Еммануель Макрон: З часу нашої останньої бесіди напруженість продовжувала зростати, і ти знаєш про мою відданість і рішучість продовжувати діалог. Я хотів би, щоб ти спочатку виклав мені своє бачення ситуації і, можливо, досить прямо, як це робимо ми обидва, сказав мені, які твої наміри. А потім я би хотів спробувати зрозуміти, чи є ще якісь корисні дії, які можна зробити, і зробити деякі пропозиції.
Володимир Путін: Що я можу сказати? Ти сам бачиш, що діється. Ти і канцлер Шольц сказали мені, що Зеленський готовий зробити хід, що він підготував законопроєкт щодо імплементації Мінських угод. [...] Насправді ж наш шановний колега, пан Зеленський, нічого не робить. Він вам бреше. [...] Я не знаю, чи чув ти його вчорашню заяву, в якій він сказав, що Україна має отримати доступ до ядерної зброї.
(Дипломатичний радник Макрона Бонн: «Та ні, що за нісенітниця»).
Я також чув твої коментарі на прес-конференції у Києві 8 лютого. Ти сказав, що Мінські угоди мають бути переглянуті, цитую, «щоб вони стали застосовними».
(Радники Макрона: "Ні, він цього не говорив", "Я йому підкажу, щоб він не вступав з ним у детальне обговорення").
[ЕМ]: Володимире, по-перше, я ніколи не говорив, що Мінські домовленості мають бути переглянуті. Я ніколи не говорив цього ані в Берліні, ані у Києві, ані у Парижі. Я сказав, що вони повинні застосовуватися, що домовленості повинні дотримуватися, і я не маю такого бачення останніх днів, як у тебе.
[ВП]: Слухай, Еммануелю, я не розумію, які у вас проблеми із сепаратистами. Принаймні вони, на нашу вимогу, зробили все необхідне, щоб розпочати конструктивний діалог з українською владою.
[ЕМ]: З приводу того, що ти сказав, Володимире, у мене кілька зауважень. По-перше, Мінські домовленості – це діалог із вами, ти абсолютно правий. У цьому контексті основою дискусії не має стати текст, поданий сепаратистами. Тому коли твій переговорник намагається змусити українців вести переговори на основі «дорожніх карт» сепаратистів, він не дотримується Мінських домовленостей. Не сепаратисти ж будуть вносити пропозиції щодо законів України!
[ВП]: Зрозуміло, у нас зовсім різне бачення ситуації. Під час нашої останньої зустрічі я нагадав тобі і навіть зачитав статті 9, 11 та 12 Мінських угод.
[ЕМ]: Вони у мене перед очима! Чітко написано, що уряд України – пункт 9 і далі – висуває пропозиції, і що це робиться у рамках консультацій та за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей у рамках тристоронньої контактної групи. Саме це ми пропонуємо зробити. Тож я не знаю, де твій юрист вивчав право (радниця Макрона посміхається). Я просто дивлюся на тексти та намагаюся їх застосувати! І я не знаю, який юрист може тобі сказати, що в суверенній країні тексти законопроєктів пропонують сепаратистські групи, а не демократично обрані уряди.
[ВП]: (жорстким і роздратованим тоном) Це не демократично обраний уряд. Вони прийшли до влади в результаті перевороту, люди були спалені живцем, це була кривава бійня, і Зеленський – один із тих, хто несе за це відповідальність.
Слухай мене уважно: принцип діалогу полягає у тому, щоб враховувати інтереси іншої сторони. Пропозиції є; сепаратисти, як ти їх називаєш, передали їх українцям, але не отримали жодної відповіді. Де тут діалог?
[ЕМ]: Так тому що, як я щойно тобі сказав, нам начхати на пропозиції сепаратистів. Що ми від них вимагаємо – щоб вони відреагували на пропозиції українців, і ми маємо діяти у цьому напрямі, бо таке право! Те, що ти щойно сказав, у певному сенсі ставить під сумнів твою власну готовність дотримуватися Мінських домовленостей, якщо ти вважаєш, що ти маєш справу з нелегітимною та терористичною владою.
[ВП]: (Дуже дуже роздратовано) Слухай мене уважно. Ти мене почув? Повторюю, сепаратисти, як ти їх називаєш, відреагували на пропозиції української влади. Вони відповіли, але ця ж влада не здійснила жодних дій.
