ГлавнаяСпортДругие

Закулісні ігри – правда і вигадка

Весна «Металіста» вже починає розчаровувати. Сама собою випливає аналогія з «Дніпром» минулого року. Щоправда, аналогія ця стосується більшою мірою результатів, а не гри, що залишає більше приводів для харківського оптимізму.

Олександр Гливинський Олександр Гливинський , спортивный обозреватель
Закулісні ігри – правда і вигадка
Фото: УНИАН

У лютому проти «Сампдорії» «Метал» виглядав просто «супер». Таким, яким ми звикли бачити його восени: контроль м‘яча, комбінаційність гри, холоднокровність при обороні, феноменальна стрибучість Горяїнова, вирішальні голи, яких очікує публіка. От тільки варто було відновитися матчам чемпіонату – і команда втратила одразу 5 очок у двох матчах. І уже «на хвості» – «Шахтар», а різниця в очках з «Динамо» становить аж 11.

У першій же грі весняної частини чемпіонату кияни не дали «Металісту» того простору у діях, який був в єврокубкових матчах. Зрештою, у другому таймі, навіть попри вилучення, харків‘яни були достатньо активні і моменти непогані створили, однак забити не змогли. Можна казати про «фарт», можна підозрювати постійних лідерів у закулісних іграх і кивати в бік суддів, але фактом є те, що гравці «Металіста» не використали своїх гольових шансів, а тому й програли.

Очевидним є і той момент, що для виходу на той же рівень конкурентноздатності, на якому вже давно сперечаються «Динамо» з «Шахтарем», кожному «новенькому» доведеться долати такі тернисті перешкоди, продиратися крізь них, перемагати не завдяки, а всупереч, влаштовувати скандали і «розбірки», інакше не виходить майже ніколи і ніде. Згадайте прес-конференцію, яку влаштував Ринат Ахметов 2001 року в Києві для того, щоб заявити, що в українському футболі існує корупція і проти його команди здійснюються закулісні ігри. І що? Наступного року гірники вперше привезли «золото» в Донецьк!

А як повернувся на Олімп «Інтер» в Італії? Правильно, хтось же збурив скандал з підкупами суддів у «Серії А», чи не так? Ніколи не думали, кому це було вигідно і чому зараз всі нарікають на те, що рефері симпатизують «нероадзуррі»? До цих запитань можна як ставитися серйозно, так і вважати їх повною маячнею, але у футболі є важелі, які і прийнято називати закулісними іграми. Більшою чи меншою мірою ці речі чинять свій непоправний вплив на результат гри. Відповідно для того, щоб пробитися до касти «небожителів», треба бодай одного разу скочити вище обставин, пройти крізь ножі, перевершивши себе.

З іншого боку, суддям часто не потрібно нічого говорити, певна прискіпливість до претендентів і підсвідома добродушність до лідерів у 90% випадків має місце. Бо помилитися і не дати лідеру здобути заслужену перемогу завжди більше зло, ніж помилитися в інший бік…У будь-якому разі претенденту треба виявляти характер, бо проводячи паралелі між «Металістом» і тим самим «Дніпром» минулого року, пригадуються два чудових гольових моменти дніпропетровців наприкінці першого тайму, після яких вони могли зрівняти рахунок і піти на перерву за нічиєї 2-2, а не програючи 0-2. Не забили, у другому таймі пропустили ще два і почали падіння з першого місця. Знаючи тренерський хист Маркевича, хочеться вірити у здатність його команди подолати цей неприємний момент і відновити сходження на футбольний Олімп. 

Олександр Гливинський Олександр Гливинський , спортивный обозреватель