ГоловнаСвіт

«Донбас – війна, за яку соромно». Підсумки візиту президента Євроради Мішеля в Україну

Певно, багато експертів, журналістів критикуватимуть українське керівництво за організацію зустрічі з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, іменуючи візит чиновника нерезультативним і незмістовними. Згадають про обіцянку прем'єра Дениса Шмигаля підписати Договір про Спільний авіаційний простір з ЄС під час вояжу голови Євроради в Україну, про європейські вакцини, яких наша країна поки що не отримала, про буксування в процесах перегляду торговельної частини Угоди про асоціацію та підготовки угоди щодо запровадження «промислового безвізу».

Усе це – важливі речі, однак вони більш тактичні (хоч і мають колосальний економічний ефект). Стратегічний пріоритет України – вижити у війні з Росією, забезпечити на цьому напряму постійний тиск на РФ з боку Європейського Союзу. Із цим завданням нині Київ упорався.

Президент України Володимир Зеленський і голова Європейської ради Шарль Мішель у м. Щастя
Фото: president.gov.ua
Президент України Володимир Зеленський і голова Європейської ради Шарль Мішель у м. Щастя

Приїзд Шарля Мішеля на Донбас - важливий етап з погляду консолідації зусиль країн ЄС у протидії Росії. Нагадаю, що Мінські домовленості вигідні Україні лише тим, що дозволяють прив'язати санкції Євросоюзу і США до виконання цього недосконалого документа.

Наразі Євросоюз входить у непростий для себе період. Три ключові країни Європи політично лихоманить. Великобританія вийшла зі складу ЄС і в деяких аспектах стає більш опонентом, аніж союзником Співдружності. У Німеччині відбувається зміна влади: восени цього року Меркель залишить посаду канцлера і на її місце може прийти людина, яка буде більш лояльною до Росії. У Франції стартували президентські перегони. Офіційному Парижу, який намагається підтримувати діалог із РФ, буде явно не до зовнішньополітичних проблем. Так само як і Лондону, Берліну. Тому 2021 рік з погляду геополітичної боротьби буде вкрай складним для України.

Мета організації візиту президента Європейської ради на Донбас – не просто показати з боку українського керівництва факт невиконання Росією домовленостей. Чиновники ЄС і так розуміють реальну ситуацію, можливо, навіть краще в якихось аспектах за багатьох українців. Найважливіша мета – зберегти підтримку, європейську коаліцію в такі непрості часи. Коли на Україну дивитимуться зрідка і в півоберта.

Фото: www.president.gov.ua

Саме тому було вкрай важливо, щоб глава Європейської ради побував поблизу лінії фронту, на власні очі все побачив, відзначив для себе і колег, що Україна виконує частину угоди, зокрема за призначенням використовує гуманітарну, фінансову допомогу, що надає ЄС. А найголовніше – щоб Мішель сформував потрібний нам сигнал: санкції проти РФ і далі діятимуть.

«На жаль, Росія не відповіла на ті політичні позитивні кроки, які зробила Україна щодо виконання Мінських домовленостей. Саме тому наші економічні санкції проти Росії залишаються. Росія є частиною цього конфлікту, а не посередником», – заявив голова європейської інституції.

Потрібно ж іще враховувати, що Мішель – бельгієць, людина, більш орієнтована на західноєвропейські, навіть часом французькі настрої. Це не поляк Дональд Туск (колишній президент Євроради), який дуже добре розумів ситуацію в Україні, підтримував її, був українським адвокатом у ЄС. Мішель на багато речей дивиться під іншим кутом. Тому його позитивний відгук на ситуацію на Донбасі напрочуд важливий.

Дональд Туск
Фото: EPA/UPG
Дональд Туск

Уже наприкінці березня відбудеться саміт ЄС, після якого, найімовірніше, буде задекларовано підтримку Україні. Це, своєю чергою, сприятиме продовженню європейцями секторальних санкцій проти Росії вже цього літа. Останнє допоможе Києву утримати інтерес Євросоюзу до українського порядку денного.

Україна дала ще один пас Європейському Союзу. Вона звернулася до нього з проханням включитися в ініціативу «Кримська платформа», використавши новий санкційний механізм ЄС, який той днями застосував до російських посадовців, причетних до ув'язнення Олексія Навального в колонію. Йдеться про штрафні заходи, що запроваджують у зв’язку з порушенням гуманітарного права.

Раніше Україна подала свої списки Євросоюзу. У переліку, зокрема, й ті, хто постраждав від переслідувань у Криму. Отже, тепер черга ЄС відреагувати і допомогти наповнити «Кримську платформу» не тільки додатковими смислами, а й інструментами.

Тому підсумок візиту Мішеля – збереження українського питання в порядку денному Європи. Це спроба організувати систему міжнародної безпеки на етапі європейської турбулентності. І поки що Києву це вдається. Щодо тактичних планів, то про них ми, звичайно ж, надалі говоритимемо. Українці чекають на результат – підписання та переукладання важливих договорів із ЄС. А звіт про виконану роботу вони невдовзі зажадають. Так завжди було і буде.

Фото: www.president.gov.ua

Олександр ДемченкоОлександр Демченко, редактор відділу "Світ"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram