Раніше, ви, говорили, що після дискусій у Європарламенті план Маршалла для України пройде тест на європейську бюрократію, якщо Єврокомісія підтримає його.
Наскільки реальні шанси на підтримку плану Єврокомісією? Адже, сьогодні ЄС говорить, що Україна і так вже отримала безпрецедентну фінансову допомогу за останні 3 роки і ЄС не готовий надати ще одну, доки реформи не будуть завершеними.
Я не вважаю, що Єврокомісія налаштована негативно щодо плану Маршалла для України, але, як Єврокомісія, так і ми прекрасно розуміємо, що, перш ніж, просити про нові гроші від міжнародних донорів у рамках плану, треба спочатку довести, що Україна спроможна використати ефективно хоча б ті кошти, які вже отримала держава на підтримку економіки від міжнародних донорів.
Проте, після усіх дискусій та оцінок ситуації як у Києві та і у Брюсселі виявилося, що український уряд спромігся використати лише 1,6 мільярдів євро з 7 наданих Україні міжнародними партнерами.
Йоганес Хан, європейський комісар з питань європейської політики сусідства, тобто ключова контактна особа в Брюсселі для української влади, сказав, що ЄС не готовий реалізовувати план Маршалла або Європейський План для України як ЄС називає його.
Єврокомісар також завив, що даний план не пропонує чогось кардинально нового у фінансовій підтримці України, яку держава вже і так отримала. Натомість, Йоганес Ган пропонує інвестувати малий та середній бізнес України зі спеціального Європейського фонду, який був створений для Африки та країн Східної Європи. Чи, не вважаєте, ви, таку пропозицію хорошою альтернативою від ЄС плану Маршалла?
Знаєте, ми розмовляли з Єврокомісаром Ханом та його командою на цю тему. Я б не сказав, що наші погляди сильно розходяться. У нас є взаємне чітке розуміння того, що повинно бути зроблено аби план Маршалла для України запрацював. Питання ж не у тому, звідки прийдуть гроші, а тому, які інституції повинні бути створеними в Україні, щоб збільшити здатність держави правильно використовувати кошти, а також виконати усі умови до самого плану.
Адже, план Маршалла – це не лише гроші, а у першу чергу імплементація реформ.
Що конкретно передбачає план? Ми говоримо лише про фінансові дотації, чи про більш розширену підтримку для різних сфер української економіки?
У першу чергу, ми говоримо про необхідність реформ в Україні. Якщо у державі не буде продовження європейських реформ – не буде жодних грошей для плану Маршалла.
Протягом 2018 року український уряд має продемонструвати, що він здатен ефективно використати хоча б ті 5 мільярдів євро, які вже були направлені для інвестицій у реальну економіку України, проте не використовувалися як слід. Лише після цього, можна буде просити донорів про нові гроші для плану Маршалла.
Чи не включає даний план також важливий пакет допомоги для України у підготовці до приєднання Митного та енергетичного союзів ЄС, Шенген зони, спільного цифрового ринку?
«План Маршалла» конкретно спрямований на інвестиції в українську економіку. Це означає інвестиції в сфери інфраструктури, підтримку малих та середніх підприємств держави та регіональних економічних проектів, які, у свою чергу, гарантують відновлення економіки, кращу роботу та зарплату.
Чи є правильним проводити історичні паралелі та порівняння між сучасним "Планом Маршалла для України" та оригінальним, створеним Америкою після Другої світової війни для відбудови Європи? Все-таки, умови, особливо, економічні, у яких тоді опинилася Європа, були незрівнянно складніші, ніж українські сьогодні.
Щодо історичних паралелей плану, то в обох цих випадках, як у минулому, так і зараз, ми спостерігаємо за спробами Кремля розширити свою владу та вплив на країни, які опинилися у складних економічних умовах. Саме для того, щоб не дозволити Кремлю виграти «серця та розуми» звичайних людей, нам і потрібна така ж сама стратегія - план Маршалла для економічного розвитку країн.
Нещодавно, ви також говорили, що Європа, на жаль, сьогодні не має Черчілля, Аденауера. Так само як США – Трумена та Маршалла. Тобто, усіх тих людей, які були творцями або ініціаторами тодішнього плану після Другої світової. Чи не це є однією з причин тої кризи, у якій опинився ЄС зараз – відсутність справжніх лідерів?
На мою думку, ЄС бракує розуміння того, яким небезпечним може бути режим Путіна для усієї Європи загалом та наскільки важливо зараз допомогти Україні, а через неї також і Росії перетворитися на більш демократичні та успішні країни.
Сьогодні дійсно бракує саме такого бачення та спільного лідерства в усьому Західному світі. Але, усе одно, зараз ситуація виглядає краще, ніж вона була до Євромайдану.
Яким чином переконати ЄС, що даний план не лише для України, але для загального благополуччя та безпеки Європи разом із сильною Україною, яка не буде піддаватися маніпуляціям Росії?
Це саме те, що ми зараз робимо – намагаємося переконати ЄС у цьому. В Вашингтоні та Оттаві ми будемо говорити з ними про стратегічну важливість «битви за Україну». Наступного року ми продовжимо робити теж саме.
Ми, дійсно, сподіваємося, що до нас приєднаються й інші друзі України. Найголовніше ж, ми сподіваємося, що реформи та боротьба з корупцією в Україні продовжиться. Незважаючи, на той факт, що передвиборча кампанія у країні вже готова стартувати.