ГлавнаяСпортДругие

Наші козирі – проти їхніх

Як «Динамо», «Шахтар» і «Металіст» до Кубку УЄФА підготувалися.

Олександр Гливинський Олександр Гливинський , спортивный обозреватель
Наші козирі – проти їхніх

Якщо глянути на теперішні справи усіх трьох суперників українських клубів в Кубку УЄФА, серце наповнюється нестримним оптимізмом: і «Валенсія», і «Тоттенхем», і «Сампдорія» – усі дружно програли.

Не лише програли, але й гри не показали: цей ключовий для футболу чинник кульгає нині у кожної із трьох вищезгаданих команд! Проблеми у стані ворога – то річ приємна, але на одних лише суперницьких болячках не виїдеш. До того ж є одне велике «але»: біди наших опонентів добре помітні, бо вони, ці опоненти, проводять офіційні матчі. Натомість наші клуби лише закінчили перший етап підготовки до другої половини сезону, граючи «на фоні навантажень», оскільки у цей період відновлення форми першочергове значення мав функціональний стан гравців. Відтак усі без винятку тренери наголошували на тому, що результати матчів на першому зборі для них суттєвого значення не мають. А от другий збір і для «Динамо», і для «Шахтаря», і для «Металіста» уже буде позначений підсиленою увагою до змісту гри: фізичний фундамент закладено, тепер же час відпрацьовувати ігрові зв‘язки, повертаючи необхідну комбінаційність.

За цими іграми і буде зрозуміло, чи маємо підстави сподіватися на те, що наші використають слабкі сторони суперника. Але це зовсім не означає, що зараз нам немає що аналізувати.

«Динамо»: усі в строю

Перш за все дуже приємно, що спорожнів лазарет київського «Динамо»: Юссуф і Богуш стали його останніми пацієнтами. Раніше залікував свою давню травму Олег Гусєв – цього футболіста прихильники столичного клубу ще у сезоні 2008/2009 у дії не бачили. Олег довго лікувався, багато пропустив, однак його вміння кинджально прорізати фланг атаки добре відоме. Усе залежить від того, чи вистачить Гусєву зимової підготовки, щоб у другій половині лютого демонструвати притаманну йому гру. Повернення до роботи Гусєва і Корреа загострить конкуренцію за місце в «основі»: за відсутності досвідчених партнерів намацали ігрові зв‘язки Єрьоменко, Нінкович, Алієв, котрі в осінніх матчах активно переміщалися з позиції на позицію у ланці півзахисту. Комусь тепер може й не вистачити місця в «основі», якщо тільки Юрій Сьомін не вигадає для декого із них «іншої роботи» в тактичній схемі. Як він це уміє робити, усі побачили на прикладі Тараса Михалика. Надійна оборона у матчах з «Валенсією» буде не менш важливою за стрімкі фланги. Відтак для Бетао і Несмачного (Ель-Каддурі) роботи вистачатиме, тому не обійтися без підтримки півзахисту. Як по краях, так і в центрі.

Перший матч динамівці зіграють вдома, тому треба думати не лише про оборону своїх воріт, але й про те, як робити запас перед виїздом на Піренеї, тобто – треба забивати. Ключовою фігурою в атаці «Динамо» надалі залишається Мілевський: без його тарану будь-який з інших форвардів Сьоміна не вийде на оперативний простір. Принаймні, зробити це буде вкрай важко. Важливо, щоб той інший нападник забивав: Бангура у першому контрольному матчі потішив дублем, однак це ще зовсім не означає, що саме гвінеєць вийде на перший матч з «Валенсією». Невиразна гра Ісмаеля під кінець осені збільшила шанси на повернення ветерана Шацьких та дебют молодих – Ярмоленка із Зозулею. Найприємніше сьогодні те, що у складі динамівців є конкуренція практично у всіх ланках, а тому є підстави вибрати справді найкращих.

«Шахтар»: атака понад усе!

