З огляду на «багатогранність» персони Вучича – у минулому слуги режиму Мілошевича, затятого радикала, а нині євроінтегратора, – дати відповідь на це питання не брався жоден з аналітиків, аж поки 15 червня президент не озвучив ім’я нового прем’єр-міністра. Із трьох кандидатів – русофіла і голови соціалістичної партії Івіци Дачича, представника своєї Прогресивної партії чи проєвропейського міністра самоврядування у попередньому уряді, позапартійної Ани Брнабич, – Вучич обрав останній варіант.
Таке рішення здивувало багатьох в ортодоксальній Сербії, і не лише тому що Брнабич - перша в історії Сербії жінка, яка очолить уряд, а й тому, що вона не приховує своєї нетрадиційної сексуальної орієнтації. Ана Брнабич здобувала вищу освіту у США і Великобританії, співпрацювала з великими американськими корпораціями, а на посаді міністра самоврядування відзначилася низкою інноваційних проектів, спрямованих на боротьбу з бюрократією та розвиток ІТ-сектору.
Курс на ЄС
Ану Брнабич, кандидатура якої ще має пройти схвалення у парламенті, президент закликав працювати над покращенням іміджу Сербії у світі та продовжити курс країни на євроінтеграцію.
І хоча в ЄС не приховують, що поки вони не оговтаються від наслідків брекзиту, міграційної кризи і не наведуть порядок у хаті, гостей не прийматимуть, однак щоб підбадьорити країни, які вже встигли втомитися від очікування в передпокоях Євросоюзу, розробили план «Берлін +», який передбачає відкриття для балканських претендентів на вступ у ЄС додаткових фондів Союзу. Зокрема, країнам колишньої Югославії пропонують представитися Євросоюзові єдиною економічною зоною. Докладно план інфраструктурного об’єднання шести країн-претенденток обговорюватимуть на саміті, що відбудеться у липні в Трієсті. Німецькі дипломати, які розробили програму, запевняють, що це аж ніяк не заміна членства в ЄС, а підготовка до нього.
Після невдалого перевороту в Чорногорії та шпигунського скандалу в Македонії, у причетності до яких звинувачують російські спецслужби, ЄС стрепенувся і взявся задобрювати обділений своєю увагою регіон. Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Хан нещодавно відвідав Сербію та Чорногорію, щоб особисто виказати підтримку тамтешнім лідерам. За день до цього Брюссель виділяє Сербії з фондів ЄС 95 мільйонів євро на розвиток країни та обіцяє до кінця місяця відкрити два пункти угоди про вступ у ЄС. А Європарламент після кількох відкладених засідань таки ухвалює щорічну резолюцію «Про поступ Сербії у процесі євроінтеграції», відзначивши значний прогрес у реформах.
Батогом і пряником
Однак депутати європарламенту закликали Сербію «поступово узгодити свою зовнішню та безпекову політику із позицією ЄС, зокрема і політику щодо Росії», а також засудили спільні російсько-сербські військові навчання. У Страсбурзі закликали сербську владу натомість активніше пропагувати свою стратегію євроінтеграції серед населення. Нагадав, хто «годує» Балкани, і Йоганнес Хан під час свого візиту. Витративши весь дипломатичний словник, він прямо заявив, що ЄС, а не Росія, як прийнято вважати в Сербії, виділяє країні найбільшу кількість допомоги. З 2007 року Євросоюз виділив на розвиток Сербії понад 2 мільярди євро. Левова частка закордонних інвестицій надходить у сербську економіку з європейських країн, а 67% експорту Сербії йде у ЄС.
Вирішити питання Косова
Чи не найбільшим викликом нового президента і прем’єра буде вирішення питання Косова, тим більше, що врегулювання відносин із Приштиною – одна з умов вступу Сербії в ЄС. Надто болісне для Сербії питання ускладнюється тим, що на парламентських виборах у самопроголошеній республіці перемогла політична сила, яку Белград прямо називає терористичною, а її лідер, колишній командир Визвольної Армії Косова Рамуш Харадинай, якого Белград звинувачує у воєнних злочинах, має найбільше шансів очолити уряд. Харадинай вже зробив низку різких заяв, як, наприклад, що діалог із Сербією можливий тільки після того, як вона визнає Косово, а також що не збирається формувати Об’єднання Сербських Муніципалітетів, передбачене Угодою про нормалізацію відносин між Белградом і Приштиною. Вихід із патової ситуації може полягати у піднятті переговорів про нормалізацію, що відбуваються за посередництва Федеріки Могеріні, на президентський рівень, про що вже говорять і в Сербії, і в Косові. Тоді представникам Сербії не довелося б зустрічатися з «неручканим» Харадинаєм, натомість Косово представляв би Хашим Тачі, який теж був одним із командирів косовської армії і його свого часу так само звинувачували в Сербії у воєнних злочинах і не тільки, однак уже встигли налагодити з ним діалог.
Відкрити внутрішню дискусію щодо Косова пообіцяв у своїй інавгураційній промові президент Вучич: “Маємо бути відкритими та позбутися міфічного сприйняття, але це не означає відмови від того, на що маємо всі права. Наш внутрішній діалог, може, навіть і важливіший за той, який ми ведемо з албанцями”. І поки одні аналітики схильні бачити в цій заяві рішучість вирішити питання Косова раз і на завжди, інші ж, навпаки, тлумачать «внутрішній діалог» зі слів Вучича, який усі рішення звик приймати одноосібно, як поділ відповідальності за майбутні непопулярні політичні рішення.
Заохочувальний приз Росії
І поки Сербія зосереджує всі свої зусилля на зближенні з ЄС, Росії в цій країні залишається радіти хіба що «Національній раді з координування з Росією і Китаєм», яка терміново була створена чи то для того, щоб втішити «споконвічного Брата», чи то щоб колишній президент Сербії Томислав Ніколич, який її очолив, не нудьгував на пенсії.