[ЕМ]: Тоді скажемо так: на підставі їхньої відповіді на українські пропозиції, я пропоную зажадати від усіх сторін зустрітися у рамках контактної групи, щоб продовжити рух уперед. Ми можемо прямо завтра їх запросити, щоб ця робота була виконана, і зажадати, щоб жодна сторона, що бере участь, не проводила «політику порожнього крісла». Однак протягом останніх двох днів сепаратисти не захотіли взяти участь у цьому обговоренні. Я маю намір відразу після нашої розмови вимагати цього від Зеленського. З цього питання ми згодні? Якщо згодні, я завтра його підключу і вимагатиму призначити зустріч.
[ВП]: Тому, щоб дійти згоди, як тільки ми повісимо слухавку, я вивчу ці пропозиції. Однак із самого початку треба було тиснути на українців, але ніхто не схотів це зробити.
[ЕМ]: Та ні, я роблю все можливе, щоб їх підштовхнути, і ти це чудово знаєш.
[ВП]: Я знаю, але, на жаль, це неефективно.
[ЕМ]: Мені потрібно, щоб ти мені трохи допоміг (лукавим тоном). Ситуація на лінії зіткнення дуже напружена. Я справді вчора закликав Зеленського заспокоїтись. Я збираюся сказати йому ще раз: заспокойте всіх, заспокойте [людей] у соцмережах, заспокойте ЗСУ. Але я також вважаю, що ти справді можеш закликати до спокою свої раніше розміщені збройні сили. Вчора було багато обстрілів. Якщо ти хочеш дати шанс на діалог, ти маєш заспокоїти гру в регіоні. Як ти бачиш подальше проходження військових навчань [у Білорусі]?
[ВП]: Навчання йдуть за планом.
[ЕМ]: Значить, вони закінчаться сьогодні, га?
[ВП]: Так, мабуть сьогодні ввечері, але ми, напевно, збережемо військову присутність на кордоні, поки ситуація на Донбасі не заспокоїться. Обговорення розпочнеться після консультацій з міністерствами оборони та закордонних справ.
[ЕМ]: Зрозуміло. Володимире, я кажу тобі дуже щиро, для мене відновлення обговорень у спокійних умовах та уникнення напруженості – це абсолютно пріоритетна умова. І що ще мені важливо – і я дуже тебе про це прошу – щоб ми взяли ситуацію під контроль. Це перше і найголовніше. І я дуже на тебе розраховую. Не піддавайся ні на які провокації найближчими годинами та днями.
Я хотів би зробити тобі дві дуже конкретні пропозиції. Перша – це організувати найближчими днями у Женеві зустріч між тобою та президентом Байденом. Я розмовляв з ним у п'ятницю ввечері і спитав його, чи можу я зробити тобі цю пропозицію. Він просив передати тобі, що готовий. Президент Байден також роздумував про шляхи стабільної деескалації ситуації так, щоб врахувати твої вимоги та дуже чітко вирішити питання про НАТО та Україну. Назви мені дату, яка тебе влаштовує.
[ВП]: Дуже дякую, Еммануелю. Для мене завжди велике задоволення та честь спілкуватися з твоїми європейськими колегами, а також зі Сполученими Штатами. І мені завжди приємно з вами спілкуватися, бо ми маємо довірчі відносини. Тому, Еммануелю, я пропоную тобі вчинити навпаки. Насамперед потрібно заздалегідь підготувати цю зустріч. Тільки після цього ми зможемо поговорити, бо якщо ми прийдемо просто так, поговорити про все і ні про що, нам знову дорікатимуть.
[ЕМ]: Але чи можемо ми сьогодні, зараз, після цієї розмови сказати, що в принципі ми згодні? Я хотів би отримати від тебе чітку відповідь на це запитання. Я розумію твою ухильність щодо дати, але чи ти готовий зробити крок уперед і сказати прямо сьогодні: «Я хочу зустрітися спочатку з американцями, а потім розширити склад учасників для європейців». Чи ні? (радниця: «Саме так»)
[ВП]: Це пропозиція, яка заслуговує на увагу, і якщо ти хочеш, щоб ми як слід узгодили, як її сформулювати, я пропоную тобі попросити наших радників зателефонувати одне одному, щоб домовитися [...] але знай, що в принципі я згоден.
[ЕМ]: Дуже добре, ти підтверджуєш, що ми згодні. Я пропоную, щоб наші команди [...] постаралися завершити роботу над спільним текстом свого роду прес-релізом після закінчення цієї розмови.
[ВП]: Правду кажучи, я хотів піти пограти в хокей, тому що я з тобою розмовляю зі спортзалу, перш ніж піти на тренажери. Спочатку я зателефоную своїм консультантам.
[ЕМ]: У будь-якому разі, дякую тобі, Володимире. Залишаємось на зв'язку в режимі реального часу. Щойно щось буде, ти мені дзвониш.
[ВП]: Дякую вам, пане президенте (французькою)