Процес пішов, опитування обнадіюють
Дострокове голосування в деяких штатах станом на середину жовтня вже тривало або незабаром мало початися. Наприклад, у Вірджинії воно стартувало 18 вересня, а в Північній Кароліні заплановане на 15–31 жовтня. Це особливість американських виборів: розтягувати процес, щоб уникнути черг і дозволити людям прийти на виборчу дільницю зручного дня, не відкладаючи роботу чи інші справи на день виборів. У багатьох штатах можна проголосувати навіть поштою: зручно тим, хто подорожує, хворіє або не може прийти на дільницю третього листопада. Так вдається розподілити навантаження на виборчу систему.
Опитування Pew Research Center, проведене з 28 вересня по 4 жовтня, вказує: якби вибори до Палати представників відбулися на той момент, демократи могли б розраховувати на 44 % голосів, республіканці — на 36 %. Ще 5 % обрали б іншу партію, а 15 % не визначилися. Інші агрегатори опитувань також показують перевагу демократів, хоча цифри різняться.
Якщо демократи отримають контроль над однією чи обома палатами Конгресу, це може змінити хід переговорів про американську допомогу Україні, обсяги фінансування і ступінь контролю дій президентської адміністрації. Хоча сама зміна більшості не гарантує ухвалення нових пакетів допомоги.
Зараз у Сенаті республіканці мають перевагу 53 проти 47 місць, враховуючи двох незалежних сенаторів, які входять до демократичного табору. Демократам потрібно отримати ще щонайменше чотири місця, щоб здобути більшість.
Якщо республіканці контролюватимуть обидві палати, Трамп матиме більше можливостей просувати бюджетні законопроєкти, податкові зміни і призначення на посади, які потребують затвердження Сенатом. Але контроль Конгресу не означає, що всі республіканці підтримуватимуть його рішення: всередині партії вже є розбіжності, зокрема щодо російсько-української війни.
Якщо демократи здобудуть Палату представників, президент зіткнеться з жорсткішим контролем витрат, слуханнями і розслідуваннями дій адміністрації. Демократи матимуть більше впливу на бюджетні переговори й порядок денний палати. Водночас вони не зможуть самостійно ухвалювати закони без проходження Сенату й виконання інших конституційних вимог. А раптом демократи завоюють обидві палати, Конгрес зможе ефективніше перевіряти дії виконавчої влади, а затвердження законів і бюджету вимагатиме складніших компромісів. Та для подолання президентського вето все одно знадобляться дві третини голосів в обох палатах. А зовнішня політика залишається сферою, де президент має значні повноваження, хоча Конгрес контролює асигнування й ухвалює закони.
Але це все теорія. Виглядає так, ніби перевага демократів очевидна. Утім дані соцопитувань не гарантують, що демократи отримають більшість у Конгресі. Результати залежать від конкретних округів, виборів до Сенату і явки.
Свіже опитування AP-NORC вказує на невдоволення багатьох американців економічною ситуацією й рішеннями адміністрації Трампа. Однак невдоволення президентом не запорука перемоги опозиції в кожному окрузі чи штаті. І взагалі загальнонаціональні настрої не обов’язково виллються в логічні, здавалось би, результати конкретних виборчих перегонів.
Виборча кампанія — як рулетка
The Washington Post пише, що республіканські донори й політичні комітети перерозподіляють гроші: від перегонів, де вони втрачають упевненість, до штатів і округів, де необхідно захищати чинних республіканських конгресменів. Серед таких штатів Канзас, Техас і Айова. Перерозподіл грошей — непряма ознака того, як партійні штаби оцінюють власні шанси. Техас і Канзас традиційно голосують за республіканців на президентських виборах. Якщо за них цій політсилі доводиться боротися, зміни в політичному середовищі відчутні.
На виборах у Сенат особистий рейтинг кандидата, його суперник, місцева економіка та явка можуть змінити результат навіть у штаті з усталеними партійними симпатіями.
