бракує важливої інформації. Крім того, сама заявка на розробку проєкту землеустрою може суперечити закону або вже затвердженій документації та планам подальших дій на цій території. Водночас часті випадки, коли проєкти рішень потрапляють у сесійну залу попри думку управління правового забезпечення (УПЗ) Київради.
З початком повномасштабного вторгнення земельних питань розглядали менше, але загалом процес не припинився. Важливо зазначити, що перші засідання під час великої війни Київрада проводила в закритому режимі — без завчасної публікації анонсів, порядків денних, трансляцій і присутності журналістів. Відповідно, процес моніторингу громадськістю голосувань за землю ускладнювався, про що також писала депутатка від «Слуги народу» Ксенія Семенова.
Найбільше земельних питань 2022 року було в категорії «Надання земельної ділянки у постійне користування», тобто мова про передачу землі в користування на тривалий період комунальному підприємству, компанії чи громадянину. Водночас побільшало проєктів рішень, які передбачали передачу земельних ділянок для потреб Збройних сил і правоохоронних органів, чого не було раніше.
Звісно ж, не обійшлося і без так званого земельного дерибану — навіть в умовах повномасштабної війни. Зокрема, на пленарному засіданні 27 жовтня 2022 року мали розглядати забудову Київських валів — тоді ЧЕСНО оголошував це голосування маркерним. Суспільний резонанс посприяв тому, що проєкт рішення відклали. Натомість ділянка поруч повторно опинилася під ризиком забудови вже у 2024 році — тоді депутати не підтримали ініціативи.
У 2023 році динаміка голосування за земельні питання майже не змінилася: за 13 пленарних засідань у порядках денних було майже півтори тисячі земельних питань, що менше за показники попереднього року. Помітне зростання відбулося з початку 2024-го — лише до 29 серпня Київрада встигла розглянути понад дві тисячі проєктів рішень про землю.
Депутатка від фракції «Голос» Зоя Ярош переконана, що збільшення подібних запитань є позитивною динамікою, а не загрозою.
«Коли всі земельні відносини врегульовані, їх чітко бачать і міська влада, і інші органи контролю, і суспільство — тоді, навпаки, менше можливостей якогось їх незаконного використання чи рейдерства», — зазначила депутатка Руху ЧЕСНО.
Натомість представниця «Європейської солідарності» Вікторія Пташник у коментарі ЧЕСНО наголосила, що окремі земельні питання обґрунтовуються наповненням бюджету, проте часто такими не є:
«Цікаво також, що обґрунтовуючи невідкладність іншого питання наповненням бюджету, депутати голосували за можливість відстрочки платежу покупцем землі на п’ять років. Тому очевидно, що справжня мета була — аж ніяк не наповнення бюджету. І це при тому, що три питання про продаж землі розглядалися як невідкладні вночі, напередодні сесії. І їх хотіли провести якнайшвидше, поки ніхто не розбереться в документах через брак часу. Всі три питання не відповідали законодавству. А одне навіть передбачало продаж землі компанії, внесеної в перелік спонсорів війни, який вело на той час НАЗК».
Більшу частку земельних питань склали вже згадані «відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою». Ксенія Семенова зазначила ЧЕСНО, що таку кількість ініціатив пояснює те, що це заяви, які накопичилися за декілька років. Крім того, порівняно з попередніми роками зросла і кількість проєктів рішень про затвердження детального плану територій (далі — ДПТ) у столиці. Деякі з них набули значного суспільного розголосу, адже були підтримані депутатами, зокрема голосування за ДПТ у Голосіївському районі, про що раніше писав Рух ЧЕСНО.
Головна проблема з ухваленнями ДПТ полягає в тому, що вони мають бути узгоджені з Генпланом Києва й лише уточнювати його. Проте Генплан Києва давно потребує оновлення, а самі ДПТ уже стали дієвим способом легалізувати чергову столичну забудову.
Найпопулярніші категорії
Категорії земельних питань у порядках денних досить різноманітні — лише за IX скликання Київради ми нарахували 26 видів проєктів рішень. У цьому переліку присутні і затвердження технічної документації стосовно земельної ділянки, і передача землі з державної в комунальну власність. На основі даних за всі роки на першому місці очікувано опинилися проєкти рішень про «відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою». На другому — про «надання земельної ділянки у постійне користування», що ми зазначали раніше.
Водночас важливо звернути увагу і на інших «лідерів» цього переліку. Проєкти рішень, що стосуються передачі земельної ділянки в оренду й поновлення договорів оренди, є чи не найпоширенішим способом передати землю до рук забудовників. І часто для цього потрібен лише один з двох чинників: лояльність депутатів до забудовника або брак політичної волі депутатів протидіяти проєктам рішень, які містять корупційні ризики.
Яскравим прикладом таких махінацій є випадок ще 2005 року, коли Київрада передала п’ять земельних ділянок загальною площею 176,5 га в довгострокову оренду ТОВ «Контактбудсервіс». Примітно те, що тодішньою заступницею голови комісії з питань містобудування була Людмила Закревська, а одним із засновників ТОВ «Контактбудсервіс» — її чоловік і колишній народний депутат Олександр Чорноволенко. Саме ці ділянки є частиною комплексної справи про забудову Екопарку «Осокорки», і судові справи щодо них тривають донині.
Іншим випадком є проєкт рішення, що потрапив на депутатський розгляд Київради вже влітку 2024 року. Це сумнозвісна забудова поблизу Китаївського археологічного комплексу. Тоді порядок денний містив три проєкти рішень про подовження договору оренди з ПрАТ «Київська овочева фабрика» в урочищах Самбурки і Болгарське.
