Міністерство освіти запланувало пілот на кількасот шкіл уже цього року. Видавництво «Ранок» братиме участь у цьому експерименті. Ми намагатимемось надати безкоштовний доступ до експериментальних підручників для всіх школярів разом з компанією EdPro. Рівень готовності шкіл з точки зору інфраструктури та доступу до інтернету більш-менш нормальний. Є кілька проблем на сьогодні (про це говорили пані Лілія Гриневич та учасники круглого столу):
— Не зовсім зрозуміло, якою повинна бути електронна навчальна книга. Плюс нечіткий опис та відсутність точного технічного завдання. Ясно, що це не може бути звичайна копія або PDF-версія паперового підручника.
— Незрозуміла модель фінансування. У більшості цивілізованих країн доступ до інформації оплачується пропорційно до кількості скачувань користувачами. Але за наявними процедурами в державі цього року організувати фінансування таким чином неможливо.
— Український IT-сектор переважно працює на іноземних замовників. Зацікавлених працювати для освіти мало через незрозумілі правила. Хто працював з державою — мене зрозуміє.
— Відсутність українського відео та анімованого навчального контенту.
— Відсутність методик викладання за електронними підручниками.
Великий плюс у тому, що є свідомий рух у напрямі e-learning. Ми ще кілька років тому почали експерименти з цифровими інтернет-додатками до паперових підручників. Пам’ятаю, скільки нас «довбали» за ці незвичні можливості навчальних книжок. Нарешті діджиталізація стає нормою в освіті.
Від регулятора потрібні такі дії:
— надати можливість вибирати електронний підручник користувачам;
— затвердити мінімальне технічне завдання на підручник;
— організувати єдину цифрову платформу з рівним доступом виробників електронного контенту для дистрибуції по школах;
— вимірювати кількість завантажень — це сприятиме конкуренції та якості електронних навчальних матеріалів.
Діти перемогли дорослих?