Вплинути на результат або зробити його несподіваним може також перекроювання виборчих округів: якщо змінити їхні межі, зміниться і «якісний» склад виборців. Хоча не завжди це перекроювання спрацьовує саме так, як передбачали його автори.
Може зіграти на руку якійсь політсилі те, що часом перед самісінькими виборами змінюються правила голосування. За даними Associated Press, понад три десятки законів про вибори, ухвалені у штатах під контролем республіканців, набувають чинності вперше саме на цих проміжних виборах. Вони стосуються, зокрема, посвідчень особи, підтвердження громадянства, поштового голосування та реєстрації виборців. До прикладу, в Огайо скасували додатковий період для отримання поштових бюлетенів після дня виборів. У Нью-Гемпширі студентські посвідчення більше не приймають як документ для голосування. А в деяких штатах змінили вимоги до документів, які подають під час реєстрації виборців. Це може відсіяти частину голосів.
Важливою буде явка. А вона на проміжних виборах зазвичай нижча, ніж на президентських. І може статися, що демократи мали лідерство в загальнонаціональному опитуванні, але не отримають достатньо голосів у потрібних округах. Бо саме так географічно розподілилися виборці. Або якась їхня група в конкретному штаті була активнішою, ніж у опонентів. Пощастило.
Перспективи: що вже видно з перегонів
Стежити треба не так за соцопитуваннями, як за ситуацією на рівні кожного окремого округу, штату і кожної конкретної позиції, пояснює Олександр Краєв, директор програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма», старший викладач Києво-Могилянської академії.
«Навіть якщо демократи беруть верх (а вони, ймовірно, беруть верх у Палаті представників, а Сенат під великим питанням), то ця перевага буде на рівні 10–20 місць, що у форматі 435 конгресменів не так і багато, — каже він. — Боротьба йде буквально за кожен округ, кожного кандидата». І не тільки міжпартійна, а й внутрішньопартійна. Відчутна серйозна конкуренція між крилом MAGA і консерваторами в Республіканській партії, протистояння в межах Демократичної партії між демократами-соціалістами (так званими прогресивістами) і центристами. «Багато складних внутрішніх процесів. Кожне місце в Конгресі матиме величезне значення в цьому контексті. Це буде цікава політична баталія», — міркує Краєв.
Республіканці втрачають популярність, особисто Трамп також, але рівень довіри/недовіри й результати виборів — це різні речі, зауважує науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА Олексій Гарань. Національні опитування можуть більш-менш окреслювати фінальний результат за пропорційної виборчої системи, але у Штатах вона мажоритарна. Коли йдеться про голосування за округами, у першу чергу важать електоральна географія (крім традиційно червоних і синіх штатів, є й ті, що вагаються) та популярність і потенціал окремих кандидатів.
«Тут потрібні опитування в конкретних округах, штатах, щоб приблизно розуміти результат виборів», — пояснює професор.
Проміжні вибори в США для того й існують, щоб раз на два роки оновлювати склад палат відповідно до настроїв суспільства. «Демократи можуть набрати більшість — 51 голос, але це не буде повною перемогою, бо в ситуації 50/50 важитиме голос віцепрезидента Джей Ді Венса», — каже політолог.
Читайте такожНаскільки Сили оборони України залежні від Starlink і які альтернативи є натомість
Останні оновлення даних свідчать, що Конгрес, найімовірніше, буде розділений: Палата представників за демократами, а Сенат рівно навпіл, плюс Джей Ді Венс як голова Сенату додаватиме вирішальний голос — і завдяки цьому республіканці зберігатимуть більшість, вважає Олександр Краєв. «Хоч на один голос, але в ключових голосуваннях переважатимуть. І ні в кого не буде робочої більшості 60 голосів», — каже він.
Дональд Трамп майже точно втрачає Палату представників: навіть у традиційно республіканських штатах перемагають демократичні кандидати. «Для Трампа це, безумовно, катастрофа: сильний удар по Республіканській партії, — зазначає Володимир Огризко, керівник Центру дослідження Росії, міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках. — Тому він зараз і їздить країною, закликаючи голосувати за кожного республіканського кандидата, як за самого Трампа: “якщо довіряєте мені, то голосуйте”. Але воно не працює».
