Європа, здається, почала виходити з кризи. Юнкер напередодні оголосив основні напрямки реформування ЄС. Але останній Саміт Україна-ЄС закінчився без спільної декларації, де йшлось би про майбутню перспективу України в Європі. Чи є Україна для Німеччини європейською країною?
Перш за все, немає жодних сумнівів, що Україна - європейська країна. Багато українських міст розташовані в самому центрі Європи. І вони становлять дуже важливу, суттєву частину нашої спільної європейської традиції. І ці міста, ці місцевості в Україні зробили дуже великий внесок у спільну культурну європейську традицію.
Наприклад, якщо я згадую великого поета України Тараса Шевченка, то він не лише український поет, він і великий європейський поет.
Що стосується європейських очікувань України, то вони весь час підтверджувались спільними заявами України і ЄС. Німеччина підтримує зближення України з ЄС. І ми дуже раді, що саме цього року було досягнуто значного прогресу. Безвізовий режим є дуже великим досягненням і ЄС, і України. Ну і набуття чинності Угоди про асоціацію і Угоди про вільну торгівлю - це теж дуже важливий крок вперед. Тому що Угода про асоціацію означає не лише вільну торгівлю між Україною і ЄС, але водночас це означає і наближення стандартів, і регуляцію якраз законодавчих положень, і запровадження спільних рамкових економічних умов. І це буде зближувати Україну з ЄС.
Ну і з нашої точки зору, найголовніше, найвирішальніше полягає в тому, щоб ця Угода про асоціацію була дійсно виконана. І з нашого погляду, саме повне виконання цієї такої широкої угоди є пріоритетом цього часу. При цьому Німеччина в міру своїх сил готова підтримувати Україну в цьому.
Як би ви оцінили стан проведення реформ в Україні на цьому етапі. Де Україна відстає, а що ви оцінюєте позитивно. І де Німеччина може і готова допомагати?
Ми в Німеччині дуже поважаємо успіхи в галузі реформ, які відбулися протягом останніх трьох років. Дехто говорить про те, що протягом останніх 3 років Україна зробила набагато більше реформ, аніж за попередні 20 років. Ці зміни, ці досягнення повинні окремо аналізувати експерти, але все-таки Україна досягла дійсно важливих результатів. Давайте згадаємо, наприклад, створення антикорупційних установ. Згадайте дуже складні реформи в енергетичному секторі. Згадайте прогрес, досягнутий у процесі децентралізації. Я вважаю, що це важливі кроки, які просунули країну вперед.
Але нам також і зрозуміло, що процес реформ не повинен зупинятися. Дуже важливі законопроекти зараз перебувають на розгляді в парламенті. Це пенсійна реформа, реформа охорони здоров‘я, продовження реформи юстиції. І ми вважаємо, що важливо, щоб цей розпочатий процес реформ рішуче продовжувався.
Наш аналіз такий: що успішніші реформи, то міцніша Україна і в плані внутрішніх, і зовнішніх викликів. І тому ми підтримали всі реформи і будемо й надалі підтримувати, в міру своїх сил, і сам курс на реформи, і реформи як такі.
Успіх сучасної Німеччини — в тому числі результат американського “Плану Маршалла” після 2-ї світової війни. Наразі набирає обертів литовська пропозиція щодо аналогічного плану для України, її розмір оцінюється в 5 млрд доларів щорічно. Як цю ініціативу оцінюють у Берліні? Чи підтримає її ФРН і чи братиме в ній участь?
Я думаю, що ми дуже уважно розглянемо цю ініціативу й інші також. Ми дуже відкриті і готові підтримати усі спроби, які спрямовані на підтримку реформ і на економічний розвиток України. І якщо подивитися на ті заходи підтримки, які уже зараз існують, зокрема у фінансовому плані, то можна побачити, що є цілі пакети реформ чи пропозиції пакетів реформ. Наприклад, є спеціальна пропозиція так званої макрофінансової підтримки України з боку ЄС. І ця підтримка нараховує багато сотень мільйонів євро. Є декілька траншів Міжнародного валютного фонду. Перераховано було останнім часом четвертий транш. І кожен із траншів становить декілька млрд доларів.
Крім того, існує і двостороння підтримка з боку США, Японії і Німеччини. І ця фінансова підтримка нараховує також багато десятків млн євро. Ну і наше завдання полягає в тому, щоб стежити за тим, щоб всі ці кошти, спрямовані на співпрацю, використовувалися ефективно, заради підтримки економіки і реформ в Україні. Ми будемо спрямовувати в цьому дусі всі зусилля на те, щоб підвищувати якраз ефективність і збільшувати підтримку в нашій співпраці.
Ви згадали про допомогу міжнародної коаліції партнерів – США, Японії. А що на суто двосторонньому рівні відбувається між Україною та Німеччиною?
Сподіваюся, що я вам таємниці не відкрию, якщо скажу, що навряд чи знайдеться у світі хоч ще якийсь керівник держави або уряду, з яким би наша федеральний канцлер Ангела Меркель говорила по телефону частіше, ніж з президентом Порошенком. І вже це є певним прикладом того, як і наскільки інтенсивними є відносини між Німеччиною і Україною. І якраз наш двосторонній пакет підтримки України є одним з найбільших у світі. Власне, для нашої двосторонньої співпраці з Україною ми розглядаємо три пріоритети.