Достатньо виконавців «під рукою» і у Мірчі Луческу. Попри те, що румун міг би з легкістю сформувати два конкурентноздатних склади для виступу у Прем‘єр-лізі, поняття майже незмінної «основи» для цього спеціаліста доволі характерне. Хоч цього разу є нагода говорити про певні зміни. Це точно не стосується голкіперів: на зборах майже однаково грають усі, однак пост №1 у матчах з «Тоттенхемом» майже стовідсотково залишиться за Пятовим – дуже вже серйозний авторитет Андрій заробив за минулий рік.

А от у центрі захисту Іщенко може витіснити Кучера: екс-львів‘янин дуже надійно відіграв на першому зборі. Для протистояння дебелим британцям потрібні люди міцні, з вмінням грати на другому поверсі: і тут Іщенко міг би стати гідною допомогою Чигринському. Правий фланг беззаперечно за Срною, а на лівому Шевчук зараз виглядає впевненіше за Раца.

Фернандіньо, звісно, залишиться у центрі схеми, а от хто буде з ним у тандемі? Тут є варіанти – і оборонні (Гюбшман, Дуляй, Левандовський), і атакувальні (Ілсіньо, Жадсон).

Першу гру «Шахтар», як і «Динамо», гратиме перед своїми глядачами, тому можна не сумніватися у тому, що Луческу пожене своїх бійців в атаку. От тільки б краще, аби в нападу були надійні тили, а то вже надто часто гірники наступають на одні граблі, пропускаючи в контратаках. Нині у «Шахтарі» не бракує форвардів: Селезньов, Гладкий, Луїс Адріано, Кастільо. Відтак, якщо тренер вибере варіант з двома нападниками (якщо не з трьома, що він не раз відпрацьовував на першому зборі), то краще б вже у центрі захисту залишилися такі руйнівники, як Дуляй, а то якщо там буде Жадсон (а він швидше за все по ситуації там не буде, захопившись атакою), то захисту донеччан не позаздриш.

«Металіст»: ставка на ветеранів

Команда Маркевича після міжсезоння теж може постати з кількома новими штрихами-виконавцями у колективному портреті. Березовчук, Олійник і Асеведо – ось нові імена у харківській команді. Березовчук одразу ж став конкурентом Валяєва, Асеведо – Слюсаря, Олійник може зіграти як у нападі, так і на фланзі півзахисту. Екс-динамівець та екс-канонір в одній особі навряд чи має конкурента у нинішньому складі: він швидше альтернатива Зезе і Трішовичу, з якими клуб уже попрощався. Щоправда, може конкурувати із Девичем, а може грати із ним одночасно, але на різних флангах, хоч, здається, Мирон Маркевич все ж довірить місце у першому матчі своєму перевіреному легіону – тому, який здобув історичну перемогу у груповому турнірі. Якщо тільки всі будуть здорові.

Едмар з Валяєвим у центрі, Девич із Олійником на флангах, Жажа на вістрі, Ганцарчик і Бордіян підтримують з глибини – ось вона, машина Маркевича в дії!

Поки, щоправда, злегка непокоїть, що «металісти» у контрольних матчах програють не надто сильним клубам – «Пахтакору» і «Бунедкору» з Узбекистану, двічі по 0–1 (до слова, київське «Динамо» шокувало ще сильніше, програвши варшавській «Легії» 0–4). Все ж ці результати слід сприймати спокійно, однак прикро, що українські євроучасники поки мало забивають на зборах…

Майже три тижні залишилося нашим клубам, аби підтягнути ігрові компоненти, які поки не відповідають рівню того футболу, який ми від них очікуємо. Без зайвого пафосу і награності: і «Динамо», і «Шахтар», і «Металіст» уміють показувати ту гру, за яку ми їх любимо. Тож хай будуть гідними цієї великої любові 18 і 26 лютого!

Олександр Гливинський Олександр Гливинський , спортивный обозреватель