Експерт схильний довіряти прогнозу, що навіть у Сенаті демократи здобудуть невелику, на кілька голосів, але перевагу. «Такого неадекватного президента історія США не знала», — додає дипломат.
Після виборів: чи оживуть демократи
У президента залишатимуться повноваження, які стосуються безпекової і зовнішньої політики, але вони впиратимуться у фінансування. «А за затвердження бюджету в США відповідає Конгрес. Тож питання, як демократичний Конгрес застосує своє право на формування бюджету, як діятиме, щоб ставити Трампа на місце, — міркує Володимир Огризко. — Я думаю, він робитиме це безпосередньо і прямо. Президент швидко відчує важелі впливу».
Хоча б тому, що Конгрес створюватиме комісії для розслідування дій уряду і президента. Трампа і його оточення змусять свідчити і пояснювати. Дійти може аж до процедури імпічменту. «Не кажучи вже про судові процеси, пов’язані зі справою Епштейна, які після початку війни в Ірані забулися, — нагадує Огризко. — Демократи швидко це реанімують й ускладнять президентові можливості робити те, що він звик».
Чи буде для цього воля членів обох партій? «Серед республіканців уже немає колишнього обожнювання Трампа як лідера, від якого багато залежить, — розповідає дипломат. — Тенденція змінилась: від Трампа дехто навіть хоче дистанціюватися, бо він токсичний, має найнижчий рейтинг, а це може негативно впливати на долю того чи іншого республіканця». У партії вистачає внутрішніх процесів, які зараз грають не на користь Дональда Трампа.
Протягом останніх тижнів кілька сенаторів і конгресменів-республіканців прямо засудили дії президента й уряду — скасування санкцій проти Росії й обмеження Україні доступу до системи зв’язку Starshield. Сенатор Том Тілліс анонсував, що звернеться до генерального інспектора департаменту оборони, щоб ініціювати розслідування. Скидалося на невеличкий бунт.
«Але Тілліс не йде на перевибори, він іде на пенсію, — пояснює сміливість сенатора американіст Краєв. — Це суто наративний, морально-етичний виступ, і не думаю, що він матиме ефект і зупинить Трампа».
Президент таки стає для багатьох однопартійців токсичним, визнає експерт «Української призми». Мовляв, про це свідчать заяви деяких республіканців, що вони не бажають виступати проти президента, але «мріють про день, коли він хоча б трішки помовчить, не робитиме нових провокаційних заяв, які пов'язуватимуть з ними як його однопартійцями». І їм, відповідно, не доведеться виправдовувати ці дії. «Тобто з цього погляду Трамп для республіканців небезпечний, але відмовлятися від лідера вже запізно», — пояснює Олександр Краєв.
Читайте такожЕнергетичне перемир’я на користь Кремля. Чому Дональд Трамп хоче захистити російські НПЗ
Демократи мало проявляли себе останні два роки. Та якщо вони візьмуть Конгрес і, можливо, Сенат, це зробить їх знову суб’єктними, переконаний Володимир Огризко: «Вони відразу об’єднаються, почнуть думати про президентські вибори за два роки і формувати відповідні команди. Досі вони були в глибокій опозиції, але перейдуть до дій».
У демократів зараз немає лідера. Після обрання Дональда Трампа вони були геть розгублені. А зараз мають шанс змінити ситуацію. «Не тому, що партія сильна, а тому, що Трамп накоїв багато речей, які не вписуються в американську систему правил і цінностей, — каже професор Гарань. — Хоча б ганебна історія про “5000 доларів за перемогу” (у вересні Дональд Трамп пообіцяв виплатити по $5000 кожному повнолітньому громадянину США, якщо республіканці збережуть контроль і над Палатою представників, і над Сенатом після проміжних виборів третього листопада. — Ред.)».