Перший пріоритет - це наша підтримка у розв‘язанні конфлікту України з Росією. Це передбачає виконання Мінських домовленостей і запровадження миру на сході України.
Другий пріоритет полягає у підтримці реформ і розвитку економічної співпраці. І можу вам сказати, що я дуже радий у зв‘язку з тим, що зацікавленість німецької економіки, німецьких підприємств у роботі в Україні, в інвестуванні сюди зросла. Ми маємо власний німецький досвід і вважаємо, що якраз добробут країни створюється приватними фірмами. І ми вважаємо - що краще будуть співпрацювати німецькі і українські фірми та підприємства, то краще буде для наших обох країн.
І мені здається, що якраз минулого року було здійснено дуже важливі кроки. В жовтні минулого року було здійснено дуже важливий крок: була відкрита німецько-українська торговельна палата. Німецькі підприємства, які зацікавлені отримати інформацію про можливості інвестування в Україну, то вони це можуть зробити якраз через цю палату. Це дуже серйозний крок уперед.
Третій пріоритет ми розглядаємо в тому, щоб зміцнювати і поглиблювати контакти між нашими суспільствами. Зараз приблизно 10 тис. українських студентів навчаються в Німеччині. Є власне десь 700 тис. українців, які вивчають німецьку мову. Ми також хочемо ширше застосовувати українську мову в Німеччині, знайомитися з нею. Ви розмовляєте німецькою - (говорить українською - ред.) я вчу українську мову.
Минулої суботи в Києві ми відкрили українсько-німецький рік мов. Мені здається, що дуже важливо, щоб люди наших обох країн якомога краще розуміли одне одного, зближалися - і таким чином вони підвищували б рівень нашої співпраці. Саме це створює основу для розвитку нашої майбутньої співпраці. Тому ось цей третій пріоритет для нас також дуже важливий.
Після останньої розмови Меркель з Путіним він погодився на введення миротворчого контингенту ООН на всю територію Донбасу, а не лише на лінію зіткнення. Як Німеччина бачить формат цієї місії, строки її перебування в Україні, і головне – що має бути потім?
Спершу треба сказати, що якраз запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі - це той проект, який пропонує і якого вимагає президент Петро Порошенко. І Німеччина вважає, що дуже добре, що після останніх перемовин російський президент погодився на те, щоб вже почалася дискусія стосовно можливості такої місії. Ми вважаємо, що якраз треба використати цю дискусію для того, щоб розробити розумну концепцію створення такої місії і її діяльності. Ті пропозиції, які зараз потрапили на стіл, ми розглядаємо як недостатні. І через те ми зараз ведемо перемовини про те, щоб створити якраз місію, сформовану на розумних засадах. Наприклад, хочемо з‘ясувати, де буде розташована і де буде використовуватися ця місія. Які будуть її зобов‘язання, її завдання.
Ну і ми віримо, якраз за оцінкою федерального канцлера, що після розмови із російським президентом ця місія повинна діяти не лише на лінії розмежування, а й по всій території окупованого Донбасу.
Зараз з цих питань відбувається досить велика кількість конфіденційних розмов і з нашими європейськими партнерами, і зі США, і, зрозуміло, з представниками України. Сподіваємося, що якраз на наступній Генеральній асамблеї ООН, яка відкриватиметься наступного тижня, з‘явиться можливість обговорити цю тематику і її розвинути. І ми, звичайно, з нетерпінням очікуємо, яке бачення цієї мирної місії викладе президент України. Це все, що я можу вам повідомити, так би мовити, про поточну ситуацію з майстерні дипломатії.
Є серйозне занепокоєння, що в результаті конфіденційних перемовин буде елементарно легалізовано російську окупацію…
Нам хотілося б, щоб була запроваджена така місія, яка буде служити вирішенню конфлікту на Донбасі, в дусі Мінських домовленостей. Щоб вона якраз сприяла відновленню миру і контролю України на тих територіях, які поки що не підпадають під її контроль. Ми розглядаємо своєю метою якраз відновлення контролю України над цими районами і відновлення контролю над поки що не контрольованим нею кордоном з Росією. Це якраз і є наша мета і філософія Мінських домовленостей. Нам не хочеться замороженого конфлікту.
Збоку здається, що у підходах до питань України та санкцій щодо Росії в Німеччині є три центри впливу: є позиція МЗС загалом, є позиція міністра окремо і, звісно, є позиція канцлера Ангели Меркель. З чим пов‘язана ця різниця підходів? І чи зміниться ця ситуація після цих виборів?
(переходить на українську - ред.) Я думаю, що це вам здається. У нас є єдина позиція.
У нас дуже чітко визначена і єдина позиція в рамках цього федерального уряду - це позиція підтримки України, відновлення її територіальної цілісності, підтримка реформ і, звичайно, підтримка реалізації Мінських домовленостей, які пов‘язані безпосередньо з санкціями.
Я вам не можу сказати, який буде результат виборів у Німеччині через 2 тижні. Але я можу з впевненістю сказати, що нинішня єдина позиція уряду Німеччини щодо підтримки України буде продовжена і наступним федеральним урядом.