Батько-футболіст і міланський бекграунд
Італієць Андреа Мальдера походить з футбольної родини. Його батько Луїджі, а також дядьки Альдо й Аттіліо були футболістами. Перші двоє виступали за «Мілан», а Альдо, середній з трьох братів, віддав россо-нері 10 років у 1970-х. Третій і наймолодший Аттіліо теж грав професійно, але так і не вибрався з нижчих італійських ліг.
Тож професійний шлях Андреа виглядає цілком логічним. Додаймо до цього міланський феномен, коли цілі родини приживаються в клубі. Те саме сталося й з Мальдерами. Луїджі грав у складі міланців усього три сезони, зате потім 17 років працював тренером у їхніх молодіжних командах.
Андреа натомість розпочав одразу з менеджерської посади. Починав у молодіжці, а з 2009 року входив у тренерський штаб основної команди. За шість років устиг попрацювати з Массіміліано Аллегрі, Леонардо, Філіппо Індзагі, Кларенсом Зедорфом, а 2016-го відгукнувся на пропозицію Андрія Шевченка й став асистентом тренера в штабі збірної України.
Цікаво, що разом з Мальдерою в Україну поїхав ще один італійський спеціаліст — Мауро Тасотті. І як після цього не акцентувати на міланському минулому Андрія Шевченка. Очевидно, ці троє знали один одного задовго до спільної роботи в збірній. У тій команді, піком якої став чвертьфінал ковідного Чемпіонату Європи 2021 року, Мальдера відповідав за тактико-технічний аналіз гри.
Тактик з акцентом на колектив
«За кожним успіхом завжди стоїть спільна робота з персоналом і тренером, який бере на себе відповідальність. Дякую гравцям за їхню готовність і відданість», — написав Мальдера 14 жовтня 2020 року після перемоги збірної України над Іспанією, додавши світлину тактичної дошки впродовж матчу.
Українці тоді обіграли Фурію роху на «Олімпійському», забивши єдиний гол у матчі на 76-й хвилині. Після гри в інтерв'ю Роману Бебеху Андреа розказав, що гол Циганкова став наслідком тактичних коректив, які Шевченко не без його допомоги зробив після важкого першого тайму.
Мальдера загалом має репутацію якісного футбольного тактика, і це логічно, бо ж саме цим аспектом гри він займався впродовж кар'єри, допомагаючи багатьом іменитим тренерам. Останній — колишній наставник «Шахтаря» Роберто де Дзербі, з яким Андреа працював з 2022 року спочатку в англійському «Брайтоні», а потім у французькому «Марселі». Відкритим залишається питання готовності Мальдери стати головним тренером і, як наслідок, головним відповідальним за результат команди.
Італієць переконує, що готовий.
«Як я вже казав, у мене завжди були тренерські амбіції, наміри. І сьогодні мені 55 років, я дійшов до половини. І, звичайно, в мене є ця мета, ця ціль. Я дуже добре усвідомлюю ризики, той тиск, ті ситуації, які можуть бути. Я дуже добре знаю футбольну кухню з різних сторін. І готовий до цього», — заявив він на пресконференції. Не забув і про підопічних.
«Головними дійовими особами завжди є футболісти, про це не можна забувати. Якщо тренер думає, що він важливіший за гравців — це вже перша помилка», — зауважив Мальдера.
Щоб бути ближчим до футболістів чи навіть збудувати цей місток до гравців, Андреа покликав у штаб Тараса Степаненка, колишнього футболіста збірної України й донецького «Шахтаря». Окрім Тараса, італійцю допомагатиме земляк Паскуале Каталано, а також Володимир Єзерський, який працював у молодіжних збірних України.
Суміш італійців і українців доповнить ще тренер воротарів, кандидатуру якого оголосять найближчим часом.
«Італієць з українським серцем»
Андрій Шевченко під час розмови зі ЗМІ сказав більш пафосно: «Мальдера — це італієць з українським серцем».
З президентом УАФ складно не погодитися, особливо якщо проаналізувати дії нового головного тренера збірної після здобуття посади. Передусім він заявив, що переїжджає до України на час роботи зі збірною. Підкреслив, що це його рішення, ніхто на нього не тиснув. Так він хоче зблизитися з країною. Житиме у Львові, куди також приїде його дружина з собакою. Очевидно, рішення італійця в родині сприйняли з певним страхом, але й розумінням.
Ще один аргумент на користь українськості його серця — татуювання з українським гербом, яке Мальдера зробив після того, як Україна вийшла до фінального етапу Чемпіонату Європи з футболу. Звісно, це аж ніяк не применшує скепсису через відсутність досвіду, але додає оптимізму. Та й говорить Мальдера направду як людина з розумінням реалій України під час війни.
ЗМІ він неодноразово наголошував на важливості характеру й самовіддачі футболістів.
«Ми хочемо, щоб українська національна збірна була збірною сміливих людей і зразком такої сміливості, тому що зараз це важливо і важливіше, ніж це було в інші часи. Звісно, ми розуміємо, що національна збірна є відображенням духу народу. Ми це розуміємо і хочемо, щоб це було прикладом для всього народу», — пояснив він.
Видно, що готувався до нової посади й знає, що турбує українського вболівальника. Уболівальника, якому дали надію.
Новий подих
Призначення Мальдери обговорювали в кулуарах щонайменше кілька тижнів до офіційного оголошення. Відповідаючи на запитання LB.ua, Андрій Шевченко сказав, що на посаду головного тренера збірної України розглядали одразу чотирьох тренерів.
«У нас були чотири кандидати, не лише Андреа. Ми оцінювали їх за різними критеріями. Один з головних факторів — його робота як у збірних, так і в клубах. Він працював асистентом у трьох топових лігах, давно знає українських футболістів і стежив за ними ще з юнацьких команд. Мені подобається його амбітність і те, що він переїжджає в Україну. Це важливо — мати тренера, який хоче реалізувати свій потенціал», — заявив президент УАФ.
І обрали саме італійця, який спеціалізується на тактиці й має гарну репутацію серед гравців національної команди, з частиною яких працював п'ять років у штабі Шевченка. Та й перші вчинки Мальдери свідчать про його небайдужість. А саме байдужість — і тренерського штабу, і гравців на полі — була головною претензією вболівальників останніх років.
Завдання італійця на посаді — вивести команду на Чемпіонат Європи 2028 року, бажано через Лігу націй. Вона розпочнеться у вересні 2026 року.