Збройні сили США та Ізраїлю розробили конкретні плани відновлення ударів по Ірану після проміжних виборів у США, повідомили американські посадовці та інші джерела, обізнані з перебігом обговорень виданню The New York Times.
У міру просування планування цієї військової операції американські та ізраїльські військові активізували навчання. Зокрема, літаки пролітали над Іраком, відпрацьовуючи маневри для завдання ударів. За словами американських посадовців, цього тижня міністр оборони США Піт Гегсет зустрівся в Ізраїлі з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу, щоб обговорити нові удари.
Імовірними цілями можуть стати енергетична інфраструктура Ірану, ядерні об’єкти, а також арсенали ракет і безпілотників. Деякі посадовці стверджують, що під час планування цілей намагатимуться уникати нафтопереробних заводів та нафтової інфраструктури, оскільки Трамп прагне не допустити подальшого зростання цін на бензин.
Зокрема, за словами джерел, серед можливих цілей – глибоко підземний ядерний об’єкт «Пікекс-Маунтін». Минулого тижня Трамп заявив, що розглядає можливість застосування проти цього об’єкта авіабомби GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast (MOAB) масою приблизно 10 тонн. За словами посадовців, Трамп особливо захоплюється цією зброєю, зокрема через її прізвисько – «Мати всіх бомб».
Однак фахівці з озброєнь зазначають, що MOAB вибухає над поверхнею землі, створюючи потужну ударну хвилю на великій площі. Тому навряд чи вона зможе знищити такий підземний об’єкт, як «Пікекс-Маунтін», споруджений у гранітному масиві. Військові також попереджають, що бомбу має доставляти транспортний літак MC-130, який летить на відносно невеликій швидкості й буде вразливим до іранського зенітного вогню.
У Ірані кажуть, що в разі атаки на «Пікекс-Маунтін» одним із варіантів відповіді Ірану можуть стати удари по великих нафтопереробних заводах Саудівської Аравії, зокрема по об’єктах компанії Aramco. Це одразу спричинило б стрибок цін на нафту та енергоносії. Також іранські посадовці пообіцяли, що цього разу у відповідь на атаки розширять перелік цілей. Окрім комерційних суден та енергетичної інфраструктури в регіоні, вони можуть атакувати центри обробки даних і підводні інтернет-кабелі.
Деякі посадовці вважають, що ще один масштабний раунд атак може остаточно підірвати іранську економіку та змусити Тегеран піти на дипломатичні поступки після майже восьми місяців конфлікту. Однак є підстави сумніватися, що відновлення війни буде успішнішим за перший етап інтенсивних американсько-ізраїльських ударів, які тривали з лютого до квітня.
Ті бойові дії призвели до зростання цін на енергоносії та інфляції в усьому світі, погіршили безпекову ситуацію на Близькому Сході й серйозно виснажили запаси ракет-перехоплювачів Пентагону. Також немає жодної впевненості, що Трамп схвалить нові удари. Протягом цього року він неодноразово накладав вето на плани відновлення масштабних бойових операцій. Востаннє це сталося цього місяця, коли американські та ізраїльські військові вже майже були готові атакувати.
Поки США накопичують значний арсенал озброєнь, який має бути повністю розгорнутий до початку листопада, дипломатичні зусилля тривають. Американські переговорники використовують можливість повернення до війни як важіль тиску на Іран, намагаючись домогтися поступок щодо ядерної програми країни та контролю над Ормузькою протокою.
Однак наразі іранські переговорники не готові йти на поступки щодо ядерної програми, наполягаючи на тому, щоб відкласти це питання на пізніший етап переговорів.
Деякі американські військові планувальники переконані, що інтенсивна триденна кампанія може завдати Ірану настільки значних економічних збитків, що це змінить позицію Тегерана. Однак американські посадовці вже неодноразово прогнозували крах Ірану, тоді як інші західні представники зазначають, що іранський уряд досі витримує економічний тиск.
Вибори в Ізраїлі, призначені на 27 жовтня, можуть ускладнити реалізацію планів. Якщо Беньямін Нетаньягу програє, він стане тимчасовим прем’єр-міністром, і розпочати війну йому буде складно, вважають експерти.
Проте деякі аналітики припускають, що Нетаньягу може використати загрозу неминучого спільного удару США та Ізраїлю, щоб змусити політичних суперників приєднатися до уряду національної єдності для керівництва воєнними діями. Це дозволило б йому довше залишатися при владі.
За словами посадовців, імовірність того, що Трамп вирішить розпочати військову кампанію вже цього місяця, невелика. Є чимало політичних причин, через які він, найімовірніше, чекатиме до завершення виборів у США. Зокрема, на початку цього місяця він пообіцяв не завдавати ударів до голосування.
Існують також побоювання, що війна може перерости в масштабніший конфлікт. У середу Державний департамент США наказав державним службовцям, які не виконують критично важливих функцій, та членам їхніх родин залишити Саудівську Аравію. Тим часом підтримуване Іраном угруповання хуситів продовжує атакувати об’єкти на її території.
Представник Білого дому заявив у середу, що адміністрація не коментує військові плани, «які можуть існувати або не існувати». За його словами, Трамп залишає відкритими всі можливості, щоб не допустити отримання Іраном ядерної зброї.
- Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу наполягає на відновленні масштабних ударів по Ірану, писав Financial Times.
- Раніше у жовтні глава уряду Ізраїлю дав вказівку військовим розробити план нової великої наступальної операції.
- За словами джерел, ізраїльські військові підготували план багатоденної кампанії бомбардувань, запланованої на вихідні 10 жовтня. Вона мала бути спрямована проти цивільної інфраструктури (зокрема електростанцій), а також ядерних об’єктів та цілей, пов’язаних із керівним режимом. Однак операція не відбулася.