Орендар своєю чергою підписав інвестиційний договір спочатку з компанією SAGA Development, a пізніше — з KAN Development, засновником якої є колишній заступник Віталія Кличка Ігор Ніконов.
Обидва випадки стали відомі широкому загалу, адже дві великі зелені зони столиці перебувають під ризиком забудови. У випадку з передачею ділянок Екопарку «Осокорки» депутати мали прямий стосунок до забудовника, у випадку з Китаєвом депутатам Київради забракло політичної волі заблокувати проєкти рішень, адже суспільний розголос був достатнім задовго до голосування.
Це лишень декілька земельних питань, які прямо шкодять збереженню історичної спадщини Києва. У цьому ж списку маємо і Літературний сквер, розгляд так званої реконструкції якого регулярно переносять на майбутні засідання — вочевидь, сподіваючись на коротку пам’ять містян. Крім того, важливо пам’ятати і про історичну будівлю на Прорізній, 25-А, і про «дворик з воронами» на Рейтарській, і про пам’ятку на Сагайдачного, 29.
Підкреслимо, що деякі проєкти рішень, які стосуються землі, справді не шкідливі. Продаж земельних ділянок може сприяти наповненню міського бюджету, інші є стандартною процедурою приватизації землі громадянами для власних потреб. Проте необхідно чітко розділяти межі «господарських процесів» та прямого руйнування міста під егідою «реконструкції». Для цього необхідні регулярний моніторинг земельних голосувань Київради та їхня прозорість.
Як відбувається голосування?
Земельні питання потрапляють на засідання або в порядку денному — після ухвалення їх профільною комісією, або ж у переліку невідкладних. Оскільки робота із земельними ділянками включає багато приватних аспектів у взаємодії з громадянами, зазвичай цей блок є досить масивним. До прикладу, деякі засідання могли мати понад чотири сотні запитань лише земельного характеру — а в порядку денному існують й інші категорії проєктів рішень.
Крім того, цей блок припадає на завершення засідання, тож нерідко розгляд земельних питань або переносять, або голосують пакетами, якщо в жодного депутата не виникає заперечень. Таке голосування пакетами хоч і дозволяє не втрачати час на розгляд низки однотипних ініціатив, проте породжує очевидне запитання: а чи справді депутати якісно й докладно ознайомлюються з переліком земельних проєктів, за які голосують одночасно?
«Обговорення питань у порядку денному — це можливість підсвітити те, що суперечить законодавству, зафіксувати це не тільки на відео, а й у стенограмі засідання, яку зберігатимуть роками. Не всім це потрібно. Тому набагато простіше голосувати за все пакетом і без обговорень. На жаль», — зазначила Вікторія Пташник у коментарі ЧЕСНО.
Пригадаємо засідання 8 лютого 2024 року. Тоді вже понад пів року в публічному просторі фігурувало перейменування Повітрофлотського проспекту — було і голосування киян у застосунку «Київ Цифровий», і лист підтримки назви «проспект Повітряних сил» від начальника ГУР Кирила Буданова, і підтримана петиція Олександра Алфьорова. Усе свідчило про те, що проспекту Повітряних сил стовідсотково бути. Попри це, на саму політичну полеміку про Повітрофлотський проспект і голосування депутати витратили дещо більше ніж дванадцять хвилин засідання.
За такий самий період часу Київрада встигла розглянути 58 запитань у категорії містобудування й землекористування: про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою та відмову в цьому, а також про приватизацію земельних ділянок. Тож чи справді так необхідно перекидати відповідальність між політичними силами за затягування голосування про проспект Повітряних сил — питання риторичне.
Процедура голосування покращала, коли внесли зміни до Регламенту Київради від 20 червня 2023 року. Тоді депутати ухвалили, що земельні проєкти рішень мають містити в назві адресу ділянки та район, а в положенні — фото поточного стану й місце розташування.
Ця новація стала справді важливою, адже додала ясності хаотичному процесу голосування, коли кожну земельну ділянку називали лише за номером договору оренди — без жодного уточнення, де саме вона розташована. Тож наразі викликом залишається, аби депутати й громадськість встигали якісно ознайомитися з переліком земельних питань до початку засідання.
Запорукою цього є завчасне оприлюднення порядків денних і невключення земельних питань до проєктів, що мають «письмово обґрунтовану винятковість або невідкладність». Головною причиною є те, що перелік невідкладних хоч і публікують на сайті Київради протягом останніх кількох засідань — проте роблять це лише за день до засідання. А щоб якісно ознайомитися зі змістом і ризиками земельних проєктів рішень, цього недостатньо, на чому неодноразово наголошували самі депутати.
Авторка цих оновлень до Регламенту, депутатка фракції «Слуга народу» Ксенія Семенова в коментарі ЧЕСНО наголошує: «На кожному засіданні є питання, які неналежно оформлені. Я постійно прошу на це звернути увагу, але секретар Бондаренко включає ці питання, ігноруючи Регламент».
Якщо ризиковані проєкти рішень таки потрапляють на розгляд у сесійну залу, критично важливо, аби депутатський корпус мав політичну волю не ухвалювати таких ініціатив. Нагадаємо, що під час засідання депутат має три опції голосу: за, проти або утримався. Натомість не брати участі в голосуванні або цілеспрямовано покидати сесійну залу поодинці чи фракцією є недієвим способом боротися із забудовою.
Тим часом громадськість має стежити за проблемними проєктами рішень, звертати на них увагу депутатів і надавати їм розголосу. Адже зберегти Київ від забудовників критично, аби зберегти надалі місто загалом.