Лідера нема, але посилилося ліве прогресистське крило, яке, на думку республіканців, «несе соціалізм в Америку». «Трамп його ненавидить», — каже Гарань.
Обмежать Трампа заледве, але нерви попсують
Оскільки в Сенаті демократи не матимуть більшості (60 голосів), необхідної, щоб припинити або розпочати дебати, то проста більшість повноцінно дієвою не буде, вважає Олександр Краєв.
«Найімовірніше, Конгрес не зможе повноцінно опонувати президентові Трампу, зупиняти його політику: не буде домовленості між палатами і об’єднаного протистояння», — каже американіст. І власними виконавчими указами, президентськими повноваженнями Трамп користуватиметься майже вільно.
«Вибори не принесуть нам полегшення щодо Трампа. А йому самому стане дещо легше: не треба буде боротися за свою партію, — міркує експерт «Української призми». — Він боїться лише, що демократи виграють в обох палатах — тоді йому загрожує імпічмент». Тому республіканці зараз будь-що прагнуть зберегти більшість або хоча б не дати демократам переважити.
Для ухвалення будь-якого закону потрібна згода обох палат, і текст документа вони мають схвалити ідентичний, зауважує Олексій Гарань. Будь-які правки, внесені в одній палаті, мають прийняти в іншій. Особливо важлива узгодженість їхніх дій, коли йдеться про бюджет і є ризик шатдауну. «Трамп обмежений бюджетом для ухвалення рішень, тож можливості тут скоротяться, але він усе одно зможе накласти вето на закон, наприклад», — пояснює професор. І щоб це вето подолати, знадобиться воля двох третин членів кожної палати, тобто двопартійне об’єднання. «Що малоймовірно. Але, безумовно, обмежуватиме його витівки», — вважає Гарань.
На щастя, у США партійна дисципліна не абсолютна: представники обох партій можуть доєднуватися до опонентів. «Це в Штатах буває досить часто, бо для конгресменів важливі настрої в конкретних округах», — пояснює професор політології. Навіть якщо проголосують проти законопроєктів від президента, уряд працюватиме, тож сенатори й конгресмени можуть дозволити собі не погоджуватися з лінією партії. Усе влаштовано так, щоб обмежити монополію на владу.
Навіть меншість у Сенаті має інструменти блокувати рішення більшості, нагадує він: можна застосувати філібастер (навмисне затягування обговорення законопроєкту). Бувало, сенатори виступали по 10–12 годин, спеціально готуючись до цього випробування (не слід пити багато води, але подбати про зручне взуття і теплі шкарпетки тощо). Щоб припинити це, знадобляться 60 голосів, зібрати які проблема.
«Дональд Трамп зможе й далі одноосібно ухвалювати рішення, але Конгрес наздоганятиме його постійно в комісіях, на засіданнях, слуханнях — ініціативах, спрямованих на протидію, — прогнозує Володимир Огризко. — Демократи робитимуть усе, щоб Трампу було некомфортно».
Не забуваймо й про медіа, які в США мають колосальний вплив на поведінку політиків. «Трамп дійшов до такого маразму, що забороняє деяким медіа приходити на брифінги в Білий дім. Коли законодавча влада зміниться, демократи робитимуть максимум, щоб його і з цього боку атакувати», — припускає дипломат. Імовірно, Трамп муситиме бути обережнішим: теж дбати про майбутні вибори і загравати з виборцями.
Половина місць у Сенаті не зробить демократів усесильними, але буде поразкою Трампа, міркує Олексій Гарань. «Та які висновки зробить з цього Трамп, чи поліпшає його ставлення до України? Навряд. Радше він звинуватить її у поразці: мовляв, підняла своїми ударами по російських нафтопереробних заводах ціни на дизель у США», — каже політолог.
Для нас головне, чи з'являться після виборів законодавчі ініціативи щодо України, які матимуть двопартійну підтримку. Вони й покажуть, чи здатна нова конфігурація Конгресу перетворити політичні зміни на практичні рішення.